Постанова № 39817551, 04.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 липня 2014 року 15 год. 00 хв. № 826/7648/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 02 червня 2014 року надійшов позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" (далі - позивач) до старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Красюк Євгенії Володимирівни (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 04 березня 2014 року ВП № 35306158 про зупинення виконавчого провадження (далі - оскаржувана постанова), а також зобов'язання відповідача прийняти постанову, якою поновити вказане виконавче провадження.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови суперечить положенням законодавства, у зв'язку з чим така постанова повинна бути визнана протиправною та скасована у судовому порядку.

Ухвалою суду від 13 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 25 червня 2014 року судом, згідно з ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну первинного відповідача на належного - Ленінський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відповідач).

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 25 червня 2014 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

До суду 01 липня 2014 року через канцелярію від представника позивача надійшли додаткові письмові докази у справі, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Крім того, 01 липня 2014 року до суду через канцелярію від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, які судом також долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у відповідача знаходиться виконавче провадження ВП № 35306158 із примусового виконання виконавчого напису № 970, виданого 16 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - виконавче провадження).

Державним виконавцем відповідача 04 березня 2014 року прийнято оскаржувану постанову, якою зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 970.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних положень і обставин.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, ухвалою Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 20 грудня 2012 року у справі № 1109/12580/12 (провадження 2/1109/4665/12) з метою забезпечення позову зупинено стягнення на підставі, зокрема, виконавчого напису № 970.

У зв'язку з викладеним, 27 грудня 2012 року державним виконавцем відповідача прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.

10 вересня 2013 року державним виконавцем відповідача прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження.

Підставою для поновлення виконавчого провадження стало прийняття Апеляційним судом Кіровоградської області ухвали від 20 серпня 2013 року у справі № 22-ц/781/2159/13.

Крім того, 10 вересня 2013 року державним виконавцем відповідача прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У подальшому, як уже зазначено вище, 04 березня 2014 року державним виконавцем відповідача прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.

Підставою для зупинення виконавчого провадження, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та не заперечувалось представником позивача та відповідачем, стала ухвала Кіровоградського районного суду міста Кіровограда від 20 грудня 2012 року у справі № 1109/12580/12.

Враховуючи з'ясований судом у ході розгляду справи факт не скасування вжитого заходу забезпечення позову у справі № 1109/12580/12, а саме зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 970, суд прийшов до висновку про правомірність зупинення виконавчого провадження.

Зокрема, у матеріалах справи міститься копія судової повістки Кіровоградського районного суду міста Кіровограда, зі змісту якої вбачається, що розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову у справі № 1109/12580/12 призначено на 02 липня 2014 року.

Поряд з цим, суд зазначає, що позивачем у межах даної справи не піднімалось питання щодо правомірності поновлення виконавчого провадження.

Таким чином, враховуючи викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови, а також зобов'язання відповідача прийняти постанову, якою поновити виконавче провадження.

Стосовно процесуального строку для звернення позивача до суду з позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, абзацу 1 ч. 2 ст. 99, ч.ч. 1, 2 ст. 181 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладені положення та зважаючи при цьому, що про прийняття оскаржуваної постанови позивач дізнався шляхом отримання відповіді від 19 травня 2014 року № 17083/04-32/12 на інформаційний запит, а до суду звернувся 31 травня 2014 року (дата, зазначена на штемпелі, проставленому на поштовому конверті, у якому позов направлено до суду), суд прийшов до висновку про не пропущення позивачем встановленого КАС України процесуального строку для звернення до суду з позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення відповідача та зобов'язання його вчинити певні дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 16, 181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк".

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин