Ухвала суду № 39808606, 27.06.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/3969/14-ц

Провадження № 2/200/1853/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Бабушкінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги були уточнені, в уточненій позовній заяві зареєстрованою канцелярією суду 29.05.2014року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору №R 53700402538В від 21.03.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 50 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 21 березня 2017 року. Погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг, комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1,69 % від початкової суми кредиту. Кредитні кошти надавалися позичальнику на споживчі потреби. Згідно п.4.1 Кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів. Позивач, свій обов`язок по Кредитному договору щодо надання Відповідачу кредиту виконав у повному обсязі. Кредитні кошти були надані Позивачем Відповідачу шляхом безготівкового перерахунку на картковий рахунок 21.03.2013 року в сумі 50 000 гривень. Однак, ОСОБА_1 користуючись кредитними коштами в межах Кредитного договору, свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, а саме вчасно не сплачувала тіло кредиту та відсотки, та станом на 23.12.2013 року її заборгованість перед банком складає - 58 569,43 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 47 011,00грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 2 854,25 грн.; заборгованість по сплаті комісійної винагороди 5 070,00грн.; пеня за кредитним договором за період з 09.08.2013р. по 23.12.2013р. -3 633,66 грн. Тому просили суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням провести судове засідання в його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Жодною нормою не передбачено можливість зменшення відсотків, у разі заборгованості за кредитом, як того вимагає відповідачка та її представник.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №R53700402538В від 21.03.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 50 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21 березня 2017 року.

Погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється відповідно до Графіка повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг, комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1,69 % від початкової суми кредиту. Кредитні кошти надавалися позичальнику на споживчі потреби. Згідно п.4.1 Кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи досліджено, що Позивач, свій обов`язок по Кредитному договору щодо надання Відповідачці кредиту виконав у повному обсязі. Кредитні кошти були надані Позивачем Відповідачу шляхом безготівкового перерахунку на картковий рахунок 21.03.2013 року в сумі 50 000 гривень.

Однак, ОСОБА_1 користуючись кредитними коштами в межах Кредитного договору, свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував, а саме вчасно не сплачував тіло кредиту та відсотки та, станом на 23.12.2013 року, його заборгованість перед банком становить 58 569,43 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 47 011,00грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 2 854,25 грн.; заборгованість по сплаті комісійної винагороди 5 070,00грн.; пеня за кредитним договором за період з 09.08.2013р. по 23.12.2013р. -3 633,66 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що позивачем надано обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання відповідачкою умов договору, а відповідачкою та її представником жодних доказів на протилежне не представлено, окрім того факт заборгованості перед банком відповідачка не заперечувала, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд залишає сплату судового збору за позивачем.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 88, 212- 215, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ "ВТБ БАНК" (код банку 321767, код ЄДРПОУ 14359319, ідентифікаційний номер 143593126655) заборгованість за кредитним договором №R53700402538 від 21.03.2013 року в сумі 58 569,43 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 43 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя В.О. Циганков