Ухвала суду № 39815761, 15.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3282/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012207.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача та представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт №452/1-22-07-32485339 від 13.12.2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог п.50.1 ст.50, п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України (далі Кодекс), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 063 951,00 грн, в тому числі: за січень 2012 року на суму 33 869,00 грн, за лютий 2012 року на суму 151 500,00 грн, за березень 2012 року на суму 238 661,00 грн, за квітень 2012 року на суму 296 479,00 грн, за травень 2012 року на суму 296 676,00 грн, за вересень 2012 року на суму 46 766,00 грн; пп.170.3.1 п.170.3 ст.170, п.167.1 ст.167, пп.170.5.2 п.170.5 ст.170 Кодексу, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 850,00 грн.

08.01.2014 року контролюючим органом відносно Позивача винесено податкове повідомлення-рішення №0000012207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1 063 951, 00 грн та штрафними санкціями в сумі 531 976,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження Позивачем вказане податкового повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга Позивача - без задоволення.

Згідно п.200.1 ст.200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 Кодексу).

Відповідно п.200.3 ст.200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами п.200.4 ст.200 Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах (п.200.6 Кодексу).

Таким чином, від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду підлягає зарахування до складу податкового кредиту наступних податкових періодів або підлягає бюджетному відшкодуванню.

Так, Позивачем відображено суму залишку від'ємного значення в розмірі 2 861 045,00 грн в рядку 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Згідно п.50.1 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно п.56.18 ст.54 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно висновків акту позапланової документальної перевірки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 28.04.2012 року №1812/22-7/32485339 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» занизило податок на додану вартість на суму 3 309 649,00 грн, в зв'язку з чим податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00022422-7 від 21.05.2012 року на загальну суму 4 098 451 грн, в т.ч. за штрафними санкціями 753 802,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» задоволено, податкове повідомлення-рішення №00022422-7 від 21.05.2012 року скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2012 року, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 червня 2012 року скасовано в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 21.05.2012 року №00022422-7.

Згідно копії платіжного дорученням №11 від 24.09.2012 року Позивачем сплачено суму грошового зобов'язання в розмірі 4 098 451,00 грн до бюджету.

Оскарження Позивачем податкового повідомлення-рішення №00022422-7 від 21.05.2012 року та висновків акту перевірки унеможливило подання уточнюючих розрахунків в період січень-вересень 2012 року, оскільки суми податкового зобов'язання вважались неузгодженими та до закінчення періоду оскарження податкового повідомлення-рішення у Позивача не виникало обов'язку зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість у податковій звітності.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Позивач мав право податковий кредит з податку на додану вартість.

Згідно п.123.1 ст.123 Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Контролюючим органом до Позивача застосовано штрафні санції в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази у підтвердження повторності визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність застосування Відповідачем до Позивача штрафних санкцій в зазначеним розмірі.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012207.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 16 липня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.