Ухвала суду № 39817700, 08.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р. Справа № 2а/1522/4298/11

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Нікітіна С.Й.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2014 року за поданням старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Булахевіча С.В. про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановиЛА:

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2014 року змінено спосіб та порядок виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2011 року з зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з урахуванням ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 24.02.2005 року по 31.12.2010 року в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з виключенням виплачених за зазначений період сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_5 грошових коштів у розмірі 94734,42 грн.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною. Крім того, апелянт зазначає, що зазначене рішення прийнято з порушенням норми матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року залишено без змін Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2011 року, якою позов ОСОБА_5 задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з урахуванням ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 24.02.2005 року по 31.12.2010 року в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з виключенням виплачених за зазначений період сум.

На виконання зазначених рішень Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 2а/1522/4298/11 від 15 березня 2013 року про зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з урахуванням ст.ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 24.02.2005 року по 31.12.2010 року в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з виключенням виплачених за зазначений період сум.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ВП № 42017336 від 12.02.2014 року було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2а/1522/4298/11 від 15 березня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси.

Листом від 26.02.2014 року № 2055/05 Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області повідомило державного виконавця про те, що було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 24.02.2005 року по 31.12.2010 рік. Однак доплата по перерахунку за зазначений період в сумі 94734,42 грн. не була проведена Фондом у зв'язку з відсутністю коштів в Державному бюджеті України.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами пункту другого частини четвертої статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2011 року та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Булахевіча С.В. просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).

Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.

Також колегія суддів наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Вирішення питання про стягнення коштів як заборгованості невиплаченої пенсії, яка нарахована у разі виконання рішення адміністративного суду, відноситься до юрисдикції цивільних судів.

Вказану правову позицію висловив Вищий адміністративний суд у своїх Ухвалах по справам № К/800/598/14, К/800/690/14, К/800/6973/14, К/800/64870/13, К/800/4756/14, К/800/54614/13, К/800/46359/13, К/800/60532/13, К/800/8908/14.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Булахевіча С.В., шляхом зміни способу виконання постанови суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

З огляду на вищевикладене, колегія судів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв Ухвалу від 02 червня 2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи (п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України).

Керуючись ст.ст. 160, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2014 року по справі № 2а/1522/4298/11, - скасувати.

У задоволенні подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області - Булахевіча С.В. про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Одеський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль