Постанова № 39812672, 14.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 року № 810/3628/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Виноградової О.І.,

при секретарі - Гай А.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача - не прибув,

представник відповідача - Яровий А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

12 червня 2014 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2014 р. № 1012/0008201703/81.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про обов'язок позивача декларувати та сплачувати податок з доходу отриманого внаслідок прощення боргу, оскільки погашення боргу за кредитним договором відбулось внаслідок передачі відступного. Стверджує, що прощення боргу не було.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що позивач у період з 1 жовтня 2011 р. по 31 грудня 2012 р. отримав оподатковувані доходи та був платником податку на доходи фізичних осіб, а саме анулювання (прощення) боргу по кредитному договору в результаті чого отримав додаткове благо у сумі 83 531 грн 60 коп. (а.с. 38-40).

У судове засідання призначене на 11 липня 2014 р. представник позивача повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, надав суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

14 березня 2014 р. відповідачем листом № 1990/805/17-3 про надання пояснень та їх документального підтвердження було витребувано від позивача документи щодо отриманого від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в 2012 р. додаткового блага.

20 березня 2014 р. позивачем було надано відповідачу витребувані документи.

На підставі наданих документів з 25 по 31 березня 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 1 січня по 31 грудня 2011 р., за результатами якої 7 квітня 2014 р. було складено акт перевірки № 898/17-3/34/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки № 898/17-3/34/НОМЕР_1) (а.с. 16-19).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

1) п. 120.1, ст. 120 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI (далі - ПК України - не подано податкову декларацію про майновий стан та отримані доходи в 2011 р.

2) абзац "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 162 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 14 012 грн 14 коп.

На підставі висновків акту перевірки № 898/17-3/34/НОМЕР_1 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2014 р. № 1012/0008201703/81, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 17 685 грн 21 коп., з якої за основним платежем - 14 012 грн 17 коп., за штрафними санкціями - 3673 грн 04 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 1012/0008201703/81) (а.с. 9);

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до вимог п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як убачається з п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з вимогами п.п. 49.18.4, п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.п. 54.3.2, п. 54.3, ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з вимогами абз. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Наявні матеріали справи свідчать.

15 серпня 2007 р. між позивачем (позичальником) та закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (кредитором) було укладено кредитний договір № CNL-0BB/046/2007 (далі - договір № CNL-0BB/046/2007) (а.с. 76-78).

Згідно з п. 2 названого договору банк взяв на себе зобов'язання надати, а позичальник прийняти кредит у сумі 40 500 доларів США 00 центів на споживчі цілі з датою остаточного погашення кредиту - 14 серпня 2022 р.

20 грудня 2011 р. між позивачем (позичальником) та публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (кредитором) було укладено додатковий договір № 1 до договору № CNL-0BB/046/2007 (а.с. 135-136).

Згідно з п.п. 2.1.1 названого договору сторони позичальник взяв на себе зобов'язання до 1 липня 2011 р. погасити боргові зобов'язання в розмірі 40 881 доларів США 12 центів еквівалентних 326 440 грн 56 коп. за курсом НБУ на дату оплати, та сплатити витрати кредитора на ведення претензійно-позовної роботи в сумі 1820 грн 00 коп.

Відповідно до абз. 3 п. п. 2.1.3 п. 2.1. даного договору за умови належного виконання позичальником умов договору № CNL-0BB/046/2007 та додаткового договору, кредитор взяв на себе зобов'язання здійснити анулювання (прощення) боргу в розмірі 10 454 доларів США 65 центів, еквівалентних 83 531 грн 60 коп. за курсом НБУ на дату підписання (далі - сума прощеного боргу).

Як вбачається з п. 3.4. додаткового договору, його підписанням позичальник підтвердив те, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній декларації.

Листом від 5 грудня 2013 р. № 2893 публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" було повідомлено відповідача, про факт прощення боргу позивача за договором № CNL-0BB/046/2007 у сумі 83 531 грн 60 коп. (а.с. 65).

Крім того, в даному листі було зазначено, що дана сума підлягає оподаткуванню та включенню до річної податкової декларації, про що позивач був повідомлений при підписанні додаткового договору.

Згідно з вимогами п.п. 49.18.4, п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до вимог абз. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Представник позивача не заперечував, що податкова декларація за звітній 2011 р. позивачем до відповідача не подавалася.

Наведене свідчить, що позивачем було порушено вимоги щодо подачі до відповідача податкової звітності.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання представника позивача на наявність ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 8 липня 2014 р. у цивільній справі № 357/9295/14-ц за позовом ОСОБА_2 (позивача в даній справі) до ПАТ "ОТП Банк" про визнання несправедливими положень пунктів 2.1.3 та 3.4 додаткового договору до кредитного договору № CNL-OBB/046/2007 від 15 серпня 2007 р., укладеного між нею та ПАТ "ОТП Банк" у зв'язку з наступним.

Станом на 11 липня 2014 р. є чинним рішення судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2014 р. у справі № 357/2821/14-ц (провадження № 22-ц/780/3720/14), яким фактично додатковий договір до кредитного договору № CNL-OBB/046/2007 від 15 серпня 2007 р. визнано законним (а.с. 114-117).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою, з поміж іншого, для усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 1012/0008201703/81 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів понесених ним зазначених судових витрат, в даній адміністративній справі такі витрати стягненню з позивача не підлягають.

Проте, підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 19.09.2013 №590-VІІ ), згідно з яким під час подання адміністративного позову майнового характеру позивачем сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 182 грн 70 коп., а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору - 1644 грн 30 коп.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (09100, АДРЕСА_1) до Державного бюджету України решту суми судового збору 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) грн 30 коп.

.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 14.07.14.