Постанова № 39812237, 15.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 р. Справа № 804/7954/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 185279 грн. 42 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" не виконує зобов'язання п. 6.8 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663, в якому зазначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в результаті чого утворився борг по списку № 1 та списку № 2 в сумі 185279,42 грн. за листопад - грудень 2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався. Представником відповідача також заявлене клопотання про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив, що Публічне акціонерне товариство "Дніпровський машинобудівний завод" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, і відповідно, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та відповідно до розрахунку суми позову щодо стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком № 2 за листопад - грудень 2013 року, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідачу належить сплатити суму фактичних витрат у загальному розмірі 185279 грн. 42 коп. З них за списком № 1 - 32807,52 грн., за списком № 2 - 152471,90 грн. Зазначена заборгованість в добровільному порядку не сплачена, розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржені.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В силу частини 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №№1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні і корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. На підставі пунктів "а", "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, працівникам відповідача сплачувались пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. У зв'язку з тим, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності з 1 січня 2004 року, то підприємства відшкодовують Пенсійному фонду 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій , виплачених у 2004 році, 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, виплачених у 2005 році, 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій, виплачених у 2006 році, 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, виплачених у 2007 році, 60 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку зазначених пенсій, виплачених у 2008 році, 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку зазначених пенсій, виплачених у 2009 році, 80 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку зазначених пенсій, виплачених у 2010 році, 90 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку зазначених пенсій, виплачених у 2011 році та 100 відсотків від фактичних витрат на виплату та доставку зазначених пенсій, виплачених у 2012 році. Як визначено п.п.6.1 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (надалі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Згідно п.п.6.8 п.6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають задоволенню.

Щодо заявленого представником відповідача клопотання про відстрочення виконання судового рішення до 31 липня 2016 року та розстрочення виконання судового рішення з 01 серпня 20106 року по 31 липня 2018 року, яке обґрунтоване тим, що підприємство має скрутне фінансове положення у зв'язку з відсутністю достатнього об'єму грошових коштів, відповідач несе великі витрати на утримання об'єктів соціальної сфери, що знаходяться на балансі підприємства та має великі грошові зобов'язання зі сплати податків та зборів, які розстрочені відповідно до норм чинного законодавства, а сума заборгованості, яку потрібно погасити є дуже великою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, може звернутися до адміністративного суду першої інстанції із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

З огляду на те, що у Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" існують обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, що підтверджується обставинами, викладеними у клопотанні про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд вважає дане клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню, однак вважає за необхідне обмежити розстрочення виконання постанови одним роком.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання представника відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення шляхом відстрочення виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 у справі № 804/7954/14 до 31 липня 2015 року та розстрочення виконання даної постанови строком з серпня 2015 року по липень 2016 року (включно), щомісячно рівними частинами у розмірі 15439,95 грн.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (ЄДРПОУ 14313332) на користь Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період листопад - грудень 2013 року в сумі 185279 (сто вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 42 коп.

Відстрочити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 у справі № 804/7954/14 до 31 липня 2015 року.

Розстрочити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 у справі № 804/7954/14 строком з серпня 2015 року по липень 2016 року (включно), щомісячно рівними частинами у розмірі 15439,95 грн.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська відобразити відстрочку та розстрочку сплати заборгованості у картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" (ЄДРПОУ 14313332).

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Б. Ляшко