Ухвала суду № 39815588, 03.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/31462/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Виниченко Л.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління юстиції у м. Києві, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, враховуючи доповнення позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління юстиції у м. Києві в частині нездійснення дій щодо складення акту відсутності майна (коштів) у боржника УПФУ в Дніпровському районі м. Києва, постанови про стягнення з боржника судового збору, постанови про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, зазначення у виконавчому документі стягнутих сум виконавчого збору, звернення до суду з поданням про зміну порядку та способу виконання судового рішення;

- визнання протиправними дії Головного управління юстиції у м. Києві щодо ненадання постанови про закінчення виконавчого провадження у встановлений строк, ненадання відповіді на звернення від 12.11.2013 р. у встановлений строк;

- зобов'язання Головного управління юстиції у м. Києві надати відповідь на заяву від 12.11.2013 р., скласти акт відсутності майна (коштів) боржника, винести постанову про стягнення з боржника судового збору, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, зазначення у виконавчому документі стягнуті суми виконавчого збору, звернення до суду з поданням про зміну способу виконання судового рішення, відновити виконавче провадження та повернення виконавчого документу для виконання;

- стягнення моральної шкоди з Головного управління юстиції у м. Києві на суму 21000,00 грн., а з державної виконавчої служби в розмірі 1500,00 грн.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №30582571. В іншій частині позову відмовлено.

На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її в частині відмови в задоволенні позову скасувати та в цій частині ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Дніпровським районним судом м. Києва на виконання судового рішення від 18.10.2011 р. №2-а-4651/2011р. видано виконавчий лист від 04.11.2011 р., яким зобов'язано УПФУ в Дніпровському районі м. Києві здійснити ОСОБА_3 перерахунок і виплату основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06.12.2010 р. по 22.07.2011 р., з урахуванням проведених виплат.

По такому виконавчому листу старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. 10.11.2011 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№30582571 та встановлено боржнику строк для добровільного виконання.

Листом від 03.04.2013 р. №5487/08 УПФУ в Дніпровському районі м. Києві повідомило державного виконавця про здійснення позивачу перерахунку та нарахування пенсії відповідно до судового рішення. Зазначило, що нарахування пенсій у м. Києві проводиться Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, а виплатою пенсій - Управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Державним виконавцем 11.04.2013 р. на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №30582571 по виконанню вказаного виконавчого листа, в якій зазначено, що судове рішення згідно повідомлення УПФУ Дніпровського району м. Києва від 03.04.2013 р. № 5487/08 виконано в межах компетенції боржника.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, а відповідно до ст. 17 цього Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема виконавчих листів.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України.

Частиною 2 статті 25 цього Закону встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав, які дають право державному виконавцю закінчити виконавче провадження, зокрема, пунктом 8 частини 1 цієї статті визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, вказаним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позивачу зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії саме УПФУ Дніпровського району м. Києва.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Однак, з огляду на те, що УПФУ Дніпровського району м. Києва не здійснило позивачу належних виплат, судове рішення по вказаному виконавчому провадженні не було виконане в повному обсязі, а тому державний виконавець не мав законних підстав для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з чим така постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання дій (бездіяльності) державного виконавця незаконними та зобов'язати відповідача скласти акт відсутності майна (коштів) у боржника УПФУ у Дніпровському районі м. Києва, скласти постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, зазначити у виконавчому документі стягнуті суми виконавчого збору, визнати протиправними дії державного виконавця щодо тривалого здійснення виконавчого провадження з 10.11.2011 р., колегія суддів зазначає наступне.

Такі вимоги не обґрунтовані позивачем та в частині винесення постанов про стягнення виконавчого збору і витрат на проведення виконавчих дій не порушують прав позивача у зв'язку з тим, що кошти за такими постановами на користь стягувача у виконавчому провадженні не стягуються.

Крім того, позивач раніше звертався до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління юстиції в м. Києві про визнання протиправною систематичною бездіяльністю відповідача в частині невиконання судових рішень упродовж розумного строку по ряду виконавчих проваджень, в тому числі по виконавчому провадженню №30582571, відкритого за виконавчим листом Дніпровського райсуду м. Києва у справі № 2а-4651/2011, що є предметом розгляду у даній справі. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 р., - відмовлено в задоволенні позову.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії, в тому числі звернутися з поданням до суду не підлягають задоволенню, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

Отже, суд не може перебирати на себе функцій, які відносяться до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень. При цьому, відновлення виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.

Також, є необґрунтованими твердження позивача про ненадання йому спірної постанови та відповіді на його звернення від 12.11.2013 р. з огляду на наступне.

Як вбачається з копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, у журналі містяться записи про направлення позивачу постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.04.2013 р. та відповіді на заяву позивача від 12.11.2013 р., яка надсилалась 20.11.2013 р. за №8364/04-03-28/8.

Також в матеріалах справи містяться копії відповіді на звернення позивача від 20.11.2013 р. та реєстр поштових відправлень простої кореспонденції від 11.04.2013 р. із записом ОСОБА_3 за №35 від 11.04.2013 р. - №2669/8 (ВП №30582571) та від 26.11.2013 р. за №787 (8364/04-03-28/8).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» позивач, як стягувач у виконавчому провадженні, має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії. При цьому, будь-яких доказів про те, що позивачу було відмовлено державним виконавцем у реалізації його прав, як сторони виконавчого провадження, суду не надано.

Вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду належних доказів спричинення йому моральної шкоди, а лише вказав її розмір.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.