Ухвала суду № 39814078, 16.07.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" липня 2014 р. Справа № 907/640/14

Суддя Н.М. Ващиліна, розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 27.06.14 про забезпечення позову у справі №907/640/14

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до виконавчого комітету Ужгородської міської ради

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №200 від 18.06.2014 року „Про зміни до рішень",

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, фізична особа-підприємець; ОСОБА_3, представник за довіреністю від 06.11.2012;

від відповідача - Пекар В.І., начальник юридичного відділу, представник за довіреністю №03-17/3 від 08.01.2014;

від третьої особи - ОСОБА_2, фізична особа-підприємець; ОСОБА_5, представник за довіреністю від 03.07.2013

ВСТАНОВИВ:

Позивач по справі - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України звернулась із заявою про забезпечення її позову до відповідача - виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №200 від 18.06.2014 року „Про зміни до рішень" шляхом заборони виконавчому комітету Ужгородської міської ради та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти дії, спрямовані на примусове входження в квітковий магазин на пл. Дружби Народів чи блокування вільного доступу в квітковий магазин на пл. Дружби Народів з метою перешкоджання підприємницькій діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що оспорюваним рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради припинено дію договору №23 від 27.12.2006, укладеного між позивачем та відповідачем у даній справі; на підставі цього рішення відповідачем укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір (№65 від 25.06.2014) безкоштовного користування автозупинкою-комплексом.

Необхідність забезпечення позову вбачає у існуванні загрози здійснення примусового входження в квітковий магазин на пл. Дружби Народів чи блокування вільного доступу в квітковий магазин на пл. Дружби Народів з метою перешкоджання підприємницькій діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, імовірність якої підтверджує посиланням на практику дій третьої особи та бездіяльністю відповідача у справі в аналогічній ситуації. Просить застосувати заходи забезпечення позову негайно на стадії порушення провадження у справі, оскільки невжиття негайних заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому у випадку задоволення позовних вимог.

Аналізуючи позицію заявника стосовно поданого ним клопотання, суд констатує наступне.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачено, що особа яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (можливе утруднення виконання рішення суду), а невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі.

За змістом зазначених норм заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

За позицією Верховного Суду України, викладеною у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку заявник не надав переконливих доказів на підтвердження необхідності вжиття запобіжних заходів, не довів, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом також враховано, що в судовому засіданні 16.07.2014 представник виконавчого комітету Ужгородської міської ради та представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 запевнили, що не мають намірів до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти дії, спрямовані на примусове входження в квітковий магазин на пл. Дружби Народів чи блокування вільного доступу в квітковий магазин на пл. Дружби Народів з метою перешкоджання підприємницькій діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 27.06.14 про забезпечення позову у справі №907/640/14 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її винесення та може бути оскаржена у встановленому законодавством України порядку

Суддя Н.М. Ващиліна