Рішення № 39814415, 12.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6712/14 12.06.14

За позовом приватного підприємства «Адамас»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт»

Про стягнення 56944,02 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кравчук Н.М. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Адамас» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» про стягнення 56944,02 грн. за договором № 230813/1 від 23.08.2013, з яких: 54310,00 грн. боргу, 2140,14 грн. пені, 493,88 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 14.04.2014 порушено провадження у справі №910/6712/14.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на наступне. Видаткові накладні № 2623 від 14.10.2013, № 2778 від 29.10.2013 не містять зміст господарської операції та прізвища особи, яка прийняла товар. Видаткова накладна № 3128 від 03.12.2013 підписана ОСОБА_2, який не мав повноважень на прийняття товарно-матеріальних цінностей від імені відповідача, про що свідчить відсутність реквізитів довіреності на видатковій накладній. Видаткова накладна № 2908 від 12.11.2013 не містить підпису та прізвища особи, яка прийняла товар. Крім того, у відповідача відсутні товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт поставки товару, а також супровідні документи до товару. Також сторонами не підписувались специфікації на поставку товару. На думку відповідача, акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013 не є належним доказом наявності у нього заборгованості.

Відповідач явку представника в судове засідання 12.06.2014 не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.08.2013 між приватним підприємством «Адамас» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (покупцем) укладено договір № 230813/1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити, відповідно до технічних умов товар та поставити його замовнику під торговим знаком «АЖУР», для подальшого продажу покупцем, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити виготовлений та поставлений товар на умовах даного Договору. Товар має бути виготовлений постачальником згідно з узгодженими сторонами технічним умовами та упаковано в упаковку згідно з затвердженим сторонами дизайн-макетом.

Всі необхідні документи, що підтверджують якість товару, постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент поставки партії товару (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору у випадку виявлення неякісного товару, або невідповідності його умовам Договору та додатків до нього, покупець має право повернути всю виготовлену та поставлену партію товару. При цьому покупець направляє постачальнику письмове повідомлення.

Відповідно до п. 4.4 Договору покупець здійснює оплату протягом 28 календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару

Позивачем поставлено товару на загальну суму 217097,50 грн. за наступними видатковими накладними № 2623 від 14.10.2013 на суму 109070,00 грн., № 2778 від 29.10.2013 на суму 46717,50 грн., № 2908 від 12.11.2013 на суму 22000,00 грн., № 3128 від 03.12.2013 на суму 39310,00 грн..

Оцінюючи доводи відповідача про те, що вказані накладні є неналежними доказами отримання товару, суд вважає за необхідне відзначити, що ці накладні містять відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт», що, в силу абзацу 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, є зовнішнім реквізитом відповідача. При цьому відповідач не посилається на незаконне використання його печатки чи наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Не надано відповідачем й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно цих же обставин.

Отже, вищевказані документи є допустимими та достатніми доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України, підтвердження одержання товару відповідачем.

Крім того, відповідач виконував Договір, прийнявши товар та сплативши його частину. Під час розгляду справи відповідачем не наведено жодних доказів недостовірності доводів позивача про постачання товару та, відповідно, отримання його відповідачем, а також щодо здійснених оплат.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього сертифікатів якості на товар та товарно-транспортних накладних.

Крім того, 31.12.2013 між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків, за яким станом на 31.12.2013 заборгованість відповідача складала 61310,00 грн..

Даний акт також містить відтиск печатки відповідача.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» діями, вчиненими боржником на підтвердження визнання ним суми боргу, можуть бути будь-які дії, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.

В подальшому відповідачем погашено 7000 грн. боргу, внаслідок чого його заборгованість зменшилась до 54310,00 грн..

Станом на день розгляду справи відповідачем не сплачено 54310,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 54310,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка діяла на момент прострочення платежу.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 2140,14 грн. пені.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 493,88 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 115 літ. «А», код 34965659) на користь приватного підприємства «Адамас» (36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Автобазівська, 1, код 25171530) 54310,00 грн. боргу, 2140,14 грн. пені, 493,88 грн. трьох процентів річних, 1827,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 16.07.2014.

Суддя С. А. Ковтун