Постанова № 39797415, 17.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року № 813/4169/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Вовчак А.В.;

від відповідача - Сенюк В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Західенергоспецмонтаж» до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Західенергоспецмонтаж» звернулося в суд з позовом до ДПІ у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2014 року за №0001872201/7993; визнання неправомірними дій щодо проведення коригувань в електронній системі «Податковий блок» на підставі акта перевірки за № 1225/22-01/36361425 від 21.05.2014 року; зобов'язання вилучити з підсистеми системи Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів», системи АС «Аудит» інформацію про завищення товариством доходів на суму 8631631 грн. 10 коп., завищення витрат на суму 8631631 грн. 10 коп., завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1726326 грн. 22 коп. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1726326 грн. 22 коп., що була внесена на підставі акта перевірки за №1225/22-01/36361425 від 21.05.2014 року.

Позивач в позовній заяві стверджує, що орган державної податкової служби, не маючи жодного належного доказу на підтвердження нереальності господарських операцій, висловив в акті перевірки абсолютно безпідставну позицію про порушення товариством податкового законодавства, при чому не взявши до уваги жодних документів первинного бухгалтерського обліку, які були надані в повному обсязі) та не пояснивши причин їх відхилення. Такі протиправні дії, на думку позивача, потягнули за собою порушення прав та інтересів платника податків та настання негативних наслідків для нього. Зокрема, це внесення інформації про коригування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість та інформації про коригування розміру витрат та доходів по безтоварних операціях у внутрішніх інформаційних системах.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

В запереченні на позовну заяву відповідач зазначає, що під час проведення перевірки не підтверджуються обставини фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами з врахуванням отриманої інформації за результатами перевірки цих контрагентів. Також, вважає, що діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства відображаючи у аналітичних комп'ютерних системах інформацію викладену в акті перевірки.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Західенергоспецмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з СП ТзОВ «Рейн-Галичина» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року та ПП «Голден Елітсервіс» за період березень, травень 2011 року складено акт за № 1225/22-01/36361425 від 21.05.2014 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2014 року за №0001872201/7993, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 18134 грн. 20 коп., в тому числі, за основним платежем - 18133 грн. 20 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн. 00 коп.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.135.1, п.135.2, п.135.3 ст.135 ПК України внаслідок чого завищено доходи по безтоварних операціях всього на суму 8631631 грн. 10 коп.;

- підп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України внаслідок чого завищено витрати по безтоварних операціях всього на суму 8631631 грн. 10 коп.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України внаслідок чого завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість по безтоварних операціях на суму 1726326 грн. 22 коп.;

- п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по безтоварних операціях всього на суму 1726326 грн. 22 коп.

- п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 64449 грн. 70 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, орган державної податкової служби дійшовши до висновку, що в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП «Голден Елітсервіс», встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

При цьому, сума податку на додану вартість у розмірі 46316 грн. 50 коп., яка віднесена до податкового кредиту позивачем у березні 2011 року по господарських операціях зі згаданим контрагентом у спірне податкове повідомлення-рішення не увійшла з врахуванням строків давності передбачених ст.102 ПК України. У зв'язку з цим судом досліджуються обставини господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, які стосуються правомірності формування податкового кредиту у травні 2011 року.

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з СП ТзОВ «Рейн-Галичина» у травні 2011 року.

Так, між ТзОВ «Західенергоспецмонтаж» (замовник) та ПП «Голден Елітсервіс» (виконавець) 15.04.2011 року укладено договір №45/1-НП з виконання робіт.

В підтвердження виконання даного договору позивачем надано копію податкової накладної від 31.05.2011 року за №81, картку рахунку:631, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, виписки банку.

Також, позивач представив докази використання виконаних згідно з наведеного договору робіт у своїй господарській діяльності, зокрема договір субпідряду за №110/11 від 24.02.2011 року, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт

В той же час, відповідач вважає, що даних доказів не є достатньо в підтвердження обставин реальності господарської операції між позивачем та вищенаведеними контрагентами.

Як вбачається з акта перевірки, орган державної податкової служби дійшовши до висновку про те, що зазначені операції позивача з ПП «Голден Елітсервіс» не містять у суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) продажу послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ПП «Голден Елітсервіс» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу контрагентів.

Такі висновки ґрунтуються на акті Харківської МДПІ м.Харкова від 10.08.2012 року за №784/22-417/35070993.

Даючи правову оцінку наведеним доказам суд, вважає, що прямими доказами в підтвердження обставин правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість є надані позивачем первинні бухгалтерські документи. Подані ж відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні згаданих господарських операції і підтверджувати обізнаність позивача про сумнівне ведення господарської діяльності його контрагента.

При цьому, контролюючим органом не наведено в акті перевірки жодних розрахунків в підтвердження обставин відсутності наміру на одержання економічного ефекту згаданої господарської операції.

За таких обставин, суд вважає, що органом державної податкової служби не доказано фактичного не здійснення згаданої господарської операції.

Крім того, не можна залишити поза увагою і те, що як передбачено п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В матеріалах справи наявна копія податкової накладної, яка не має недоліків.

При цьому, у суду не виникає сумніву у формуванні позивачем податкового кредиту на підставі оригіналу, а не копії податкової накладної, оскільки такий був вилучений на підставі протоколу виїмки від 12.06.2012 року.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Також, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на дефекти податкової правосуб'єктності ПП «Голден Елітсервіс», як на обставину, що вказує на нереальність згаданих господарських операцій з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявні Ліцензія Серії АВ №406631 згаданого контрагента.

Також, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на дефекти податкової правосуб'єктності ПП «Голден Елітсервіс», як на обставину, що вказує на нереальність згаданих господарських операцій з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та витяги з офіційного веб-порталу Мінустерства доходів і зборів України з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій ПП «Голден Елітсервіс» був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та являвся платниками податку на додану вартість.

Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на недобросовісність його контрагента.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним, зокрема, таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

За таких обставини, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту та валових витрат за результатами таких господарських операцій є безпідставними та не обгрунтованими.

Оскільки правомірність нарахування основного платежу по згаданому податку не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи органом державної податкової служби безпідставно застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення коригувань в електронній системі «Податковий блок» на підставі акта перевірки та зобов'язання вилучити інформацію з неї, то суд зазначає наступне.

Матеріалами підтверджується внесення інформації відображеної у акті перевірки за №1225/22-01/36361425 від 21.05.2014 року до аналітичної електронної системи.

Відповідно до п.74.1 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Як передбачено п.1.10 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 року за № 355 (з наступними змінами та доповненнями), працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок планової виїзної перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта перевірки, прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, апеляційному (адміністративному або судовому) узгодженні податкового зобов'язання згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку.

З метою забезпечення достовірності реєстраційних даних платників податків, продовжується у згаданому пункту, у разі виявлення в процесі перевірки розбіжності облікових відомостей з інформацією Єдиного банку даних юридичних осіб підрозділи, що здійснювали (очолювали) перевірку, протягом 5 робочих днів після закінчення перевірки надають до підрозділів реєстрації та обліку платників податків відповідну інформацію для внесення фактичних даних до реєстраційних даних платника податків.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту, характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

В даному ж випадку, податковим органом не було виявлено розбіжності у податковій звітності ТзОВ «Західенергоспецмонтаж» та його контрагентів, що, у відповідності до положень закону, слугувало б підставою для внесення відповідної інформації до баз даних.

Однак, незважаючи на це, відповідач дійшов до висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сама по собі здійснена контролюючим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому порядку.

Також, слід наголосити, що у податковому праві визначається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 ПК України та його узгодження.

З врахуванням викладеного судом не беруться до уваги посилання відповідача, оскільки такий діяв не у відповідності до наведених норм.

Як наслідок обґрунтованими є вимоги позивача щодо спонукання до вчинення дій.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обгрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 02.06.2014 року за №0001872201/7993.

3. Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо проведення коригувань в електронній системі «Податковий блок» на підставі акта перевірки за № 1225/22-01/36361425 від 21.05.2014 року.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області вилучити з підсистеми системи Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів», системи АС «Аудит» інформацію про завищення товариством доходів на суму 8631631 грн. 10 коп., завищення витрат на суму 8631631 грн. 10 коп., завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1726326 грн. 22 коп. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1726326 грн. 22 коп., що була внесена на підставі акта перевірки за №1225/22-01/36361425 від 21.05.2014 року.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергоспецмонтаж» (код ЄДРПОУ 36361425), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Залізнична,8/6, 255 грн. 78 коп. (двісті п'ятдесят п'ять гривень сімдесят вісім копійок) сплаченого судового збору.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

7. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 липня 2014 року.

Суддя В.Я.Мартинюк