Постанова № 39812776, 15.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2014 року 810/3389/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Лубяниченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровартон» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

3 червня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Бровартон» (товариство, ТОВ «Бровартон») із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005232202, №0005242202 та №0005212202 від 28 травня 2014 року.

Зазначали, що твердження відповідача про безтоварність операцій між позивачем і його контрагентами не відповідає дійсності, а податковий орган не наділений повноваженнями визнавати угоди нікчемними. Звертали увагу на наявність у товариства усіх необхідних і належно оформлених первинних документів, що підтверджують реальність операцій.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача направив клопотання про розгляд справи без його участі; також подав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову. Стверджував, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваних рішень про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, збільшення сум грошових зобов'язань позивача із податку на додану вартість та податку на прибуток, а також стягнення штрафних санкцій. При цьому у запереченнях відображено лише зміст Акта перевірки.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з такого.

Як вбачається з Акта від 15 травня 2014 року №261/10-06-22-02/20585632, у період з 29 квітня 2014 року по 8 травня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровартон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Будремсервіс» за період з 1 березня 2011 року по 31 березня 2011 року, із ТОВ «Оллерус-Буд» за період з 1 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, із ТОВ «Сидона» за період з 1 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, із ТОВ «Адва Естейт» за період з 1 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, із ТОВ «Інсатбуд» за період з 1 травня 2011 року по 31 липня 2011 року, із ТОВ «Іст Реалтігруп» за період з 1 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року (т.1 а.с.21-44).

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, товариством порушено вимоги пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, через що занижено податок на додану вартість на суму 91153,00 грн.; підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.4, 2.16 пункту 2 та підпункту 3.2 пункту 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на 103844,00 грн.

Такий висновок зроблено у зв'язку із констатацією податковим органом відсутності фактичного здійснення господарської діяльності позивача із своїми контрагентами та недійсністю договорів із ними. Зокрема вказано на неподання по відносинам із ТОВ «Будремсервіс», ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Сидона», ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «Інсатбуд» документів на підтвердження транспортування товару та сертифікатів якості або інших документів, що підтверджують якість придбаних товарів. Також зроблено посилання на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 11 вересня 2012 року ТОВ «Джапан Індастріз» (контрагента ТОВ «Оллерус-Буд», тобто контрагента контрагента позивача) та Акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 4 жовтня 2012 року ТОВ «Іст Реалтігруп».

У ході перевірки встановлено відсутність договірних відносин позивача із ТОВ «Іст Реалтігруп». Такий факт підтверджено і представником товариства «Бровартон» у судовому засіданні.

На підставі Акта перевірки 28 травня 2014 року відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: №0005212202, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3663,00 грн.; №0005232202, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток підприємств на 103844,00 грн. за основним платежем та 2578,00 грн. за штрафними санкціями; №0005242202 та збільшено грошове зобов'язання із податку на додану вартість на 87490,00 грн. за основним платежем і на 18651,00 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.18-20).

Як вбачається із статутних документів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бровартон» є юридичною особою, зареєстроване 15 грудня 1994 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, має свідоцтво платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку у відповідача, тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.46-62).

Основними видами діяльності товариства є: електромонтажні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; технічні випробування та дослідження; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (т.1 а.с.48).

Судом встановлено, що 1 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будремсервіс» (постачальник) та ТОВ «Бровартон» (покупець) укладено договір поставки №3/11 (т.1 а.с.71-72). Поставка товарів здійснюється відповідно до їх асортименту, що знаходиться в наявності на складі постачальника, та силами, транспортними засобами, за рахунок постачальника. Товар передається у власність покупцю на умовах вже розвантаженого товару силами, засобами та за рахунок продавця на площадці за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гетьманська 2а та Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе. Поставка здійснюється окремими партіями згідно рахунку-фактури, наданим покупцю постачальником. Передача товару проводиться за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість в одиницях вимірювання та загальну вартість товару. Дата, вказана у видатковій накладній, є датою поставки товару постачальником.

Крім того, 30 березня 2011 року між тими ж сторонами укладено договір №3/5 (т.1 а.с.73-75), за умовами якого замовник (ТОВ «Бровартон») доручає, а виконавець (ТОВ «Будремсервіс») бере на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту і технічному обслуговуванню електроустаткування підприємства. Роботи здійснюються за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе. Вартість робіт та матеріалів визначається згідно рахунку-фактури №3003-22 від 30 березня 2011 року і складає 34200,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 5700,00 грн. Строк виконання робіт - до 30 квітня 2011 року.

З метою підтвердження виконання зазначених зобов'язань позивачем подано до суду належним чином засвідчені копії наступних документів:

- видаткова накладна №31.03-1 від 31 березня 2011 року (т.1 а.с.76);

- товарно-транспортна накладна №17 від 31 березня 2011 року (т.1 а.с.77);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 (т.1 а.с.78);

- податкова накладна №29 від 31 березня 2011 року (т.1 а.с.79);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 1 березня 2011 року по 30 квітня 2011 року (т.1 а.с.70);

- рахунок-фактура №3003-22 від 30 березня 2011 року у сумі 34200,00 грн. (т.1 а.с.80);

- виписки по рахунку (т.1 а.с.81, 82);

- платіжні доручення №59 від 31 березня 2011 року на суму 22363,00 грн. та №60 від 13 квітня 2011 року на суму 11837,00 грн. (т.1 а.с.81, 82).

Суд звертає увагу, що донарахування товариству сум податку на додану вартість за операціями із ТОВ «Будремсервіс» у оскаржуваних повідомленнях-рішеннях не проводилось у зв'язку із закінченням 1095 дня граничного строку сплати грошових зобов'язань (т.1 а.с.25).

1 червня 2012 року між товариством «Оллерус-Буд» (постачальник) та ТОВ «Бровартон» (покупець) укладено договір поставки №6/12 (т.1 а.с.84-85).

Крім того, 5 червня 2012 року із таким контрагентом укладено договір №6/3 (т.1 а.с.92-93), за умовами якого замовник (ТОВ «Бровартон») доручає, а виконавець (ТОВ «Оллерус-Буд») зобов'язується виконати електромонтажні і випробувальні роботи за адресою: Київська область, Бровари, Броварський район. Вартість робіт та матеріалів визначається згідно рахунку-фактури №506-1 від 5 червня 2012 року і складає 58920,00 грн. Строк виконання робіт - до 15 червня 2012 року.

На підтвердження виконання умов цих договорів позивачем надано завірені копії таких документів:

- видаткова накладна №08.06-1 від 8 червня 2012 року (т.1 а.с.86);

- товарно-транспортна накладна №22 від 8 червня 2012 року (т.1 а.с.87);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.88);

- платіжне доручення №29 від 26 червня 2012 року на суму 58920,00 грн. (т.1 а.с.88);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №08.06-1 від 8 червня 2012 року (т.1 а.с.91);

- податкова накладна №65 від 8 червня 2012 року на суму 58920,00 грн.(т.1 а.с.90);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за червень-липень 2012 року (т.1 а.с.83);

- рахунок-фактура №506-1 від 5 червня 2012 року на суму 58920,00 грн. (т.1 а.с.89).

18 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сидона» та ТОВ «Бровартон» укладено договір поставки №5/12 (т.1 а.с.95-96), а також договір №5/2 (т.1 а.с.101), за умовами якого замовник (ТОВ «Бровартон») доручає, а виконавець (ТОВ «Сидона») бере на себе зобов'язання купити матеріали та виконати електромонтажні роботи. Роботи здійснюються за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Батуринська та вул. Гетьманська. Вартість робіт та матеріалів визначається згідно кошторису, який є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість робіт і матеріалів складає 59250,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 9875,00 грн.

На засвідчення виконання договірних зобов'язань товариством подано належно завірені копії наступних документів:

- кошторис до договору №5/2 від 18 травня 2012 року (т.1 а.с.102);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3105/12 від 31 травня 2012 року (т.1 а.с.103);

- податкова накладна №310 від 31 травня 2012 року у сумі 59250,00 грн. (т.1 а.с.104);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.105);

- платіжне доручення №26 від 31 травня 2012 року на суму 59250,00 грн. (т.1 а.с.105);

- товарно-транспортна накладна №22 від 31 травня 2012 року (т.1 а.с.99-100);

- рахунок-фактура №2570/05 від 18 травня 2012 року у сумі 59250,00 грн. (т.1 а.с.97);

- видаткова накладна №2580 від 31 травня 2012 року (т.1 а.с.98);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за травень 2012 року (т.1 а.с.94).

1 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адва Естейт» та ТОВ «Бровартон» укладено договір поставки №8/11 (т.1 а.с.107-108).; а 1 вересня 2011 року - договір виконання робіт №9/2 (т.1 а.с.109-110), за умовами якого замовник (ТОВ «Бровартон») доручає, а виконавець (ТОВ «Адва Естейт») зобов'язується виконати електровимірювальні і випробувальні роботи на території заводу підприємства «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед» за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе. Вартість робіт складає 138600,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 23100,00 грн. Строк виконання - до 15 вересня 2011 року.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано до суду засвідчені копії таких документів:

- податкова накладна №81 від 5 вересня 2011 року на суму 138600,00 грн.(т.1 а.с.112);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за вересень-жовтень 2011 року (т.1 а.с.106);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.111);

- платіжне доручення №88 від 29 вересня 2011 року на суму 89600,00 грн. (т.1 а.с.111);

- рахунок-фактура №0112 від 5 вересня 2011 року на суму 138600,00 грн. (т.1 а.с.114);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 5 вересня 2011 року (т.1 а.с.115).

Також, 9 вересня 2011 року позивачем і ТОВ «Адва Естейт» укладено договір виконання робіт №3 із (т.1 а.с.116-118), за умовами якого замовник доручає, а виконавець (ТОВ «Адва Естейт») зобов'язується виконати електромонтажні і випробувальні роботи за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гетьманська, Батуринська. Вартість робіт та матеріалів визначається згідно кошторису, який є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість робіт і матеріалів складає 84915,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 14152,50 грн. Строк виконання робіт - до 25 вересня 2011 року.

На підтвердження виконання умов договору позивачем подано до суду завірені копії наступних документів:

- кошторис до договору №3 від 9 вересня 2011 року (т.1 а.с.119);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за вересень - жовтень 2011 року (т.1 а.с.106);

- видаткова накладна №15.09-1 від 15 вересня 2011 року (т.1 а.с.120);

- товарно-транспортна накладна №56 від 15 вересня 2011 року (т.1 а.с.121);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15 вересня 2011 року (т.1 а.с.122);

- податкова накладна №326 від 15 вересня 2011 року на суму 84915,00 грн.(т.1 а.с.123);

- рахунок-фактура №1485 від 15 вересня 2011 року на суму 84915,00 грн. (т.1 а.с.124);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.127);

- платіжне доручення №94 від 20 жовтня 2011 року на суму 84915,00 грн. (т.1 а.с.127).

18 жовтня 2011 року між тими ж суб'єктами господарювання укладено договір №10/5 (т.1 а.с.125-126), за умовами якого замовник (ТОВ «Бровартон») доручає, а виконавець (ТОВ «Адва Естейт») бере на себе зобов'язання виконати електромонтажні і випробувальні роботи по забезпеченню зовнішнього електропостачання ТОВ «Соснова садиба» і реконструкції устаткування ЗТП-898, РП-3 ТОВ «ПДСП-2». Роботи здійснюються за адресою: Київська область, м. Бровари, вулиці Гетьманська, Батуринська, Шолом-Алейхема, Київська. Вартість робіт та матеріалів визначається згідно рахунку-фактури №181024 від 18 жовтня 2011 року і складає 170310,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 28385,00 грн. Строк виконання робіт - до 15 жовтня 2011 року.

На підтвердження реальності здійснення господарської діяльності позивачем подано до суду засвідчені належним чином копії таких документів:

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 1 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року (т.1 а.с.106);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.128);

- платіжне доручення №102 від 30 листопада 2011 року на суму 99510,00 грн. (т.1 а.с.128);

- рахунок-фактура №181024 від 18 жовтня 2011 року на суму 170310,00 грн. (т.1 а.с.129);

- податкова накладна №591 від 28 жовтня 2011 року на суму 170310,00 грн. (т.1 а.с.130);

- видаткова накладна №67 від 28 жовтня 2011 року (т.1 а.с.131);

- товарно-транспортна накладна №75 від 28 жовтня 2011 року (т.1 а.с.132);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №8.10-1 від 28 жовтня 2011 року (т.1 а.с.133).

28 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсатбуд» та ТОВ «Бровартон» укладено договір поставки №4/11 (т.1 а.с.135-136), а 27 квітня 2011 року договір №4/4 (т.1 а.с.139-141), за умовами якого замовник (ТОВ «Бровартон») доручає, а виконавець (ТОВ «Інсатбуд») зобов'язується виконати електровимірювальні і ремонтні роботи на КТП-10/0,4 кВ на території заводу іноземного підприємства «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед» за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-км Санкт-Петербурзького шосе. Загальна вартість робіт складає 38310,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 6385,00 грн. Строк виконання робіт - до 1 червня 2011 року.

На засвідчення виконання договірних зобов'язань позивачем подано завірені належним чином копії наступних документів:

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 1 травня 2011 року по 31 липня 2011 року (т.1 а.с.134);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.137);

- платіжне доручення №68 від 9 червня 2011 року на суму 38310,00 грн. (т.1 а.с.137);

- податкова накладна №105 від 4 травня 2011 року на суму 38310,00 грн.(т.1 а.с.138);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 4 травня 2011 року (т.1 а.с.142).

Також, у цей же день позивачем укладено договір №4/5 із ТОВ «Інсатбуд» (т.1 а.с.144-146), за умовами якого замовник (ТОВ «Бровартон») доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати електровимірювальні і ремонтні робот на КТП-10/0,4 кВ на території заводу «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед» за тією ж адресою. Вартість робіт визначається згідно рахунку-фактури №405-23 від 4 травня 2011 року і складає 7140,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 1190,00 грн. Строк виконання - до 1 червня 2011 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду засвідчені копії таких документів:

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 1 травня 2011 року по 31 липня 2011 року (т.1 а.с.134);

- платіжне доручення №69 від 10 червня 2011 року на суму 7140,00 грн. (т.1 а.с.143);

- рахунок-фактура №405-23 від 4 травня 2011 року на суму 7140,00 грн. (т.1 а.с.147);

- податкова накладна №108 від 4 травня 2011 року на суму 7140,00 грн. (т.1 а.с.148);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 4 травня 2011 року (т.1 а.с.149).

1 червня 2011 року позивачем укладено договір №6/1 із тим же контрагентом (т.1 а.с.151-152), за яким ТОВ «Бровартон» доручає, а виконавець (ТОВ «Інсатбуд») зобов'язується виконати електровимірювальні і ремонтні роботи на КТП-10/0,4 кВ на території заводу іноземного підприємства «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед» за згаданою вище адресою. Вартість визначається згідно рахунку-фактури №122 від 1 червня 2011 року і складає 48720,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 8120,00 грн. Строк виконання робіт - до 1 липня 2011 року.

На засвідчення виконання цього договору позивачем надано завірені копії наступних документів:

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 1 травня 2011 року по 31 липня 2011 року (т.1 а.с.134);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.150);

- платіжне доручення №71 від 29 червня 2011 року на суму 48720,00 грн. (т.1 а.с.150);

- видаткова накладна №01.06-1 від 1 червня 2011 року (т.1 а.с.153);

- товарно-транспортна накладна №20 від 1 червня 2011 року (т.1 а.с.154);

- рахунок-фактура №0122 від 1 червня 2011 року на суму 48720,00 грн. (т.1 а.с.155);

- податкова накладна №2 від 1 червня 2011 року на суму 48720,00 грн. (т.1 а.с.156);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 1 червня 2011 року (т.1 а.с.157).

1 липня 2011 року позивачем укладено договір виконання робіт №7/1 із Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсатбуд» (т.1 а.с.159-161) із аналогчним до попереднього предметом. Вартість визначається згідно рахунку-фактури №10712 від 1 липня 2011 року і складає 22286,18 грн., в тому числі податок на додану вартість 3714,36 грн. Строк виконання робіт - до 1 серпня 2011 року.

На підтвердження реальності операції позивачем подано засвідчені копії таких документів:

- податкова накладна №2 від 1 липня 2011 року на суму 22286,18 грн. (т.1 а.с.165);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 1 липня 2011 року (т.1 а.с.166);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за період з 1 травня 2011 року по 31 липня 2011 року (т.1 а.с.134);

- виписка по рахунку (т.1 а.с.158);

- платіжне доручення №75 від 29 липня 2011 року на суму 22286,18 грн. (т.1 а.с.158);

- видаткова накладна №01.07-1 від 1 липня 2011 року (т.1 а.с.162);

- товарно-транспортна накладна №27 від 1 липня 2011 року (т.1 а.с.163);

- рахунок-фактура №10712 від 1 липня 2011 року на суму 22286,18 грн. (т.1 а.с.164).

Суд звертає увагу, що податковий орган у ході перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містили названі вище первинні документи, податкові накладні тощо, як і не зазначав недоліків у їх оформленні. Не вказав відповідач і таких відомостей під час судового розгляду справи.

Судом також встановлено, що договори поставки із зазначеними вище контрагентами враховувалися при укладенні договорів по виконанню робіт, їх вартість визначалась сумарно. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що такі обставини мали місце у зв'язку із відсутністю на час складання і підписання відповідних договорів юриста на підприємстві позивача. Наголошував, що складання договорів у такому вигляді не заборонено положеннями цивільного законодавства, зважаючи на реальне здійснення господарських операцій та їх відображення у податковому обліку.

На засвідчення відображення операцій позивача із ТОВ «Будремсервіс», ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Сидона», ТОВ «Адва Естейт» та ТОВ «Інсатбуд» у податковій звітності, товариством «Бровартон» подано примірники декларацій із податку на додану вартість із додатками 5, витягом із реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2011 року, травень, червень 2012 року, декларацій із податку на прибуток за другий квартал, за другий-третій квартали 2011 року, 2011 рік, 2012 рік із доказами їх прийняття податковим органом (т.1 а.с.230-250; т.2 а.с.1-25).

На підтвердження перевірки контрагентів позивача на предмет здатності. компетентності та спроможності виконувати зобов'язання за відповідними договорами товариством «Бровартон» подано до суду завірені копії ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та на провадження будівельної діяльності, видані товариствам «Будремсервіс», «Оллерус-Буд», «Сидона», «Адва Естейт», «Інсатбуд» (т.2 а.с.178-183).

Також, на засвідчення наявності документів, підтверджуючих якість придбаної у контрагентів продукції, позивачем надано копії сертифікату на систему управління якістю, протоколу від 19 грудня 2011 року физико-хімічних досліджень проб трансформаторного масла, паспорта силового трансформатора з природним масляним охолоджуванням, паспорта трансформаторного масла марки Т-1500, експертного висновку, свідоцтва про атестацію з додатком, протоколу параметризації лічильника електричної енергії №704, протоколу випробування ізоляції струмопровідних шин, сертифікатів відповідності, паспорта лічильника електричної енергії, протоколів виміру опору ізоляції та випробування підвищеною напругою промислової частоти вимикача навантаження, паспорта вимикачів навантаження, паспорта комплексної трансформаторної підстанції, паспорта заземлювача, паспорта маршрутизатора, паспорта низьковольтного комплексного пристрою тощо (т.1 а.с. 196-229).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що виконані роботи та придбані матеріали за досліджуваними договорами використані у господарській діяльності товариства «Бровартон», зокрема з метою належного виконання договірних зобов'язань останнього із ІП «Кока Кола Беверіджиз Україна Лімітед», ТОВ «Соснова садиба» та ТОВ «Техноекспорт». На підтвердження цього подав копії договорів із додатками та додатковими угодами, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписок по рахунку, податкових накладних, кошторисів тощо (т.2 а.с.26-141).

Крім того, позивачем надано і фотозвіт по виконаним роботам та встановленим матеріалам, а також план мереж електропостачання житлових будинків по вул. Гетьманській та по вул. Батуринській у м. Бровари (т.2 а.с.142-153).

Товариством «Бровартон» також подано засвідчену копію витягу із книги обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за 2010-2013 роки на засвідчення факту оформлення довіреностей для отримання товару у товариств «Будремсервіс», «Оллерус-Буд», «Сидона», «Адва Естейт», «Інсатбуд» (т.2 а.с.173).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно із підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів, робіт чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

З метою встановлення фактів здійснення господарських операцій судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення таких операцій; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності їх учасників; зв'язок між фактом придбання робіт та послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача.

Крім того, суд наголошує, що визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків для визначення витрат з метою оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту із податку на додану вартість; податковий кредит та валові витрати вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).

Витрати для цілей визначення податкового кредиту і об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та враховуватися при визначенні податкових зобов'язань із податку на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем держаної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі послуги не надавались, роботи не виконувались.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентами. Тобто, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновок акта перевірки (зустрічної звірки) його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Також суд враховує положення статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом з'ясовано, що позивачем вжито заходів щодо перевірки наявності податкової правосуб'єктності у своїх контрагентв та їх спроможності виконувати зобов'язання за відповідними договорами.

Суд звертає увагу, що відповідач жодних заперечень щодо форми і змісту наданих позивачем письмових документів як під час проведення перевірки, так і у ході судового розгляду справи - не висловив. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів, податкових накладних або їх невідповідність нормативно-правовим актам Інспекція суду не надала. ДПІ не представила і доказів нереальності досліджених у цьому випадку операцій.

Суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що факти здійснення операцій із виконання робіт і поставки продукції, оплати їх вартості, використання у господарській діяльності товариства підтверджується документально; надані позивачем докази є переконливими для твердження про реальність господарських операцій.

За таких обставин вбачається, що твердження про нереальність ґрунтуються на припущеннях, відповідачем не доведено відсутності операцій із виконання робіт та постачання товарів, а доводи позивача про дійсність правочинів належними доказами не спростовуються.

За недоведеності відповідачем того, що відповідні роботи контрагентом позивача не виконувались, товари не постачалися, висновки податкового органу є безпідставними.

Таким чином, доводи Інспекції про заниження позивачем податкового зобов'язання із податку на додану вартість та податку на прибуток у ході судового розгляду не підтвердились.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що у цьому випадку податковий орган не довів відсутності здійснення господарських операцій та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 432,45 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0005232202 від 28 травня 2014 року, №0005242202 від 28 травня 2014 року та №0005212202 від 28 травня 2014 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бровартон» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 432 (чотириста тридцять дві) грн. 45 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 липня 2014 р.