Копія
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________
Справа № 686/22906/13-ц
Провадження № 22-ц/792/249/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого - судді Костенка А.М.,
суддів : Фанди В.П., Гринчука Р.С.,
при секретарі : Гриньовій А.М., Байдич О.В.
за участі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представників ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника банку Ольховського Є.Ф.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 грудня 2013 року
у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк ,,Надра'' до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
в с т а н о в и л а
У листопаді 2013 року позивач звертаючись до суду з позовом, просив стягнути із відповідачів заборгованість, яка виникла в зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору. Зазначав, що 18.11.2004 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір на суму в 7 120 дол. США під 15,5 %, з кінцевим терміном повернення до 17.11.2019 року. В забезпечення виконання основного зобов'язаня з ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Однак, взяті на себе зобов'язання позичальник не виконував у результаті чого виникла заборгованість по кредиту, яка складає 7964,36 дол. США з них: по тілу кредиту - 6 335, 35 дол. США, по процентах - 1 340,69 дол. США, по пені - 288,32 дол. США, що еквівалентно 2 304,54 грн.. В судовому засіданні банк заявлені вимоги уточнив, зменшив суму нарахованої пені, з врахуванням річного сроку, до 266,73 дол. США, що еквівалентно 2 131,97 грн..
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03 грудня 2013 року позов задоволений повністю. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь ПАТ КБ ,,Надра'' заборгованість по кредиту у розмірі 7 676,04 дол. США, пені 2 131,97 грн.. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі апелянти з рішенням суду не погоджуються, посилаються на порушення норм матеріального та процесуального законодавства, просять його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю. Зазначають, що судом не було вирішено питання про застосування строку позовної давності, не було враховано прохання про зменшення розміру неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України в зв'язку із скрутним матеріальним станом. Вважають, що підстав для дострокового стягнення сум не має. Крім того, вказують, що стороною по справі повинен бути банк, а не його структурний підрозділ.
________________
Головуючий у першій інстанції - Салоїд Н.М.
Доповідач - Фанда В.П. Категорія : 27
На апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції апелянти, їх представники підтримали вимоги апеляційної скарги, вважають, що її слід задовольнити з підстав вказаних у апеляції.
Представник банку апеляційну скаргу не визнав, вважає, що в її задоволені слід відмовити. Вказав, що розмежувати пеню з нарахуванням окремо на тіло кредиту та на відсотки за користування не можливо.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам в повній мірі дане рішення не відповідає.
Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування, зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, в тому числі, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Вирішуючи спір, суд вважав доведеним повністю вимоги позивача, однак такий висновок не відповідає матеріалам справи.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 18.11.2004 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за яким позичальник отримав 7 120 дол. США, під 15,5 % річних, з кінцевим терміном повернення до 17.11.2019 року. В забезпечення виконання основного зобов'язаня з ОСОБА_2 був укладений договір поруки.
Згідно з підпунктів 3.3.1.та 3.3.2 договору позичальник повертає кредит та сплачує передбачені проценти шляхом внесення мінімально-необхідного платежу, щомісячний розмір якого становить 102 дол. США до 5 (п'ятого) числа поточного місяця.
Проте взяті на себе зобов'язання позичальник невиконував у результаті чого виникла заборгованість по кредиту яка складає 7942,77 дол. США з них: по кредиту - 6 335, 35 дол. США, по процентах - 1 340,69 дол. США та по пені - 266,73 дол. США, що еквівалентно 2 131,97 грн..
З урахуванням цього суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо стягнення заборгованості солідарно з позичальника та поручителя.
Разом з цим, приймаючи рішення щодо стягнення вказаної заборгованості, суд першої інстанції залишив поза увагою правову позицію викладену Верховним Судом України у справі № 6-116 цс 13. У відповідності з даною правовою позицією перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.
Позивач платежі, які надходили від позичальника, розподіляв у першу чергу на погашення пені та відсотків внаслідок чого тіло кредиту не погашалося.
Як слідує із наданого банком розрахунку заборгованості за даним договором останнє надходження коштів на погашення тіла кредиту мало місце 22.02.10 року, сторони у кредитному договорі не змінювали тривалість позовної давності шляхом її збільшення. Позовні вимоги позивачем заявлено до суду лише 12.11.13 року, відповідачі у суді першої інстанції 03.12.03 року подали письмову заяву щодо застосування строку позовної давності до заявлених вимог.
З врахуванням цього заслуговує на увагу посилання відповідачів на пропуск банком строку звернення до суду щодо стягнення тіла кредиту за період до 12.11.10 року, тому у цій частині вимог слід відмовити у відповідності з ч.4 ст.267 ЦК України.
Апеляційним судом надавався представнику банку час для надання розрахунку тіла кредиту із врахуванням трирічного строку звернення до суду. Однак такий розрахунок суду не був наданий із посиланням на відсутність такої комп'ютерної програми.
Приймаючи рішення щодо визначення суми по тілу кредиту, яка підлягає стягненню колегія суддів виходить із наступного.
Сума кредиту - 7120 дол. США., щомісячний ануїтентний розмір платежу складає 102 дол. США при строкові кредитування 180 місяців; сума коштів, що підлягала поверненню, із процентами, складає 18 360 дол. США (102 дол. США х 180 міс.), а весь розмір процентів - 11 240 дол. США (18 360 дол. США - 7120 дол. США). Щомісячний розмір процентів дорівнює 62,45 дол. США (11240 дол. США : 180 міс.), а тіла кредиту 39,56 дол. США (102 дол. США - 62,45 дол. США). Кількість місяців з часу отримання кредиту до 19.11.10 року становить 71 міс. та відповідно залишок місяців до 17.11.2019 року - 109 місяців.
Виходячи із цього, заборгована та поточна сума тіла кредиту, яка підлягає стягненню з відповідачів становить 4 312,04 дол. США (109 міс. х 39,56 дол. США).
У зв'язку із цим у задоволенні позову щодо стягнення решти суми по тілу кредиту слід відмовити, у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Сплата процентів за кредитним договором є основним зобов'язанням позичальника. Розрахунком заборгованості за даним договором підтверджується сплата процентів за даним договором протягом усього строку, не вбачається підстав вважати, що сплив строк позовної давності і щодо цієї вимоги, тому апеляційна скарга у цій частині не знайшла свого підтвердження.
У відповідності з вимогами ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки).
У суді першої інстанції представник банку уточнив період стягнення пені (з 12.11.12 року по 12.11.13 року) та відповідно зменшив її розмір до 2131,97 грн..
При подачі позову банк надав розрахунок пені без розмежування окремо нарахованої пені на тіло кредиту та на проценти. На апеляційному перегляді представнику банку надавався строк для визначення окремо суми пені на тіло кредиту та на проценти. Однак представник банку такий розрахунок суду не надав, мотивуючи неможливістю проведення такого розрахунку.
Колегія суддів, враховуючи вимоги ст.266 ЦК України, позбавлена можливості провести розмежування розміру пені нарахованої на тіло кредиту. При цьому колегія суддів виходить із вимог ч.1 ст.60 ЦПК України та вважає, що позивач не довів конкретного розміру цієї пені окремо як до тіла кредиту так і до процентів. Враховуючи вимоги ч.4 ст.60 ЦПК України, колегія суддів рахує неможливим грунтувати рішення у цій частині вимог на припущеннях, а тому у задоволенні вимог про стягнення всього розміру пені слід відмовити.
Не заслуговує на увагу посилання представників апелянтів на відсутність підстав для дострокового повернення кредиту, оскільки таке передбачено п.4.2.4, п.3.3.3, п.3.3.2 кредитного договору відповідно до якого підставою для цього є не внесення позичальником до 5 числа кожного місяця чергового мінімального платежу у 102 дол. США.
На апеляційному розгляді відповідачі, їх представники визнали, що 204 дол. США внесені згідно квитанції від 18.02.05 року відображені як сплачені 01.03.05 року та 31.03.05 року.
Не відповідає матеріалам справи висновок апелянтів на те, що даний позов подано відділенням банку, яке не є юридичною особою. Така позиція апелянтів спростовується самою позовною заявою, позивачем у якій зазначено ПАТ КБ «Надра», а повноваження особи на підписання позовної заяви підтверджено долученою до справи довіреністю від 16.09.13 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, на які посилаються апелянти, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення у цій частині нового рішення.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 частково задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03 грудня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк ,,Надра'' з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2), солідарно, заборгованість за кредитним договором на загальну суму - 5919,46 дол. США, в тому числі: тіло кредиту - 4312,04 дол. США, що по офіційному курсу становить 34 453,2 грн., відсотки за користування кредитом - 1340,69 дол. США, що по офіційному курсу становить 10 712,11 грн..
Відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Надра» про стягнення пені за несвоєчасну сплату платежів.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк ,,Надра'' з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2) судовий збір по 318,3 грн., з кожного.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис Судді : підписи
З оригіналом згідно : суддя апеляційного суду В.П. Фанда
Судове рішення № 39800909, Апеляційний суд Хмельницької області було прийнято 25.02.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 686/22906/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: