Ухвала суду № 39815822, 08.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 р.Справа № 816/960/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. по справі № 816/960/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Газвидобування"

до Державної екологічної інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Газвидобування» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати пункти 2,3,5, 9 припису № 05-21-226 від 06.02.2014 року відповідача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Пукти 2, 3, 5, 9 припису відповідача №05-21-226 від 06.02.2014 року визнано протиправними та скасовано.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 13.01.2014 року по 30.01.2014 року відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки складено було акт № 14/01-01-14 від 30.01.2014 року, згідно якого встановлено порушення позивачем приписів статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу", статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" - недотримання висновку державної екологічної експертизи від 30.11.2007 року № 04-08/4287 в частині облаштування шламових амбарів, не проведення технічної та біологічної рекультивації земельної ділянки, зайнятою під свердловиною № 1 Покровської площі, ліквідаційного тампонажу водної свердловини № 2 Покровської площі, та вимог Закону України "Про страхування" в частині неукладення договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки (на свердловинах № 1, 2, 2а Покровської площі).

На підставі акту перевірки № 14/01-01-14 від 30.01.2014 року відповідачем було винесено припис № 05-21-226 від 06.02.2014 року, згідно п. 2 якого зобов'язано позивача до 17.03.2014 року облаштувати шламові амбри відповідно до вимог висновку Державної екологічної експертизи робочого проекту на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі, розробленого ТОВ "ПК "Газвидобування"; п. 3 - здійснити до 17.03.2014 року технічну та біологічну рекультивацію земель відповідно до вимог висновку Державної екологічної експертизи робочого проекту на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі та проекту на буріння водної свердловини для господарсько-питного й технічного водозабезпечення глибокої свердловини № 1 Покровської площі, розробленого ДП "Миргороднафтогазрозвідка" від 30.11.2007 року № 04-08/4287; п. 5 якого зобов'язано позивача до 17.03.2014 року провести ліквідаційний тампонаж водної свердловини № 2 Покровської площі; п. 9 - укласти до 06.03.2014 року договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки (на свердловинах № 1, 2, 2а Покровської площі).

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з протиправності пунктів 2, 3, 5, 9 припису відповідача №05-21-226 від 06.02.2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Згідно матеріалів справи вбачається, що п. 2 припису відповідача від 06.02.2014 року було ухвалено у зв'язку з виявленням під час натурного обстеження в ході перевірки використання позивачем на свердловині № 1 Покровської площі двох шламових амбарів заміть чотирьох, передбачених робочими проектами, що на думку перевіряючих свідчить про недотримання вимог висновку державної екологічної експертизи № 04-08/4287 від 30.11.2007 року та є порушенням приписів статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу", статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища".

Згідно ч. 1 статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища (в редакції, чинній на час проведення державної екологічної експертизи) висновок державної екологічної експертизи після затвердження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є обов'язковим для виконання.

Частинами 1-2 статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 року висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Колегія суддів зазначає, що будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі проектною глибиною по стволу 5450 м, 5400 м - по вертикалі передбачено робочим проектом на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі за 2007 рік .

Згідно п. 2, 4.1 розділу 18 робочого проекту "Оцінки впливів на навколишнє природне середовище при будівництві свердловини № 1 Покровської площі" за 2007 рік для зберігання промислово-технологічних відходів та шламів на території будівництва свердловини №1 Покровської площі запроектована технологія з використанням трьох земляних амбарів із загальним об'ємом 8000 куб. м. Розташування трьох амбарів визначено Схемою розміщення бурового обладнання "Уралмаш 4Е-76" .

Зазначений робочий проект був погоджений висновком державної екологічної експертизи № 04-08/4287 від 30.11.2007 року.

Відповідно до абзацу 22 висновку № 04-08/4287 передбачено, що розрахункові об'єми відходів, що утворюються при бурінні свердловини, повинні скласти 7345,7 куб.м.

Згідно з абзацом 23 висновку № 04-08/4287 для збору рідких відходів буріння і стічних бурових вод та їх подальшого захоронення влаштовується три земляні амбари-накопичувачі загальним об'ємом 8000 куб.м.

Погоджені висновком державної екологічної експертизи об'єми відходів, які утворяться при бурінні свердловини до проектної глибини по стволу 5450 м, об'єми земляних амбарів та їх кількість відповідають тим, що розраховані та наведені у робочому проекті за 2007 рік.

На виконання зазначеного висновку, робочого проекту генеральним підрядником буріння облаштовано три шламові амбари, що підтверджується актом від 20.02.2008 року про влаштування гідроізоляції шламових амбарів, актом перевірки дотримання ТОВ "ПК "Газвидобування" вимог природоохоронного законодавства № 190/01-03-29 від 01.04.2011 року, проведеної Державною екологічною інспекцією у Полтавській області.

Станом на 05.01.2011 свердловина № 1 Покровської площі пробурена до глибини 5400 м., що відображено у плані заходів по тимчасовому призупиненню поглиблення свердловини.

Після буріння свердловини до встановленої проектної глибини 5450 м виникла необхідність продовження її поглиблення до 5800 м, для чого розроблено додаток до робочого проекту на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі .

Згідно додатку до робочого проекту, а саме розділів 3 - 4 Оцінки впливів на навколишнє природне середовище при будівництві свердловини № 1 Покровської площі (зміни та доповнення) за 2011 рік розраховано додаткову кількість відходів, які утворяться при інтервалі буріння з 5445 м до 5800 м, - 526,8 куб. м та площу додаткового шламового амбару об'ємом 1000 куб. м.

На схемі розміщення обладнання на майданчику свердловини № 1 Покровської площі позначений 1 амбар.

Зміни до робочого проекту погоджені Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 01.08.2011 року № 2973/06-05 із вказівкою на те, що погодження є невід'ємним доповненням до висновку від 30.11.2007 року.

Цим погодженням передбачено будівництво додаткового амбару для накопичення відходів об'ємом 1000 куб.м.

Улаштування додаткового шламового амбару підтверджується актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року .

З аналізу змісту вказаних вище документів колегія суддів вважає, що висновками екологічної експертизи погоджено окремо для кожного з інтервалів будівництва свердловини (1 інтервал - до 5450 м, 2 інтервал - від 5450 м до 5800 м) розраховані в робочому проекті та додатках до нього об'єм відходів (7345,7 куб.м + 526,8 куб.м) та необхідну для їх зберігання кількість амбарів (три та один додатковий).

Крім того облаштування підрядником буріння 4 шламових амбарів, 2 з яких станом на дату проведення відповідачем перевірки у січні 2014 року були заповнені відходами, а тому засипані, що підтверджується актом від 30.05.2011 року про виконання технічної рекультивації частини земельної ділянки, зайнятої під шламовими амбрами.

Отже позивачем по справі дотримано вимоги висновку державної екологічної експертизи № 04-08/4287 від 30.11.2007 року та невід'ємної частини до нього - погодження змін проектних рішень від 01.08.2011 року, а відповідно і вимоги ст. 39 Закону України "Про екологічну експертизу", ст.29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", а тому пункт 2 припису від 06.02.2014 є протиправним.

Щодо обґрунтованості ухвалення п. 3 припису від 06.02.2014 року колегія суддів зазначає, що в даному пункті припису відповідач з посиланням на статтю 39 Закону України "Про екологічну експертизу", статтю 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" зобов'язує позивача до 17.03.2014 здійснити технічну та біологічну рекультивацію земель відповідно до вимог висновку державної екологічної експертизи робочого проекту на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі та проекту на буріння водної свердловини для господарсько-питного й технічного водозабезпечення глибокої свердловини № 1 Покровської площі, розробленого ДП "Миргороднафтогазрозвідка" від 30.11.2007 року № 04-08/4287.

Колегія суддів зазначає, що питання проведення рекультивації землі оцінено у висновку державної екологічної експертизи від 30.11.2007 року в абзацах 35-36: "після демонтажу й вивезення обладнання та збірних залізобетонних конструкцій буровою організацією збирається й вивозиться будівельне сміття та металобрухт; обробляються забруднені нафтопродуктами ділянки ґрунту... і здійснюється технічна рекультивація. Для відновлення родючості ґрунту землевласниками здійснюється біологічна рекультивація. Прийняття готовності відновлених земель здійснюється комісією за участю землекористувача, про що складається відповідний акт".

Згідно частини 1 статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", частин 1-2 статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу" (в редакції, чинній на час проведення державної екологічної експертизи), зміст яких наводився судом вище при аналізі правомірності пункту 2 припису, висновок державної екологічної експертизи є обов'язковим для виконання.

Таким чином згідно з висновком від 30.11.2007 року є обов'язковим здійснення технічної рекультивації землі після проведення демонтажу й вивезення обладнання та конструкцій, та для відновлення родючості ґрунту - біологічної рекультивації землі.

У висновку виділяються 2 виконавці проведення рекультивації землі: обов'язок щодо технічної рекультивації покладено на бурову організацію, а щодо біологічної - на землевласника.

Конкретні строки рекультивації землі висновком не визначені.

Колегія суддів зазначає, що будівництво Пошукової свердловини № 1 Покровської площі здійснюється за робочим проектом на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі та доповненням до нього на підставі договору на встановлення земельного сервітуту від 15.10.2013 року на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1.

Зазначена свердловина в експлуатацію не введена, знаходиться у стані випробування, на ній проведено демонтаж бурового обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про нафту і газ" (в редакції, чинній станом на дату продовження дії дозволу позивачу) користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

Абзацом 25 статті 1 цього ж закону (в редакції, чинній станом на дату продовження дії дозволу позивачу) визначено, що спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами - документ, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі.

Позивач як землекористувач земельної ділянки має право здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву, а також пошук, розвідку на ній корисних копалин лише на підставі відповідних дозволів та виключно протягом часу, в межах ділянки, на умовах, передбачених у цих документах.

Позивач здійснює пошук, розвідку корисних копалин на Покровській площі на підставі спеціального дозволу № 1727 від 19.08.2001 року, строк дії якого продовжено до 10.08.2016 року.

Також відповідачем було видано позивачу дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки № 000070 від 24.12.2013 року, у пункті 8 якого зазначено, що дозвіл дійсний до 15.10.2015 року.

Серед особливих умов спеціального дозволу № 1727 передбачена необхідність виконання позивачем вимог Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 18.04.2011 року (екологічна картка № 24).

В пункті 10 екологічної картки № 24 вказано, що рекультивація порушених земель передбачена в проекті землеустрою та в договорах, що посвідчують право користування земельною ділянкою .

Пунктом 2.1 договору на встановлення земельного сервітуту від 15.10.2013 року передбачено строковий земельний сервітут терміном на 2 роки - до 15.10.2015 року.

Згідно до пункту 5.1.4 цього ж договору позивач зобов'язаний після припинення дії даного договору з будь-яких причин провести технічну рекультивацію, у відповідності розробленого робочого проекту землеустрою.

Розділом 6 Робочого проекту землеустрою технічної рекультивації родючого шару ґрунту, порушеного будівництвом пошукової свердловини № 1 Покровської площі, визначено, що зняття та складування родючого шару ґрунту передбачається з 15 квітня 2007 року, збереження знятого родючого шару ґрунту - до 15.10.2015 року. Кінцевий термін закінчення робіт по нанесенню родючого шару ґрунту - 15.10.2015 року (відповідно до договору на встановлення земельного сервітуту від 15.10.2013 року).

Відповідно до розділу 4.2 Оцінки впливів на навколишнє природне середовище при будівництві свердловини № 1 Покровської площі від 2007 після закінчення робіт по випробуванню свердловини і проведення замовником (ТОВ "ПК "Газвидобування") технічної рекультивації земля повертається основному землекористувачу для проведення ним біологічної рекультивації за рахунок замовника.

З аналізу змісту наведених судом документів (дозволів, договору, екологічної картки, проектів) колегією суддів встановлено, що граничним строком проведення позивачем технічної рекультивації землі, а землевласником - біологічної рекультивації за рахунок замовника, - є 15.10.2015 року.

Таким чином, оскільки висновком державної екологічної експертизи не передбачені строки здійснення рекультивації землі, то їх слід визначати за обов'язковими для виконання дозвільними документами, а тому відповідач не має правових підстав для встановлення граничних термінів для проведення рекультивації саме до 17.03.2014 року.

Колегія суддів зазначає, що необґрунтованим є покладення на позивача обов'язку провести в строк до 17.03.2014 року біологічну рекультивацію землі, адже за змістом висновку екологічної експертизи та робочого проекту такий вид рекультивації повинен здійснюватися власником земельної ділянки, за рахунок позивача.

Отже колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не порушувались вимоги статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу", статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", а тому пункт 3 припису від 06.02.2014 є протиправним.

Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині скасування пункту 5 припису від 06.02.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи встановлено, що п. 5 припису від 06.02.2014 року відповідачем з посиланням на статтю 39 Закону України "Про екологічну експертизу", статтю 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" було зобов'язано позивача до 17.04.2014 року провести ліквідаційний тампонаж водної свердловини № 2 Покровської площі, оскільки під час натурного обстеження в ході перевірки виявлено факт демонтажу бурового та допоміжного обладнання свердловини № 1 без проведення ліквідаційного тампонажу водної свердловини, що не відповідає висновку державної екологічної експертизи від 30.11.2007 року.

Колегія суддів зазначає, що свердловина № 1 Покровської площі перебуває у стані випробування, що підтверджується довідкою ТОВ "ПК "Газвидобування" від 13.01.2014 року.

На свердловині проведено демонтаж бурового та допоміжного обладнання.

Згідно протоколу засідання спільної геолого-технічної наради по свердловині №1 Покровської площі від 01.09.2011 року та акті від 21.09.2011 року зафіксовано припинення буріння на глибині 5762 м та перейдено до випробування вищезалягаючих об'єктів за окремою програмою.

На свердловині № 1 Покровської площі триває випробування одного з чотирьох інтервалів (продуктивних горизонтів) В-24, яке буде здійснюватися до 01.06.2014 року, що підтверджується протоколом засідання спільної геолого-технічної наради по свердловині № 1 Покровської площі від 26.09.2011 року.

Відповідно до проекту на буріння водної свердловини для господарсько-питного і технічного водозабезпечення глибокої свердловини № 1 Покровської площі за 2007 рік для господарсько-питного і технічного водозабезпечення глибокої свердловини № 1 Покровської площі в процесі її будівництва в Зінківському районі Полтавської області пробурена водна свердловини.

Водна свердловина № 2 Покровської площі законсервована у зв'язку з тимчасовим припиненням робіт по свердловині та закінченням дозволу на спеціальне водокористування, про що свідчить акт про консервацію від 06.11.2011 року.

Порядок проведення робіт по ліквідації водної свердловини передбачений розділом 6 проекту на буріння водної свердловини для господарсько-питного і технічного водозабезпечення глибокої свердловини № 1 Покровської площі за 2007 рік .

Згідно абзацу 20 висновку державної екологічної експертизи від 30.11.2007 року по закінченні буріння пошукової свердловини повинен здійснюватись ліквідаційний тампонаж водної.

Вказаним висновком погоджувався робочий проект за 2007 рік на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі проектною глибиною 5450 м.

Таким чином, згідно приписів ч. 1 статті 29 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", частин 1-2 статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу" (в редакції, чинній на час проведення державної екологічної експертизи), зміст яких наводився судом вище при аналізі правомірності пункту 2 припису, для позивача обов'язковим для виконання було здійснення ліквідаційного тампонажу по закінченню буріння пошукової свердловини 5450 м.

Конкретні строки проведення тампонажу висновком не встановлювались.

Однак після буріння свердловини до встановленої проектної глибини 5450 м виникла необхідність продовження її поглиблення до 5800 м, для чого розроблено додаток до робочого проекту на будівництво пошукової свердловини № 1 Покровської площі .

Зміни до робочого проекту були погоджені Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 01.08.2011 року № 2973/06-05.

Питання строків та умов проведення ліквідаційного тампонажу водної свердловини після закінчення буріння глибокої свердловини до 5800 м у вищезазначеному погодженні не оцінювалось.

Враховуючи те, що висновком від 30.11.2007 року конкретні строки проведення тампонажу не встановлені, враховуючи призначення свердловини та неможливість її використання після ліквідаційного тампонажу, а також те, що за програмою геологічного вивчення, яка є додатком 2 до угоди про умови користування надрами від 16.09.2011 № 1727, будівництво та випробування свердловини № 1 Покровської площі передбачено до ІІІ кварталу 2016 року, а тому може виникнути необхідність подальшого використання водної свердловини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано було зобов'язано позивача провести тампонаж до 17.03.2014 року.

Отже колегія суддів вважає, що пункт 5 припису від 06.02.2014 року є неправомірним та необґрунтованим.

Щодо правомірності пункту 9 припису від 06.02.2014 року, колегія суддів суд зазначає, що зазначеним пунктом припису відповідачем з посиланням на пункт 14 частини 1 статті 7 Закону України "Про страхування", постанову Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року № 1788 зобов'язано позивача до 06.03.2014 укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 7 Закону України "Про страхування" від 03.07.1996 року № 85/96 в Україні здійснюється страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18.01.2001 року № 2245 об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Статтею 9 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" визначено, що суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України. На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об'єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Колегія суддів зазначає, що зазначеними нормами законів передбачено обов'язковість укладення суб'єктами господарювання договору страхування цивільної відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно на об'єктах підвищеної небезпеки, які він ідентифікує відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року № 1788 передбачено, що обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю..., внаслідок пожеж та/або аварій на об'єктах підвищеної небезпеки, перелік груп яких наведено у додатку 1.

Об'єкти, на яких можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, у тому числі пожежовибухонебезпечні, в кількості, що дорівнює чи перевищує норматив граничної маси для об'єкта 1 класу, визначеного відповідно до Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, а також шламонакопичувачі відносять до Переліку груп об'єктів підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, за категорією небезпеки класи небезпеки (додаток 1 до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання).

Пунктами 3, 4, 6 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956, визначено, що суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації. Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси. Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин згідно із зазначеними нормативами.

Відповідно до форми типового договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1788 від 16.11.2002 року, однією з істотних умов договору є найменування і хімічна назва небезпечної речовини, клас, підклас небезпечної речовини, її кількість на об'єкті підвищеної небезпеки.

Таким чином з аналізу приписів наведених норм колегія суддів зазначає, що для укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання обов'язковим є проведення ідентифікації потенційно небезпечного об'єкту, визначення категорії небезпеки об'єкта підвищеної небезпеки, виявлення та розрахування сумарної маси кожної небезпечної речовини.

Колегія суддів зазначає, що в акті перевірки відповідачем не вказано ні найменування небезпечної речовини на свердловинах, ні її клас та кількість.

Разом з тим позивачем було надано докази проведення ідентифікації свердловин. Відповідно до повідомлення про результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки від 14.03.2014 року пошукові свердловини № 1, 2, 2а Покровської площі не належать до об'єктів підвищеної небезпеки, на території пошукових свердловин небезпечні речовини не використовуються, не виготовляються, не переробляються та не зберігаються.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не встановлено підстав для укладення позивачем договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру, а тому пункт 9 припису від 06.02.2014 року є необґрунтованим та протиправним.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність укласти договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та господарська діяльність на яких може призвести до аварії екологічного і санітарно - епідеміологічного характеру (свердловини №1,2,2а Покровської площі Зіньківського району, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 14 ст. 7 Закону України «Про страхування» одним із видів обов'язкового страхування вказано страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду,яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки , включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно- епідеміологічного характеру.

Згідно з формою типового договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно - епідеміологічного характеру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року за №1788, однією з істотних умов договору обов'язкового страхування є найменування та хімічна назва небезпечної речовини, клас, підклас небезпечної речовини, кількість небезпечної речовини на об'єкті підвищеної небезпеки.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем в акті № 14/01-01-14 від 30.01.2014 року не було зазначено найменування та хімічну назву небезпечної речовини, клас, підклас небезпечної речовини, кількість небезпечної речовини, що знаходяться на свердловинах №№1,2,2а Покровської площі, яка є підставою для укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача по справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2014р. по справі № 816/960/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.