Постанова № 39815296, 14.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р. Справа № 920/420/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Лакіза В.В.

при секретарі Фільшиній Н.І.

за участю представників:

позивача - Зучика Є.Н. за довіреністю №68 від 20.06.2014 р.,

відповідача - Сивенка В.М. за довіреністю б/н від 02.01.2013 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" (вх. №1512С/2-8) на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.04.14 р. у справі № 920/420/13

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", м. Суми,

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. (суддя Моїсеєнко В.М.) заяву ТОВ "Горобина" про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі №920/420/13 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 р. у справі №920/420/13 залишено без змін.

Ухвалу мотивовано тим, що висновок №4 експертного економічного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області від 18.02.20143 р. не є нововиявленою обставиною, а є новим доказом у справі №920/420/13.

Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 р. у справі №920/420/13 скасувати в частині визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28, яким вносяться зміни до пунктів 3.1. та 3.1.1. розділу 3 цього договору в частині зміни розміру орендної плати та прийняти нове рішення про відмову у позові в цій частині.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник посилається на те, що судом невірно застосовано положення п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України щодо того, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

Так, приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд не взяв до уваги ту обставину, що неправильний розмір орендної плати, зазначений у договорі про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28, має всі ознаки нововиявленої обставини, оскільки існував на час розгляду справи, не був відомий Товариству, та є істотним для справи, а сам висновок лише підтверджує цю обставину.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.06.2014 р.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області (далі - РВ ФДМУ по Сумській області) у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №4864 від 20.06.2014 р. (факсограма №169 від 20.06.2014 р.) та вх. №5345 від 08.07.2014 р.) вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що у справі всебічно та у повному обсязі досліджені всі матеріали та докази, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Зокрема, позивач вказує на те, що висновок експертного економічного дослідження Науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області від 19.02.2014 р. №4 є не нововиявленою обставиною, а саме новим доказом у справі №920/420/13.

Також позивач зазначає, що вищевказаний висновок експертного економічного дослідження є безпідставним, оскільки поділ орендної ставки 25 на 100% є грубим порушенням Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (далі - Методика №786 ).

Враховуючи викладене, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Горобина" на ухвалу господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р.

За клопотанням відповідача про продовження строку розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів в судовому засіданні 23.06.2014 р. розгляд справи було відкладено на 07.07.2014 р.

В судове засідання 07.07.2014 р. прибули представники сторін та надали пояснення у справі.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати в частині визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28, яким вносяться зміни до пунктів 3.1. та 3.1.1. розділу 3 цього договору, в частині зміни розміру орендної плати та прийняти нове рішення про відмову у позові в цій частині.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2013 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", м. Суми, в якому просило вважати укладеним договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28 цілісного майнового комплексу Сумського лікеро-горілчаного заводу, укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.04.2013 р. позов задоволено частково.

В рішенні місцевим господарським судом постановлено вважати укладеним договір про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28 ЦМК Сумського лікеро-горілчаного заводу.у запропонованій позивачем редакції, крім пунктів 3.1, 3.1.1., в яких замість встановленого базового місяця розрахунку - листопад 2012 р. підлягає зазначенню базовий місяць розрахунку - березень 2013 р. та замість терміну нарахування орендної плати у новому розмірі - з 01.11.2012 р., підлягає зазначенню термін нарахування орендної плати у новому розмірі - з 30.04.2013 р. (дати набрання рішенням законної сили).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 р. рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2013 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 р. у справі №920/420/13 залишено без змін.

13.03.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" звернулось до господарського суду Сумської області з заявою №1-06/140 від 03.03.2014 р., в якій просило переглянути рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 р. у справі №920/420/13, скасувати його в частині визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28, яким внесені зміни до пунктів 3.1. та 3.1.1. розділу 3 цього договору в частині зміни розміру орендної плати та прийняти нове рішення про відмову у позові в цій частині.

Заявник в обґрунтування своїх вимог вказав на те, що під час розгляду справи № 920/420/13 та прийняття рішення господарському суду першої інстанції не було відомо, що розрахунок орендної плати здійснений позивачем з порушенням пунктів Методики №786, що підтверджується висновком експертного економічного дослідження від 19.02.2014 р. №4 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області.

Зокрема, він зазначав, що відповідно до положень пункту 2 Методики №786 з урахуванням змін та доповнень до неї, оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Однак, при розгляді справи №920/420/13 та винесенні рішення суду першої інстанції не було відомо про таку обставину, що розрахунок орендної плати, здійснений позивачем, був невірним, таким що не відповідає чинному законодавству, а саме пункту 5 Методики, що підтверджується висновком експертного економічного дослідження від 19.02.2014 р. №4, зробленим науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України в Харківській області, в якому здійснено розрахунок розміру річної орендної плати за переданий в оренду ТОВ "Горобина" за договором оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28 цілісний майновий комплекс державного підприємства.

Так, відповідно до додатку №1 до Методики №786, орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств лікеро-горілчаної та виноробної промисловості дорівнює 25 %.

Таким чином, виходячи з наданих на дослідження документів та загальноприйнятої методики арифметичних розрахунків з застосуванням відсотків, розрахований відповідно до п. 5 Методики №786 розмір річної орендної плати за переданий в оренду ТОВ "Горобина" за договором оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28 цілісний майновий комплекс державного підприємства дорівнює: 21271,25 грн. = 8509006,0 х 25% /100, де: 21271,25 грн. - розмір річної орендної плати, грн.; 8509006,0 грн. - вартість основних засобів та нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкта оренди, гривень;

25% - орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств лікеро-горілчаної промисловості, визначена згідно з додатком 1.

Якщо б вищевикладені обставини були відомі ТОВ "Горобина" як відповідачу та суду під час розгляду цієї судової справи та постановленні рішення від 15.04.2013 р. у справі № 920/420/13, це б вплинуло на винесення судом іншого за змістом рішення.

Отже, посилаючись на дослідження документів експертною установою та Методику №786, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" стверджувало, що розмір орендної плати за отриманий ним в оренду цілісний майновий комплекс за договором оренди державного майна від 25.12.1992 р. №28 повинен становити розмір річної орендної плати - 21271,25 грн. Тобто, на думку відповідача (заявника), висновок експертного економічного дослідження експертної установи є нововиявленою обставиною.

28.04.2014 р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу, якою заяву ТОВ "Горобина" про перегляд рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі №920/420/13 залишено без задоволення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та, надаючи правову кваліфікацію обставинам справи з врахуванням фактичних і правових підстав апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 р. №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Частиною 3 п. 2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

При цьому не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи.

Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов висновку, що твердження заявника стосовно того, що висновок №4 екпертного економічного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області від 18.02.2014 р. є нововиявленою обставиною, хибні, оскільки даний висновок експертної установи не є нововиявленою обставиною, а саме є новим доказом у справі №920/420/13.

Крім того, господарським судом першої інстанції зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом заправилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Погоджуючись з висновком місцевого господарського суду про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Горобина" в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. у справі №920/420/13 та залишення без змін зазначеної ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів виходить з того, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту), оскільки згідно з ч. 4 п. 2 вищевказаної постанови ВГСУ не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наведені в якості підстав для перегляду ухвали від 28.04.2014 р. факти не являються такими, що свідчать про нововиявлені обставини у розумінні приписів ст. 112 ГПК України, оскільки не є такими, що існували та змінилися після прийняття судового акта, а є новими, тобто такими, що виникли чи змінилися після постановлення рішення.

Згідно зі статтями 6, 8, 19, 55,124,129 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, правосуддя в Україні здійснюється судами, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, зокрема: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, ухвала господарського суду Харківської області від 28.04.2014 р. у справі №920/420/13 не суперечить вказаним конституційним вимогам, а тому є законною та обґрунтованою.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" та скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 55,124,129 Конституції України, ст. ст. 99, 101, пунктом 1 статті 103, ст. ст.105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина", м. Суми залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 28.04.2014 р. у справі №920/420/13 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 14.07.14 р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.