Постанова № 39815642, 07.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2536/14 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кобаля М.І., Петрика І.Й., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф Іnc» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р»,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції - скасувати, ухвалити нову Постанову, якої відмовити Позивачу у задоволенні адміністративного позову повністю з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Альта-Ком" за період з 16.08.2012 по 31.05.2013, про що складено відповідний Акт від 30.01.2014 року №34/26-57-22-01-10/19246637 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.45-62).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог підпунктів п.п.198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем занижено на 32160,00 грн. суми податку на додану вартість, в тому числі за вересень 2012 року - на 8955,00 грн., за жовтень 2012 року - на 11725,00грн., за листопад - на 11480,00грн.; підпунктів 14.1.27, 14.1.28 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.4, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено на 33769,00 грн. суми податку на прибуток, у тому числі, за ІІІ квартал 2012 року - на 9403,00 грн., за IV квартал 2012 року - на 24365,00 грн.

10 лютого 2014 року Позивачем подано Заперечення на Акт, за результатом розгляду якого, у зв'язку з недодержанням норм, викладених в п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, Відповідачем їх залишено без розгляду.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 14.02.2014 року №№0000932201, 0000942201, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.70,71), та якими збільшено на 40200,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 32160,00 грн. за основним платежем та на 8040 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та на 42210,00 грн. з податку на прибуток, у тому числі на 33768,00 грн. за основним платежем та на 8442,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), відповідно.

Як вбачається з п.п.1 п.1 Договору поставки №0309 від 03.12.2012 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.14), укладеного Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альта-Ком», як Постачальником, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

Відповідно до п.п. 1.2 п 1 зазначеного Договору, найменування товару: фотополімери та інші поліграфічні матеріали.

На підтвердження виконання умов зазначених Договорів, Позивачем надано: рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, витяги з Єдиного реєстру податкових накладних, накладні на передачу матеріалів у виробництво, копії яких також наявні в матеріалах справ (а.с.15-20;21-26,89-98;27-32;33-38;98-103).

Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №144044 від 09.06.2012 року та Довідки про взяття на облік платника податків №44430/18-613 від 11.06.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.40,42), керівником контрагента Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Альта-Ком» є ОСОБА_2.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як вбачається з Листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 42/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операції є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідної операції та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

А як вбачається з Вироку Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/19615/13-к від 02 вересня 2013 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.27 ч.5, ст.205 ч.1 Кримінального кодексу України, а саме, в пособництві у вчиненні фіктивного підприємництва, тобто надання засобів чи знарядь для створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконною діяльності. Крім того, зазначеним Вироком встановлено, зокрема, що використовуючи Позивача для прикриття незаконної діяльності, не встановлені слідством особи уникли від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Частиною четвертою ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що надані Позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альта-Ком» первинні документи є фіктивними, сплачені за якими Позивачем контрагенту суми не може бути віднесено до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задовольняється, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 скасовується, ухвалюється нова Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріально права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, Постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2014 року скасовується та ухвалюється нова Постанова, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2014 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якої відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Алеф Іnc» у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено в повному обсязі 14.07.2014 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.