Ухвала суду № 39814321, 27.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/2589/13 27.06.14

За скаргою публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

На дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві

У справі за позовом публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

До дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України»

Про стягнення

Суддя: Ковтун С. А.

Представники учасників процесу:

від скаржника Ісаєв С.А. (задов..)

від інших учасників процесу не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням суду від 19.03.2013 позов задоволено частково. Зокрема, вирішено стягнути з дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» на користь публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» 1067508,34 грн. безпідставно набутих коштів, 14055,53 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 39834,15 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 22427,96 грн. витрат по оплаті судового збору.

22.07.2013 на виконання рішення, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013, видано наказ.

Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулося до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 40020976, яка мотивована наступним. Як стало відомо скаржнику, 28.04.2014 органом виконання рішення винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі листа боржника № 31/10-1279 від 06.03.2014, відповідно до якого заборгованість за виконавчим документом погашена самостійно. У той же час, за твердженням скаржника, кошти від боржника не надходили, про зміст листа № 31/10-1279 від 06.03.2014 стягувачу нічого не відомо.

Ухвалою суду від 17.06.2014 розгляд скарги призначено на 27.06.2014.

Боржник, який про день та час судового засідання повідомлений належним чином, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, що, відповідно до ст. 121-2 ГПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК України).

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві знаходився наказ господарського суду міста Києва від 22.07.2013 у справі № 910/2589/13 про стягнення дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» на користь публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» 1129553,39 грн..

Постановою органу виконання рішень від 31.12.2013 зупинено виконавче провадження у зв'язку з включенням боржника до Єдиного реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК».

Постановою органу виконання рішень від 31.01.2014 поновленого виконавче провадження.

28.04.2014 відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 40020976 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 та ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, згідно з листом № 31/10-1279 від 06.03.2014, заборгованість за виконавчим документом погашено боржником самостійно.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Способом та порядком є визначені виконавчим документом заходи виконання, які, в даному випадку, полягають у стягненні грошової суми. Таким чином, доказами фактичного виконання рішення згідно з наказом суду є документи про сплату коштів, які містять відповідне цільове призначення.

Інші способи погашення належних до стягнення сум, які не передбачені виконавчим документом, у тому числі і шляхом зарахування, свідчать про настання обставин, при наявності яких наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, що не відноситься до компетенції державного виконавця.

У той же час, за твердженням скаржника, станом на 10.06.2014 кошти не отримано, зміст листа № 31/10-1279 від 06.03.2014 не відомий.

Доведення факту фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом може мати місце виключно шляхом надання відповідних платіжних документів.

Даний висновок суду ґрунтується на тому, що доведенню підлягають обставини, які мали місце, оскільки вони фіксуються предметами матеріального світу.

У зв'язку з цим доведення цих обставин законом (ст. 33 ГПК України) покладено на боржника.

Виходячи з приписів ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів суд вважає, що наведені боржником обставини щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом є не доведеними.

З огляду на викладене, відсутні обставини, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» для закінчення виконавчого провадження, що свідчить про те, що постанова від 28.04.2014 № 40020976 є незаконною.

Як зазначено в п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження № 40020976 від 28.04.2014.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження та вжити всіх заходів для фактичного повного виконання рішення суду.

Суддя С. А. Ковтун