Ухвала суду № 39819376, 17.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/622/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Капінус В.І., Осколкова К.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» та Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2013 року № 0004162301 та № 0004172301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 29.10.2013 року № 0004162301 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 250333 (двісті п'ятдесят тисяч триста тридцять три) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 125166 (сто двадцять п'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 50 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині позовних вимог, що залишені без задоволення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вимог, що задоволені, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просив оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг та заперечень колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Облагрохім-Черкаси» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 18.10.2013 № 28/23-00-22-01-01/30956059.

Відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п. п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 388981 грн. та пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, внаслідок чого ТОВ «Облагрохім-Черкаси» занижено податок на прибуток на суму 113785 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.10.2013 року № 0004162301 та № 0004172301.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час винесення податкового повідомлення-рішення від 29.10.2013 року № 0004162301 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 250333 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 125166 грн. 50 коп. діяв протиправно.

Разом з тим суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами доказів, дійшов висновку , що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в іншій частині були прийняті відповідачем за наявності передбачених діючим податковим законодавством підстав.

Колегія суддів апеляційної інстанції в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарським відносинам з ТОВ «Басмер ЛТД», ТОВ «Домол-Трейд», ТОВ «Бізнес Консалт Плюс», колегія суддів зазначає про наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у період що перевірявся в листопаді 2012 року ТОВ «Басмер ЛТД» виконало реконструкцію 840 м. кв. асфальтобетонного покриття для ТОВ «Облагрохім-Черкаси» на загальну суму 252000 грн.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Консалт Плюс» та ТОВ «Домол-Трейд» надано позивачу сільськогосподарські послуги на суму 800000 грн. та 75000, відповідно.

Підставою для віднесення вказаних сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача стали: акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 16.04.2013 року № 1379/22.8/38290555 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року»; акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 16.04.2013 року № 1372/22.8/38292217 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року»; акт ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 04.06.2013 року № 1990/22.4/38262250 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес Консалт Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2012 року по 30.04.2013 року».

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що листом ДПІ у Печерському р-ні м. Києва від 16.12.2013 року № 6069/7/26-55-22-01-11 повідомило, що у зв'язку з отриманням заперечення до акту 04.06.2013 року № 1990/22.4/38262250 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнес Консалт Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.09.2012 року по 30.04.2013 року» та за результатами його розгляду вважати надісланий вищезгаданий акт - без доказової бази.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року по справі № 826/9050/13-а визнано протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Басмер ЛТД», за результатами якої складено акт від 16 квітня 2013 року №1379/22.8/38290555 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер ЛТД» (ПН 38290555) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року»та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта від 16 квітня 2013 року №1379/22.8/38290555 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Басмер ЛТД» (ПН 38290555) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року по справі № 826/9057/13-а визнано протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Домол-Трейд», за результатами якої складено акт від 16 квітня 2013 року №1372/22.8/38292217 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Домол-Трейд» код за ЄДРПОУ 38292217, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року» та зобов'язано державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта від 16 квітня 2013 року №1372/22.8/38292217 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Домол-Трейд» код за ЄДРПОУ 38292217, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2012 року по 31.03.2013 року».

Зазначені постанови Окружного адміністративного суду міста Києва набрали законної сили.

Отже, протиправність внесення до автоматизованої системи інформації, що міститься в зазначених вище актах, встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно, посилаючись на вимоги ч.1 ст.72 КАС України, дійшов висновку про безпідставність нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 250333 (двісті п'ятдесят тисяч триста тридцять три) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 125166 (сто двадцять п'ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 50 коп.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині.

Щодо обґрунтованості доводів апеляційної скарги позивача, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень в частині нарахування решти сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Даний висновок суду першої інстанції обґрунтовано тим, що реальність господарських операцій щодо придбання товару (робіт, послуг) між позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «Порт-Ал» не підтверджена об'єктивними доказами та первісними документами бухгалтерського обліку.

Колегія суддів не може не погодитися з таким висновком, оскільки згідно приписів ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як встановлено судом першої інстанції, в період, що перевірявся ТОВ «Облагрохім-Черкаси» придбало товари та послуги у ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Порт-Ал».

З матеріалів справи вбачається, що фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними вище контрагентами не відбулось. Документів, які б підтверджували фактичне здійснення таких операцій, представниками позивача суду першої інстанції не надано.

Докази про оприбуткування позивачем поставленого за актами приймання товару не надано.

Крім того, відповідно до видаткових накладних про поставку ФОП ОСОБА_6 101-ї тонни агрохімікатів на суму 332960 грн. з ПДВ та про поставку ТОВ «Порт-Ал» 18,575 тонн аміаку рідкого на суму 118223 грн. 50 коп. з ПДВ - відсутні відомості щодо місця їх складання.

Позивачем не надано належних доказів щодо транспортування зазначеними вище контрагентами або на їх замовлення товару (ТТН, подорожніх листів, довіреності на експедиторів). В актах надання послуг перевезення відсутня інформація про обсяг, одиницю виміру господарської операції, вид тари (упаковки). Докази зберігання тари та її повернення відсутні.

Також, здійснення господарських операції на виконання укладених позивачем з контрагентами договорів не підтверджуються первісними документами бухгалтерського обліку, які б підтверджували здійснення розвантажувально-навантажувальних робіт.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз зазначених документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та його контрагентами, а відтак і про правомірність формування позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Доводи позивача вказаних висновків суду не спростовують.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси», Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 18.07.2014 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.