Рішення № 39811029, 14.07.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1615/1370/2012

Номер провадження 22-ц/786/2009/14

Головуючий у 1-й інстанції Якимець Т. Є.

Доповідач Лобов О. А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.

суддів: Одринської Т.В., Петренка В.М.

при секретарі Верещаці М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 березня 2014 року та апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа ОСОБА_1 про визнання незаконним нарахування процентів, річних, комісійних, відсотків за кредитним договором, визнання недійсним кредитного договору, договору застави та договору поруки, застосування наслідків недійсності правочину та позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним, стягнення моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2009 року ПАТ КБ "Надра" звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 56 344 грн. 26 коп. заборгованості за кредитним договором

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 не виконує належним чином умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. Оскільки ОСОБА_1 поручився відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2, то він має нести солідарну відповідальність за неналежне виконання кредитного договору.

У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, з урахуванням уточнених та доповнених позовних вимог просила: визнати недійсним кредитний договір № 174/06-А від 07.06.2006 року, договір застави № 177/06-А від 07.06.2006 року та договір поруки від 07.06.2006 року; застосувати до сторін наслідки недійсності правочину - стягнути з ПАТ КБ "Надра" на її користь сплачену суму кредиту в розмірі 60 982 грн., переплачену суму кредиту в розмірі 14 020, 93 грн., зобов"язати ПАТ КБ "Надра" прийняти в порядку взаємозаліку із сплаченої нею суми суму виданого кредиту 46 961, 28 грн., стягнути на її користь витрати з оплати вартості проведеної експетртизи в розмірі 6734,50 грн.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_2 послалась на безпідставність нарахування ПАТ КБ «Надра» відсотків за користування кредитом у розмірі 16%, а не 10% як вказано в кредитному договорі.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 07 травня 2010 року вказані позови об'єднано в одне провадження.

У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, з урахуванням уточнених та доповнених позовних вимог просив: визнати недійсним договір поруки від 07.06.2006 року; стягнути з відповідача на його користь 150 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також витрати на проведення експертизи.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що згоду бути поручителем не давав і особистого підпису на договорі поруки не ставив.

Ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 24 жовтня 2012 року вказані позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 березня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства КБ «Надра» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 17706-А від 07.06.2006 року в розмірі 56344 грн. 26 коп.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» судові витрати: оплату судового збору в сумі 467 грн.59 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 95 грн. 85 коп. В іншій частині позовних вимог Публічному акціонерному товариству КБ «Надра» відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» задоволено частково: визнано недійсним договір поруки, укладений 07.06.2006 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 по кредитним зобов'язанням ОСОБА_2 за кредитним договором № 177/06-А від 07.06.2006 року; стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 2 000 грн.00 коп.; стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь держави судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп., на користь ОСОБА_1 - витрати на оплату експертизи в сумі 4489 грн. 60 коп. та оплату правової допомоги в сумі 300 грн.00 коп..

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Додатковим рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 30 квітня 2014 року стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 1 700 грн. витрат на правову допомогу і 44 грн. 90 коп. витрат на проведення експертизи.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 56 344,26 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 суд безпідставно прийняв як доказ висновок експертизи та проігнорував докази, надані Банком. Рішення суду про часткове задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди суперечить нормам закону, якими врегульовані спірні правовідносини. Висновки суду щодо розподілу судових витрат суперечать матеріалам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції у частині вирішення заявлених нею позовних вимог скасувати, постановити нове про задоволення її позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд упереджено оцінив докази, надані Банком, зокрема ті, якими має підтверджуватися заборгованість за кредитним договором, повністю проігнорував докази ОСОБА_2, неправильно оцінив висновки експерта, а тому дійшов хибних висновків стосовно змісту кредитного договору і обставин його виконання обома сторонами. Судом не застосовано норми матеріального закону, а саме положення ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.258 ЦК України. У порушення вимог закону суд стягнув витрати зі сплати судового збору з особи, яка звільнена від сплати судових.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції частково змінити, а саме в частині стягнення з відповідача ПАТ КБ "Надра" на його користь моральної шкоди.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки суду у частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди суперечать встановленим фактичним обставинам та сталій судовій практиці.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення про стягнення судових витрат суперечать фактичним обставинам та не відповідає вимогам ст.88 ЦПК України.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з наступних підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення та ухвалити нове по суті заявлених вимог у разі порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 07 червня 2006 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», і ОСОБА_2 укладений договір №177/06-А, згідно умов якого Банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит у сумі 46 961 грн. 28 коп. для придбання транспортного засобу строком до 06 червня 2011 року зі сплатою 16% річних і щомісячної комісії у розмірі 0,4% від розміру фактичного залишку заборгованості. Згідно умов договору погашення кредиту мало відбуватися шляхом внесення боржником платежів у сумі 1 267 грн. 72 коп. щомісячно до 15 числа.

Згідно договору поруки, підписаного у той же день між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_1, останній зобов'язався відповідати перед Банком як солідарний боржник за кредитним договором №177/06-А.

14 червня 2006 року ПАТ «КБ «Надра» свої зобов'язання за кредитним договором виконало - оплатило вартість автомобіля марки ДЕО Ланос, 2006 року випуску, д\н НОМЕР_1, придбаного ОСОБА_2

Починаючи з лютого 2008 року, ОСОБА_2 припинила виконання зобов'язання щодо погашення кредиту. У зв'язку з цим у червні 2008 року Банк направив ОСОБА_2 письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитом.

За станом на 12 березня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитом склала 56 344 грн. 26 коп., з яких 22 084 грн. 76 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 22 304 грн. 57 коп. - заборгованість по сплаті відсотків, 2 945 грн. 57 коп. - пеня за порушення строків повернення кредиту, 6 201 грн. 07 коп. - комісії, 2 808 грн. 29 коп. - інфляційні втрати.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 4808 від 13 серпня 2013 року підписи від імені ОСОБА_1 у договорі поруки від 07 червня 2006 року, укладеному між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_1 на аркуші 1. в рядку «Поручитель», на аркуші 2, в графі «Поручитель» в рядках: «ОСОБА_1», «Поручитель» виконані не ОСОБА_1; Рукописний запис «ОСОБА_1» у договорі поруки від 07 червня 2006 року, укладеному між ВАТ КБ «Поручитель» і ОСОБА_1, на аркуші 2, в графі «Поручитель» в, рядку «ОСОБА_1», виконаний не ОСОБА_1.

Висновком судової економічної експертизи від 24 грудня 2013 року встановлено:

-розмір щомісячної суми мінімального платежу 1 267 грн. 72 коп. з урахуванням строку погашення кредиту - 60 місяців, відповідає графіку погашення, розрахованому за ставкою 16% річних;

-за графіком погашення кредиту при ставці 10% річних кошти, сплачені позичальником за станом на 01 грудня 2013 року, покривають оплату кредиту до 15 вересня 2010 року; залишок заборгованості з 15 вересня 2010 року становить 11 077 грн. 76 коп.;

-за графіком погашення кредиту при ставці 16% річних кошти, сплачені позичальником за станом на 01 грудня 2013 року, покривають оплату кредиту до 15 лютого 2010 року; залишок заборгованості з 15 березня 2010 року становить 20 470 грн. 27 коп.;

-заборгованість у межах строку позовної давності станом на день проведення експертизи складає 7 726 грн. 76 коп. (при ставці 10% річних), 9 051 грн. 79 коп. (при ставці 16% річних);

-різниця між даними оплати за квитанціями і даними Банку за період з 27 червня 2006 року по 31 жовтня 2013 року становить 1 269 грн. 24 коп.;

-виходячи із строку дії кредитного договору (60 місяців), щомісячної суми платежу (1 267 грн. 72 коп.) відсоткова ставка за кредитним договором № 177/06-А від 07 червня 2006 року встановлена у розмірі 16%. Фактична заборгованість за кредитним договором за станом на 31 жовтня 2013 року не відповідає розміру заборгованості, визначеному у розрахунку Банку.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з доведеності факту визначення сторонами кредитної угоди ставки процентів за користування кредитними коштами у розмірі 16% річних, прострочення позичальника у кредитних відносинах, обґрунтованості нарахованої кредитором суми заборгованості, а також з того, що договір поруки є недійсним, оскільки не підписувався поручителем, і це завдало останньому моральної шкоди.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції у повній мірі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Суд першої інстанції з дотриманням правил ст.212 ЦПК України виконав указівки суду касаційної інстанції (т.2 а.с.96-98) і дійшов правильного висновку про те, що при укладенні кредитного договору №177/06-А від 07 червня 2006 року сторонами визначена процентна ставка у розмірі 16% річних.

Твердження апеляційної скарги ОСОБА_2 про доведеність існування обставин, передбачених ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», не можуть бути прийняті до уваги, оскільки перед укладенням кредитного договору ОСОБА_2 особисто під розпис підтвердила, що вона ознайомлена з правилами надання кредиту для купівлі автомобіля (т1. а.с.110), вона особисто підписала договір і не могла не звернути уваги на розбіжності у пункті 1.3., тривалий час - до лютого 2008 року здійснювала платежі у розмірі, встановленому п.п.3.3.2 кредитного договору у сумі 1 267 грн. 72 коп., тобто виходячи із ставки 16% річних. Із заявами до Банку про незгоду із розміром процентної ставки ОСОБА_2 почала звертатися лише після припинення виконання нею зобов'язань та отримання претензії Банку (т.1 а.с.140,141, 165-168, т.4 а.с.92-97). Стосовно доводів про порушення строку давності стосовно вимог про стягнення пені, то згідно наданого Банком розрахунку (т.4 а.с.108 і зворот), вона (пеня) у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України нарахована у межах одного року.

На переконання колегії суддів суд першої інстанції правомірно (ч.6 ст.147 ЦПК України) відкинув висновки судової економічної експертизи у частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором, так як експертом при розрахунку був взятий до уваги неналежний платіжний документ на суму 1 500 грн. Інших належних і допустимих доказів на підтвердження неправильності нарахованої Банком суми боргу ОСОБА_2 суду не надала.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги ПАТ «КБ «Надра» у частині законності рішення суду першої інстанції про визнання недійсним договору поруки, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст..10, ст..60 ЦПК України кожна сторона має довести перед судом існування тих обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень. Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі заперечення особою належності їй підпису на документі єдиним належним засобом доказування цього факту є висновок експертизи, оскільки це потребує спеціальних пізнань у галузі науки (ч.1 ст.143 ЦПК України).

Проведеною у справі почеркознавчою експертизою зроблений категоричний висновок про те, що ОСОБА_1 не підписував договору поруки. У матеріалах справи, у додатках до апеляційної скарги ПАТ «КБ «Надра» відсутні належні і допустимі докази, які б ставили під сумнів висновки експерта. В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» відсутні навіть посилання на доводи, які суд першої інстанції не взяв до уваги, відсутні також посилання на порушення порядку проведення експертизи, тощо.

Таким чином, рішення суду першої інстанції у наведеній вище частині є законним і обґрунтованим, передбачені законом підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Укладеним між ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_1 договором поруки (т.1 а.с.7 і зворот) не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення його умов, як не передбачено таке відшкодування і положеннями параграфу третього глави 49 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_1 виник спір у межах зобов'язальних правовідносин: Банк вимагав стягнути з поручителя у солідарному порядку заборгованість боржника за кредитним договором, а поручитель вимагав визнати цей договір недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст.215 ЦК України. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не заявлені обґрунтовані вимоги про відшкодування моральної шкоди, що випливають з деліктних правовідносин. За таких обставин немає підстав вважати обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг ПАТ «КБ «Надра» і ОСОБА_2 у частині вирішення судом питання про судові витрати, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 88 ЦПК України встановлені наступні правила розподілу судових витрат: стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом другої групи по життєво (т.1 а.с.238, т.4 а.с.221). Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору інваліди першої і другої групи. За таких обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави стягувати з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» і на користь Держави судові витрати.

ОСОБА_1 заявлені дві позовні вимоги - обидві немайнового характеру. Рішенням Апеляційного суду у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди відмовлено, отже на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з ПАТ «КБ «Надра» понесені ним судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог, тобто 50%. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 понесені наступні судові витрати: 2 000 грн. витрат на правову допомогу (т.3 а.с.3, т.4 а.с.73, т.5 а.с.30), витрати на проведення експертизи у сумі 4 534 грн. 50 коп. (т.4 а.с.47,72). На підставі п.7 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору. За таких обставин на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 1000 грн. витрат на правову допомогу і 2 267грн. 25 коп. витрат на проведення експертизи, а з ПАТ «КБ «Надра» на користь Держави - 243 грн. 60 коп. витрат зі сплати судового збору по задоволеній вимозі немайнового характеру на користь ОСОБА_1

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 березня 2014 року і додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 квітня 2014 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди і вирішення питання про судові витрати скасувати, ухваливши нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про відшкодування моральної шкоди відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 1000 грн. витрат на правову допомогу і 2 267 грн. 25 коп. витрат на проведення експертизи, на користь Держави - 243 грн. 60 коп. судового збору.

В іншій частині рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 27 березня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О. А. Лобов

Судді: Т.В. Одринська

В.М. Петренко

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов