Постанова № 3981588, 31.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року справа №11/371/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді - Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів - Юхименка О.В., Проценко О.А.,

при секретарі - Красота А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя», м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 17 липня 2007 року

у справі № 11/371/07-АП (2.11.11)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя», м. Запоріжжя

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2007 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя», м. Запоріжжя (далі - ТОВ «Айс Запоріжжя») подав до господарського суду Запорізької області позов про скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000032200/1 від 28.02.2007, №000007230110 від 29.01.07 та №0000042200/2 від 20.04.07р.

Ухвалою суду від 17.05.07р. про відкриття провадження та роз'єднання позовних вимог предметом розгляду у справі №11/371/07-АП визначено податкові повідомлення - рішення №000032200/1 від 28.02.2007р., №000042200/2 від 20.04.2007р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя під час перевірки неправильно застосовані норми права щодо питань оподаткування та зовнішньоекономічної діяльності, як наслідок, невірно визначено суму податкового зобов'язання за результатами господарської діяльності ТОВ "Айс Запоріжжя " у 2005-2006 роках із наступних міркувань:

05 серпня 2005 року ТОВ "Айс Запоріжжя" уклало експортний контракт № 06/12-04М з ТОВ „Столичная ласунка" (м. Москва) щодо постачання останньому підприємству морозива в асортименті. На виконання умов експортного контракту ТОВ "Айс Запоріжжя" відвантажила ТОВ „Столичная ласунка" морозива на загальну суму 2.913.209, 08 рос. руб., або 516.748, 45 грн.

ТОВ "Столичная ласунка" в оплату отриманого товару сплатила на рахунок ТОВ "Айс Запоріжжя" 1.823.752,45 грн. (324.071,82 грн.). Заборгованість Покупця за поставлений товар у розмірі 1.089.456,63 рос. руб. (192.676,63 грн.) було сплачено наступним чином:

• - 21.12.2005 року за погодженням Сторін, укладено додаткову угоду без номеру та акт переоцінки, яким внесені зміни до діючого експертного контракту щодо такої суттєвої його умови як "ціна товару", якою загальна вартість товару зменшена на 534.077, 55 рос. руб.

• - 16.03.2006 року , згідно додаткової угоди № 4 до експортного контракту внесені зміни до "порядку розрахунків", передбачених ним. А саме, сума вартості поставленого товару у розмірі 555.380 рос. руб (100.729,27 грн.) було зараховано шляхом заліку зустрічних однорідних вимог між Постачальником та Покупцем.

Відповідно до діючого в Україні цивільного законодавства та законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності встановлено свободу договору.

Посилаючись на те, що перевіряючі безпідставно не прийняли до уваги додаткові угоди позивача до зовнішньоекономічного контракту, внаслідок чого безпідставно дійшли висновку про порушення платником Закону „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо 90 денного терміну повернення валютної виручки, позивач просить задовольнити позов.

Позивач також зазначив, що аналіз бухгалтерського та податкового обліку ТОВ „Айс Запоріжжя", свідчить про помилковість висновків ревізорів. По даним бухгалтерського обліку заборгованість відсутня, сторони не висувають вимог майнового характеру. Додаткові угоди, якими внесено зміни до експортного контракту № 06/12-04М щодо умов розрахунків та ціни товару, не визнані у судовому порядку не чинними, або такими, що порушують встановлені цивільним законодавством обмеження. Незважаючи на зменшення ціни товару з об'єктивних причин (труднощі з продажу), ТОВ „Айс Запоріжжя" все рівно отримало дохід від вказаної операції.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2007р. в позові відмовлено.

 Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що в порушення норм ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185) позивач не забезпечив своєчасного надходження виручки за операціями з нерезидентами, а саме:

• - по ВМД №207184 від 21.09.05 (загальна фактурна вартість 127061,85грн. (714714,00 рос.руб.), тривалість простроченої дебіторської заборгованості склала 86 днів по сумі 564714,00рос.руб. та 40 днів по сумі 9334,00рос.руб.);

• - по ВМД №208414 від 28.10.05 (загальна фактурна вартість 73114,92грн. (412333,18рос.руб.), тривалість простроченої дебіторської заборгованості склала 89 днів по сумі 412333,18рос.руб. та 158 днів по сумі 162696,63рос.руб.).

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача стосовно відсутності боргу, виходячи з того, що діюче законодавство не передбачає зменшення суми виручки резидентів в іноземній валюті у зв'язку з переоцінкою експортованого товару.

Виходячи з зазначеного, суд також дійшов висновку про порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей та подання недостовірної інформації відносно валютних цінностей та майна, що знаходиться за межами України. Суд вказав, що за порушення вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" до позивача обґрунтовано була застосована штрафна санкція, передбачена пунктом 2.7 Постанови правління Національного банку України "Про затвердження Положення про валютний контроль" від 08.02.2000р. №49 в сумі 680,00грн.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідачем - ТОВ "Айс Запоріжжя" до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 17.07.2007р., у справі №11/371/07-АП та прийняти нову постанову суду, якою повністю скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ У Шевченківському районі м. Запоріжжя №0000032200/1 від 28.02.2007р. на суму 101 780, 31 грн. №0000042200/2 від 20.04.2007р. на суму 680 грн.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції у постанові вказує на те, що діюче законодавство не передбачає зменшення виручки резидентів в іноземній валюті в зв'язку з переоцінкою експортованого товару. Причому в контексті рішення такий аргумент суду першої інстанції наведений в площині: не передбачає - забороняє. Тобто, те, що не передбачено, те заборонено. Вказане твердження не спирається на діюче законодавство.

Відповідно до діючого в Україні цивільного законодавства та законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності встановлено свободу договору. Так, відповідно до ст. 6 ЦК України - сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ст. 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" закріплює принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб'єктів такої діяльності вступати у зовнішньоекономічні зв'язки, праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України. Вказаним законом, Декретом КМ України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" не забороняється припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Також, ні ст. 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність", яка встановлює вимоги до зовнішньоекономічних контрактів ні інші нормативні документи, які регулюють цю діяльність СПД не містять норм, які б забороняли змінювати ціну експортованого товару, або ж вносити зміни в інші суттєві умови контракту. З урахуванням наведеної ст. 6 ЦК України - суб'єкти господарювання вправі укладати договори, змінювати їх, вносити до них умови на власний розсуд, за винятком лише випадків, коли це прямо заборонено актами цивільного законодавства. Заборони щодо зміни ціни шляхом укладання додаткових угод, зарахування зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними контрактами законодавством не встановлено.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги та не досліджував документи бухгалтерського обліку ТОВ „Айс Запоріжжя", тобто питання наявності чи відсутності заборгованості між сторонами, наявності чи відсутності права у Позивача на вимогу до нерезидента.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив, зазначив про те, що припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є таким, що відповідають чинному законодавству та Наказу ДПА України від 03.08.2006 року №450 «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування норм статті 4 Закону України від 23.09.94 №185/94-Вр «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (на момент перевірки був чинним).

Стосовно акту переоцінки, який було складено після фактичного вивезення Товару з митної території України, вказує, що ні податкове, ні митне законодавство не передбачає зменшення суми виручки резидентів в іноземній валюті у зв'язку з переоцінкою експортованого товару.

У судовому засіданні позивач доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, проаналізував доводи апеляційної скарги, заперечень щодо неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Айс Запоріжжя» слід задовольнити частково, а постанову господарського суду Запорізької області від 17.07.07р. скасувати, виходячи з наступного.

 Як свідчать матеріали справи, співробітниками податкової була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ „Айс Запоріжжя" за період 01.04.2005р. по 30.09.2006р.

За результатами перевірки складено акт № 3-23/1-31975910 від 19 січня 2007 року. На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення, № 0000032200/0 та № 0000042200/0 якими позивачу визначені штрафні фінансові санкції на суму 101780, 72 грн. та 1479,00грн. Не погоджуючись з висновками фахівців податкової інспекції щодо допущенних підприємством порушень податкового законодавства та прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, ТОВ "Айс Запоріжжі" 09.02.2007 року направило апеляційну скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

28 лютого 2007 року за результатами апеляційного оскарження у першій інстанції позивачем отримано рішення начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя про результати розгляду первинної скарги, яким апеляційні скарга була задоволена частково. Податкове повідомлення - рішення №  0000032200/0 на суму 101780, 72 грн. було скасовано та прийнято рішення № 0000032200/1 на суму 101780, 31 грн.

Податкове повідомлення - рішення № 0000042200/0 на суму 1479,00грн. залишено без змін, та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000042200/1 на суму 1479,00грн. фінансових санкцій.

За результатами апеляційного оскарження у другій інстанції позивачем 21 квітня 2007 року отримано рішення про результати розгляду повторної скарга. Скарга була задоволена частково.

Рішення № 0000042200/0 на суму 1479 грн. скасовано та замість нього прийнято рішення № 0000042200/2 на суму 680 грн.

Під час перевірки, за результатами якої було винесено зазначені рішення, встановлено наступне: «Згідно експортного контракту від 05.08.2005 р № 06/12-04 М ТОВ "Айс- Запоріжжя", Запоріжжя , Україна (Постачальник) продає ТОВ "Столичная ласунка", м.Москва Російська Федерація (Покупець купує) морозиво в асортименті (Товар) згідно специфікацій, наведених у додатках даного контракту.

Ціна контракту - покупець сплачує за товар за цінами, вказаними в специфікаціях до договору. Вказані в специфікаціях ціни діють до узгодження сторонами нової ціни. Зміна ціни можлива за згодою сторін, але не частіше ніж один раз в місяць. Валюта контракту: російські рублі .

Загальна вартість контракту - складається з сум усіх специфікацій , що є невід'ємною частиною даного контракту.

Умови поставки - поставка здійснюється на умовах РСА, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 100 (Інкотермс 2000). Поставка здійснюється автомобільним транспортом .

Постачальник надає Покупцеві наступні документи для товару, що постачається:

- рахунок - фактура;

- сертифікат походження Ст-1 ( оригінал);

- висновок торгово- промислової палати; сертифікат відповідності;

- ветеринарний сертифікат;

- сертифікат якості товару , виданий ТОВ "Айс- Запоріжжя";

- гігієнічний висновок.

 Кількість та якість товару повинна відповідати кількості та якості, вказаним у даному контракті та супровідних документах. Товар надається Постачальником та приймається Покупцем:

- по кількості - згідно відвантажувальних документах при відвантаженні зі складу Постачальника

- по якості - згідно якості, вказаній у документах , що посвідчують якість товару.

Умови оплати: покупець здійснює передплату 100% від вартості першої партії товару в безготівковому порядку, за кожну наступну партію товару. Покупець здійснює сплату не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки. Моментом поставки вважається дата оформлення ВМД на експорт продукції. Усі витрати банка Покупця сплачує Покупець, а банка постачальника - Постачальника - Постачальник.

Згідно додаткової угоди від 15.11.200.5 р. № 2 до даного контракту сплата за відвантажену продукцію може здійснюватися будь - яким не забороненим законодавством України способом, у т.ч. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Гарантії та рекламації : Постачальник гарантує, що наданий по даному контракту Товар виготовлений відповідно стандартам та технічним умовам. В підтвердження цього Постачальник надає Покупцю сертифікат якості виробника( п.6.1. контракту).

Претензії по якості Товару повинні бути надані не пізніше 14 днів з моменту його поставки. Претензії повинні бути надані у письмовій формі з наданням документів, що підтверджують суть претензії, а претензія по якості та / або кількості Товару повинні супроводжуватися актами, що видані незалежними інспекторами у разі необхідності копіями транспортних документів та т.п.

Строк дії договору - договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов експортного контракту від 05.08.2005 р № 06/12-04 М ТОВ " Айс -Запоріжжя" було відвантажено ТОВ "Столичная ласунка" товар на загальну суму 2 913 3*9,08 рос.руб. ( 516748,45 грн.).

Сплату за відвантажену продукцію ТОВ "Столичная ласунка" на загальну суму 1823752,45 рос.руб. ( 324071,82 грн.) здійснила на рахунок ТОВ "'Айс - Запоріжжя ", що відповідає вказаним банківським реквізитам Продавця в контракті.

Згідно додаткової угоди №4 від 16.03.2006 р. до контракту від 05.08.2005 р № 06/12-04 М, часткове погашення заборгованості за відвантажений Товар здійснюється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Столічная ласунка" та ТОВ "Айс - Запоріжжя" на загальну суму 555 380,00 рос. руб. (100 729,27 грн.) - акт зарахування зустрічного однорідної вимоги від 16.03.06 р. №1.

Підприємством ТОВ «Айс-Запоріжжя» на відвантажену продукцію згідно   ВМД №№207184 від 21.09.05, №208414 від 28.10.05 р. №209556 від 05.12.05 р. було складено акт переоцінки вартості продукції від 21.12.2005 р. на загальну суму 534077,55 рос. руб. (додаткова угода до даного контракту від 21.12.2005р.) Акт переоцінки було складен о після фактичного вивезення Товару з митної території України».

Вважаючи, що додаткова угода від 21.12.05р. до контракту №06/12-04М, згідно якої сторони досягли домовленість про зменшення вартості (ціни) товару, не відповідає вимогам ст..1 Закону №185/94-ВР, ст.. 645 ЦК, податкова вважає суму зменшення вартості товару несплаченого заборгованістю нерезидента та робить висновки про порушення сторонами за угодою норм ст.. 1 Закону №185/94-ВР щодо строків здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Як свідчить розрахунок податкового органу до акту перевірки, розмір пені, нарахованої податковим органом за названим контрактом та визначеної у податковому повідомленні рішенні, обґрунтовано саме наявністю заборгованості нерезидента у сумі 534077,55 рос.руб.

Виходячи з наявності зазначеної заборгованості та відсутності її декларування, податковий орган також дійшов висновку, що позивач порушив порядок та термін декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами, а саме норми Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

В зв'язку з зазначеним порушенням до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 680 грн.

Дослідивши контракт №06/12-04М та додаткові угоди до нього, колегія суддів встановила, що названі договори (угоди) сторонами виконувались.

Зокрема, позивач здійснив відвантаження товарів та отримав більшу частину оплати за нього.

Угоди не відносяться до нікчемних та не визнані судом недійсними.

Операції за названими угодами відображено у бухгалтерському та податковому обліку платника.

За таких обставин у податкового органу були відсутні підстави для коригування показників бухгалтерського обліку платника податків та нарахування пені у зв'язку із несплатою неіснуючої заборгованості.

Доводи податкової щодо обґрунтованості своїх рішень у повному обсязі не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з викладеного вище, а також з огляду на наступне.

Податкова зазначає, що додаткова угода від 21.12.05р. суперечить ст.. 675 ЦК України, де передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Однак, у зазначеній угоді не йдеться про неналежну якість товару. Умови угоди передбачають зниження ціни якісного товару в зв'язку з труднощами щодо його реалізації та неконкурентоспроможності на ринку Російської Федерації, що зокрема відповідає п.2.3 контракту №06/12-4М. Отже, підстави для застосування до угоди від 21.12.05р. ст.. 675 ЦК відсутні.

Перевіряючі також дійшли висновку, що угода від 21.12.05р. суперечить нормам ст..1 Закону «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», де зазначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Однак, названа стаття не містить норм, які б визначали порядок формування та зміни ціни товару за зовнішньоекономічними контрактами та будь - яких обмежень щодо укладення з цього приводу угод з нерезидентами.

Колегія суддів вважає, що, не приймаючи до уваги додаткову угоду від 21.12.05р., податковий орган та суд першої інстанції невірно тлумачать норми матеріального права, які регулюють права учасників господарських правовідносин у сфері здійснення правочинів та укладення угод, в т.ч зовнішньоекономічних.

Так, податкова, а також суд першої інстанції вказують, що діюче законодавство не передбачає зменшення виручки резидентів в іноземній валюті в зв'язку з переоцінкою експортованого товару. В контексті судового рішення такий аргумент наведений в площині: не передбачає - забороняє. Тобто, те, що не передбачено, те заборонено. Вказане твердження не спирається на діюче законодавство.

Відповідно до діючого в Україні цивільного законодавства та законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності встановлено свободу договору. Так, відповідно до ст. 6 ЦК України - сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ст. 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 2 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" закріплює принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб'єктів такої діяльності вступати у зовнішньоекономічні зв'язки, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України. Вказаним законом, Декретом КМ України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" не забороняється припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Також, ні ст. 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність", яка встановлює вимоги до зовнішньоекономічних контрактів, ні інші нормативні документи, які регулюють цю діяльність, не містять норм, які б забороняли змінювати ціну експортованого товару, або ж вносити зміни в інші суттєві умови контракту. З урахуванням наведеної ст. 6 ЦК України - суб'єкти господарювання вправі укладати договори, змінювати їх, вносити до них умови на власний розсуд, за винятком лише випадків, коли це прямо заборонено актами цивільного законодавства. Заборони щодо зміни ціни шляхом укладання додаткових угод, зарахування зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними контрактами законодавством не встановлено.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає принципам та нормам матеріального права, у зв'язку з чим - підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог, то вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Дослідивши розрахунки, надані сторонами у судовому засіданні, колегія суддів встановила, що пеня, нарахована у зв'язку із невизнанням податковою показників бухгалтерської звітності позивача, зумовлених додатковою угодою від 21.12.05р., складає 82434,93 грн.

Податкове повідомлення - рішення №0000042200/2 від 20.04.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 680 грн. 00 коп. також прийнято за наслідками висновків податкової про наявність у позивача дебіторської заборгованості у сумі 5340787,55 рос. рублів., що витікає із невизнання додаткової угоди від 21.12.05р.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0000042200/2 від 20.04.07р. в повному обсязі та податкового повідомлення - рішення №0000032200/1 від 28.02.07р. в частині нарахування пені у сумі 82434,93 грн. є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо решти нарахованої пені, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчить акт перевірки та пояснення сторін, при розрахунку пені податкова врахувала також несвоєчасне проведення розрахунків нерезидентом - ТОВ «Теодоліт», Республіка Молдова.

Факт правопорушення при здійсненні операції з ТОВ «Теодоліт», як і обґрунтованість нарахованої пені, позивач визнає.

Будь - яких заперечень стосовно розміру пені, що підлягала нарахуванню за контрактом №06/12-04М з урахуванням додаткових угод від 21.12.05р. та від 16.03.06р. №4 про залік зустрічних однорідних вимог позовна заява та апеляційна скарга не містять.

Факти щодо дат відвантаження товару, здійснення проплат, набрання чинності додатковими угодами, які відображені у додаткових розрахунках податкової, як і їх результат, позивач не спростовує.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість нарахування позивачу пені у сумі 19345,38 грн. (101780,31 - 82434,93), що виключає підстави для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі зазначеного апеляційну скаргу та позов слід задовольнити частково. Постанову господарського суду скасувати. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 20.04.07р. №0000042200/2 про застосування до ТОВ «Айс Запоріжжя» штрафних санкцій у сумі 680 грн. 00 коп. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 28.02.07р. № 0000032200/1 в частині застосування до ТОВ «Айс Запоріжжя» штрафних фінансових санкцій у сумі 82 434,93 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу   товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Запоріжжя», м. Запоріжжя задовольнити частково. Постанову господарського суду Запорізької області від 17.07.07р. скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 20.04.07р. №0000042200/2 про застосування до ТОВ «Айс Запоріжжя» штрафних санкцій у сумі 680 грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 28.02.07р. № 0000032200/1 в частині застосування до ТОВ «Айс Запоріжжя» штрафних фінансових санкцій у сумі 82 434,93 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову виготовлено у повному обсязі 16.06.2009 р.

Головуючий суддя: Туркіна Л.П.

Суддя: Юхименко О.В,

Проценко О.А.