Постанова № 39815313, 15.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4130/14 (2 тома) Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасуваня вимоги та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Відповідач) про скасування податкової вимоги №09-11 від 04.02.2014 року, скасування податкового боргу, включаючи нараховані штрафні санкції та пеню, згідно з вказаною вимогою, скасування рішення про опис майна у податкову заставу №2655/10/28-10-25-17 від 04.02.2014 року, зобов'язання Відповідача зарахувати Позивачу суму наявної переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків з податку на прибуток, за грошовими зобов'язаннями з яких сформовано податковий борг на підставі вказаної вимоги, та здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку Позивача.

Крім того, Позивач просив відповідно ст.90, 94 КАС України присудити з Державного бюджету України на його користь здійснені ним витрати у вигляді судового збору у розмірі 487,20 грн, а також стягнути з Державного бюджету України за рахунок Відповідача здійснені Позивачем судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, скасовано податкову вимогу №09-11 від 04.02.2014 року, скасовано рішення про опис майна в податкову заставу №2655/10/28-10-25-17 від 04.02.2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові витрати розподілені наступним чином: присуджено на користь Позивача понесені ним судові витрати в розмірі 443,60 грн, з яких судовий збір - 300,00 грн та витрати на правову допомогу - 143,60 грн, із Державного бюджету, направлених на асигнування діяльності Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників;

стягнуто з Позивача судовий збір в розмірі 2 000,00 грн;

зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору у розмірі 2 384,80 грн із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Відповідача.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія №АЄ №582533 Позивач зареєстрований 19.03.1999 року Голосіївською районною у м.Києві державною адміністрацією.

Основними видами його господарської діяльності є складське господарство; інші види оптової торгівлі; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виродами; виробництво нерафінованих олії та жирів; ветеринарна діяльність; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; інші види оптової торгівлі; інша діяльність у сфері охорони здоров'я людини; рекламна діяльність; брокерські операції з цінними паперами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Позивачем подано податковому органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9086729390 від 06.02.2013 року за 2012 рік.

В р.34 Позивачем самостійно визначено суму авансового внеску (790 656,00 грн), що підлягатиме сплаті щомісячно в березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року.

Листами від 18.12.2013 року №3247 та №3248 Позивач звернувся до Відповідача із заявами про перезалік надмірно сплачених сум податку на прибуток в рахунок авансових платежів з податку на прибуток за лютий 2014 року та січень 2014 року та просив здійснити перекидування (перезалік) надмірно сплачених сум податку на прибуток в рахунок авансових платежів з податку на прибуток) в розмірі 790 656,00 грн.

У разі неможливості перекидування (перезаліку) Відповідачем надмірно сплачених сум податку на прибуток в рахунок авансових платежів з податку на прибуток за лютий та січень 2014 року, Позивач просив здійснити повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток на рахунок Позивача, при цьому, вказані кошти будуть перераховані підприємством в рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток.

Податковий орган своїм листом №1980/10/20.3-20 від 08.01.2014 року повідомив Позивача про розгляд можливості перерахування переплати в розмірі 790 656,00 грн за січень 2014 року та аналогічну суму за лютий 2014 року з податку на прибуток в рахунок авансового внеску з податку на прибуток.

При цьому, 04.02.2014 року Відповідачем винесено вимогу №09-11 (форм «Ю»), в якій зафіксовано суму податкового боргу Позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 779 928,25 грн, за авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

04.02.2014 року Відповідачем прийнято рішення №2655/10/28 про опис майна Позивача у податкову заставу майна.

17.03.2014 року податковим органом складено акт опису майна Позивача №3 на загальну суму 1 608 990,19 грн.

Так, станом на 31.12.2013 року Позивач мав переплату з податку на прибуток підприємств в сумі 65 125 000,00 грн.

Згідно визначення пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 9 місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а з березня 2013 році по лютий 2014 року щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації (ст.57 Кодексу).

Відповідно пп.87.1 ст.87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

За правилами пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Кодексу платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписами п.87.1 ст.87 Кодексу встановлено, що виконання грошових зобов'язань як за рахунок грошових коштів платника податку, так і за рахунок наявних у платника податків переплат з платежів по податкам.

Згідно положень ст.43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Отже, зарахування наявних переплат в рахунок сплати інших податкових платежів здійснюється за відповідною заявою платника податків.

Так, Позивач відповідно вимог п.87.1 ст.87 Кодексу звертався до Відповідача із заявами про перезалік надмірно сплачених ним сум податку на прибуток в рахунок авансових платежів з податку на прибуток за січень та лютий 2014 року.

В свою чергу, Відповідачем у визначений п.43.45 ст.53 Кодексу висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготував та, відповідно, не подав для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання Відповідача на виконання ним наказу Міністерства доходів і зборів України №156 від 11.06.2013 року та звернення із відповідним листом №190/8/20-114 від 16.01.2014 року до Координаційно-моніторингового департаменту Міндоходів для погодження проведення відповідних зарахувань Позивача, оскільки положеннями Кодексу чітко визначено порядок зарахування переплат, які рахуються за платником податків, в рахунок сплати інших податкових платежів.

Нормами Кодексу не визначено обов»язку податкового органу відповідного погодження з Координаційно-моніторинговим департаментом Міндоходів питання зарахування переплати певного платежу в погашення грошового зобов'язання з іншого платежу.

Позивачем подано до Відповідача заяву №4179 від 11.04.2014 року про перезалік надмірно сплачених сум податку на прибуток в рахунок авансових платежів з податку на прибуток, в якій повторно просив здійснити перекидування (перезалік) надмірно сплачених сум податку на прибуток, зокрема, за лютий та січень 2014 року, в рахунок авансових платежів з податку на прибуток в розмірі 790 656,00 грн. В разі неможливості здійснення таких жій, Позивач просив здійснити повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток на його рахунок для подальшого перерахування підприємством в рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток.

Відповідачем відповідно положень ст.87 Кодексу передано до відповідного казначейського органу висновки №2931-20 від 16.04.2014 року та №2932-20 від 16.04.2014 року про повернення з бюджету податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 790 656,00 грн (за кожний місяць).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача зарахувати Позивачу суму наявної переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків з податку на прибуток, за грошовими зобов'язаннями, з яких сформовано податковий борг на підставі вимоги №09-11, та здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку Позивача задоволенню не підлягають.

Крім того, з врахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності податкового боргу у Позивача, визначеного у оскаржуваній вимозі Відповідача.

Авансовий платіж з податку на прибуток за січень-лютий 2014 року в розмірі 790 656,00 грн (за кожний місяць) визначений ним самостійно.

Згідно п.31.1.1 ст.31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо (п.35.3 ст.35 Кодексу).

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями ст.59 Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається платнику податків лише у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, тобто коли у платника податків виникає податковий борг.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 Кодексу виникнення права податкової застави відбувається в разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Статтею ст.129 Кодексу визначено, що при скасуванні нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п.89.3 ст.89 Кодексу).

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що Позивач, подавши податковому органу заяви про перезалік надмірно сплачених сум податку на прибуток в рахунок авансових платежів з податку на прибуток належним чином та в строки передбачені Кодексу виконав обов'язок щодо перерахування коштів за податковим зобов'язанням, а тому оскаржувані вимога та рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню.

Водночас, колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно положень п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» органи доходів і зборів, до яких відноситься із Відповідач, від сплати судового збору звільняються.

За приписами ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Разом з тим, судом першої інстанції присуджено на користь Позивача понесені судові витрати в розмірі 443,60 грн, з яких судовий збір - 300,00 грн та витрати на правову допомогу - 143,60 грн, із Державного бюджету, направлених на асигнування діяльності Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат та ухвалення в цій частині нової постанови про стягнення вказаних судових витрат з Державного бюджету України.

Згідно з ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.

Керуючись ст.ст.94, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2014 року в частині розподілу судових витрат (абз.5, 6, 7) скасувати та прийняти в цій частині нову постанову наступного змісту.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» судові витрати в розмірі 443 (чотириста сорок три) грн 60 коп. (з яких судовий збір - 300 (триста) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу - 143 (сто сорок три) грн 60 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (адреса: 01033, вул. Саксаганського, 38-Б кв.1, код ЄДРПОУ 30307207) на користь держави суму судового збору у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м.Києва адміністративної справи №826/4130/14».

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Постанова складена в повному обсязі 16 липня 2014 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.