Ухвала суду № 39815524, 03.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14206/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Техноресурс» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ПАТ «Техноресурс» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС (правонаступником якої є ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві) від 06 червня 2013 року № 0000462230 та № 0000472230.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит та витрати по правовідносинах з ТОВ «Євротехсервіс-1991».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Техноресурс» з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість за березень 2011 року та податку на прибуток за І квартал 2011 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Євротехсервіс-1991», про що складено акт від 14 травня 2013 року № 1508/22-30-33107041.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2013 року № 0000472230, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 770361 грн. 00 коп., з яких 770360 грн. 00 коп. - за основним платежем та 01 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції та від 06 червня 2013 року № 0000462230, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 962951 грн. 00 коп., з яких 962950 грн. 00 коп. - за основним платежем та 01 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ПАТ «Техноресурс» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Техноресурс» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту на підставі документів, складених ТОВ «Євротехсервіс-1991».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Євротехсервіс-1991» та ПАТ «Техноресурс» був укладений договір на проведення робіт по спорудженню розвідувальної свердловини № 5 Володимирівського родовища № 11/01-1 від 05 січня 2011 року.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивачем були сформовані податковий кредит та витрати.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ПАТ «Техноресурс» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Євротехсервіс-1991» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі відомостей про неможливість здійснення ними господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу, а також відсутність трудових ресурсів, основних засобів, приміщень, транспортних засобів, складських приміщень, що викладені в акті 03 червня 2011 року № 4852/23-6/13928181 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євротехсервіс-1991», складеному співробітниками ДПІ у м. Полтаві Полтавської області.

На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій позивача з ТОВ «Євротехсервіс-1991», адже вони не підтверджені відповідними доказами.

Разом з тим, з огляду на встановлені податковими органами обставини, що свідчать про можливу фіктивну діяльність ТОВ «Євротехсервіс-1991» колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту за операцією з ним, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору № 11/01-1 від 05 січня 2011 року.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Судом встановлено, що за договором № 11/01-1 від 05 січня 2011 року ТОВ «Євротехсервіс-1991» зобов'язувалося виконати роботи по спорудженню розвідувальної свердловини № 5 Володимирівського родовища проектною глибиною 2520 м.

На підтвердження виконання зазнаного договору позивач надав суду зведений кошторис на будівництво свердловини, вартість і терміни виконання робіт та графік фінансування будівництва свердловини, робочий проект, розподіл функцій між замовником і підрядником, акти прийому-передачі виконаних робіт, акти прийому-передачі обладнання, сертифікати якості та паспорти на обладнання і товари, що використовувалися при будівництві, акт закінчення буріння свердловини.

Також позивачем були надані суду докази отримання у користування земельної ділянки, на якій споруджено розвідувальну свердловину, погодження проектної документації та спеціальний дозвіл на користування надрами.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив фактичне виконання ТОВ «Євротехсервіс-1991» робіт за договором № 11/01-1 від 05 січня 2011 року, що були заплановані на березень 2011 року.

При розгляді та вирішенні даної справи колегія суддів також враховує, що правовідносини між ПАТ «Техноресурс» та ТОВ «Євротехсервіс-1991» з приводу спорудженню розвідувальної свердловини № 5 Володимирівського родовища є триваючими та не обмежуються березнем 2011 року. Разом з тим, у податкового органу виникли сумніви щодо виконання ТОВ «Євротехсервіс-1991» лише тих робіт, що були заплановані на березень 2011 року. Належне виконання вказаним контрагентом своїх зобов'язань і інших періодах відповідачем не заперечується.

На думку колегії суддів зазначені обставини вказують на те, що податковий орган не здійснював належу перевірку факту виконання ТОВ «Євротехсервіс-1991» робіт за договором № 11/01-1 від 05 січня 2011 року та зробив висновок про фіктивність зазначеного договору виключно на підставі акту перевірки акті ДПІ у м. Полтаві Полтавської області від 03 червня 2011 року № 4852/23-6/13928181.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Техноресурс» та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06 червня 2013 року № 0000462230 та № 0000472230.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 26 грудня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 08 липня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.