Постанова № 39808207, 14.07.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/10325/13-а

Провадження №

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

14.07.2014 рокуАвтозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника відповідача - виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради - Чечель К.В., третьої особи - ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2013 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому посилаючись на обставини і підстави викладені в тексті позовної заяви, просила суд скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради Полтавської області від 03 вересня 2013 р. за № 467 «Про надання дозволу на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд».

Свій позов позивач обґрунтовувала тим, що спірне рішення було ухвалено відповідачем без письмової згоди власників суміжних квартир.

У червні 2014 року позивач уточнила позовні вимоги, доповнивши їх вимогою про визнання спірного рішення відповідача протиправним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали, просили задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, які були викладені у позовних заявах. Також зазначили, що спірне рішення було ухвалено відповідачем на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до цього відповідача про скасування рішення. Вказане рішення місцевого суду було скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року. Посилалися на те, що внаслідок цього діє рішення відповідача від 05 квітня 2013 року за № 188 «Про відмову у наданні дозволу на переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд у м. Кременчуці». До дня розгляду справи ОСОБА_4 не одержала згоду власників суміжних квартир на переведення квартири з житлового в нежитловий фонд.

Представник відповідача - виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради - Чечель К.В., третя особа - ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 з позовом не поголилися, вважаючи його безпідставним, посилалися на те, що порушень чинного законодавства України щодо переведення квартири в статус нежитлового приміщення не було допущено, наявні погодження всіх контролюючих органів. Не заперечували, що оперене рішення було прийняте відповідачем на виконання постанови суду від 18 червня 2013 року. Крім того, вказували, що власники суміжних квартир згоди не надають без поважних на те причин, чим створюють перешкоди у користуванні власністю, але з відповідним позовом ОСОБА_4 до власників суміжних квартир про усунення перешкод у користуванні власністю у порядку цивільного судочинства не зверталася.

Суд, вислухавши пояснення сторін, третьої особи, їх представників, показання свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що третя особа ОСОБА_4 має на праві власності квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 01 червня 2012 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстровий номер 3282.

З метою здійснення підприємницької діяльності вказана особа звернулася до відповідача щодо надання дозволу і прийняття рішення про переведення належної їй квартири із житлового до нежитлового фонду з метою подальшої її реконструкції під об'єкт непромислового характеру.

05 квітня 2013 року відповідачем - виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради за результатами розгляди заяви третьої особи ОСОБА_4 було прийнято рішення за № 188 «Про відмову у наданні дозволу на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд в м. Кременчуці». Відповідно до вищевказаного рішення їй, як власнику квартири, було відмовлено в наданні дозволу на переведення жилих приміщень квартир із житлового в нежитловий фонд в м. Кременчуці з метою реконструкції під об'єкт непромислового характеру. Підставою відмови в наданні дозволу на переведення належної їй квартири до нежитлового фонду виконавчим комітетом Кременчуцької міської Ради зазначена відсутність письмової згоди мешканців суміжних квартир з першого та другого поверхів, а також, що вона не надала документи, які свідчили б про непридатність квартири для проживання. Необхідність її переведення в нежитловий фонд не обумовлюється винятковістю, крайньою необхідністю чи іншими надзвичайними обставинами. Бажання заявника змінити статус житлових приміщень на приміщення для підприємницької діяльності не є винятковим випадком в розумінні статті 8 Житлового Кодексу УРСР ».

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 червня 2013 року по адміністративній справі за № 524/3592/13-а за позовом ОСОБА_4 до цього відповідача про скасування рішення та покладення зобов'язання, позов було задоволено. Скасовано рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради від 05 квітня 2013 року за № 188 «Про відмову у наданні дозволу на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд в м. Кременчуці». Зобов'язано виконавчий комітет Кременчуцької міської Ради повторно розглянути питання щодо надання дозволу на переведення вказаного житлового приміщення в нежитловий фонд з метою реконструкції під об'єкт непромислового характеру.

На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 червня 2013 року відповідач своїм рішенням за № 467 від 03 вересня 2013 року «Про надання дозволу на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд» надав дозвіл ОСОБА_4 на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд у м. Кременчуці з метою реконструкції під об'єкт непромислового характеру. При цьому, власники суміжних квартир так і не надали згоди ОСОБА_4 та відповідачу щодо переведення цього житлового приміщення до нежитлового фонду.

11 грудня 2013 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду вказана постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18 червня 2013 року була скасована та прийнята нова постанова, якою ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні позову.

Отже, станом на день розгляду даної справи фактично та юридично чинне рішення відповідача від 05 квітня 2013 року.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 8 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності При цьому використання власності не може завдати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, зокрема, ним є право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 320 цього Кодексу встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зі ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об'єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

У відповідності до ст. 383 цього Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 із змінами та доповненнями, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Суд враховує, що на момент ухвалення спірного рішення 03 вересня 2013 року діяли положення п. 1 ст. 30 Правил забудови міста Кременчука, затверджених ІІ сесією Кременчуцької міської ради VI скликання від 28 грудня 2010 р, які регулюють порядок переведення житлових у нежитлові в багатоквартирних будинках державної, комунальної та приватної форм власності, проведення робіт по переобладнанню, розширенню, реконструкції, реставрації та введення їх в експлуатацію, відповідно до яких переведення з житлового фонду до нежитлового допускається виключно в межах існуючих одиниць таких приміщень (квартира, кілька квартир або поверх). Вид використання нежитлового приміщення, що створюється шляхом переведення з житлового фонду, повинен відповідати переважному або допустимому типу використання об'єктів нерухомого майна в зоні, де проводиться таке переведення.

Заявник подає клопотання до міської ради з проханням дозволити переведення житлового приміщення у нежитлове.

До заяви (клопотання) додаються:

- правовстановлюючий документ на житлове приміщення (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво на право власності, оренди тощо);

- копія технічного паспорту на житлове приміщення.

- попередній висновок УМА про можливість влаштування у вказаному приміщенні запланованого закладу;

- експертно-технічний висновок проектного інституту або проектувальної організації, які мають відповідну ліцензію на реконструкцію, щодо технічної можливості реконструкції даного приміщення;

- акти огляду технічного стану суміжних квартир (розміщених з боків, над та під приміщенням квартири, яка переводиться з житлового фонду до нежитлового);

- письмова згода власників суміжних квартир, завірена нотаріально чи начальником житлово-ремонтної експлуатаційної дільниці (ЖРЕД) або головою правління об'єднання співвласників.

Суд констатує, що при бажанні ОСОБА_4 провести реконструкцію своєї квартири з переобладнанням її під об'єкт непромислового характеру, вона зобов'язана в обов'язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень.

Крім того, суд враховує, що доводи представника відповідача, третьої особи ОСОБА_4 та її представника про те, що власники суміжних квартир чинять перешкоди ОСОБА_4 у користуванні належною їй на праві власності квартирою шляхом ненадання згоди на переведення квартири до нежитлового фонду, є нікчемними, оскільки ОСОБА_4 не зверталася з відповідним позовом до власників суміжних квартир щодо визнання незгоди цих осіб протиправною у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 30, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, у даному випадку в сфері житлово-комунального господарства, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Підставою відмови відповідачем у квітні 2013 року в наданні дозволу на переведення належної третій особі ОСОБА_4 квартири до нежитлового фонду була зазначена відсутність письмової згоди мешканців суміжних квартир з першого та другого поверхів будинку.

Відповідач, третя особа ОСОБА_4 та її представник не подали належні і допустимі, безспірні і достовірні докази на спростування позову, встановлених і наведених судом обставин, а також на підтвердження факту правомірності дій відповідача при ухваленні 03 вересня 2013 року спірного рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Необхідно визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради за № 467 від 03 вересня 2013 року «Про надання дозволу на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд».

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у повернення сплачений судовий збір в розмірі 68,82 грн.

Керуючись ст. ст. 19,22,55 Конституції України, ст.ст. 30, 73 Закону України " Про місцеве самоврядування ", ст.ст. 17, 18, 19, 69, 70, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради за № 467 від 03 вересня 2013 року «Про надання дозволу на переведення житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 з житлового в нежитловий фонд».

Стягнути з виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради на користь ОСОБА_1 у повернення сплачений судовий збір в розмірі 68,82 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня проголошення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.

Повідомити сторони, третю особу, що повний текст постанови виготовлено 18 липня 2014 року.

Суддя: