Постанова № 39797410, 16.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2014 року справа № 813/4133/14

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

17 год. 58 хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Борис Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Червоноградського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Червоноградський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 962,61грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Позивач зазначає, що відповідач не виконував обов'язків застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого безпідставно отримав допомогу на випадок безробіття, оскільки не подав до центру зайнятості документа про трудову діяльність за останнім місцем праці, з якого був звільнений за власним бажанням.

Відповідач подав до суду заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, зважаючи на скорочення виплати допомоги, влаштувався на тимчасову роботу у ТзОВ «Акар» на період з 01.07.2013р. по 01.08.2013 р. Через два місяці після звільнення з роботи ОСОБА_2 поновилася на обліку в центрі зайнятості. Відповідач зазначає, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості він не працював, а тому, відсутні підстави для повернення суми виплаченого забезпечення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Червоноградський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який, відповідно п.п. 5 п. 2 ст. 12, п.п. 8, п. 1 ст. 31, ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснює контроль витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви від 08.08.2013р. про надання статусу безробітного відповідачу поновлено статус безробітного з 08.08.2013 р. відповідно до наказу №НТ130808.

З вказаної заяви вбачається, що відповідач на час її підписання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та не займається трудовою діяльністю. Крім того, у вказаній заяві відповідач зазначив, що пенсії не отримує, права на отримання пенсії за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років немає. Згідно з наказом №НТ130808 від 08.08.2013 р. відповідачу поновлено допомогу по безробіттю та одночасно скорочено її виплату на строк до 05.09.2013р., у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.

З 06.09.2013 р. відповідачу поновлено виплату допомоги по безробіттю на підстав наказу №НТ130906 від 06.09.2013р.

Відповідно до наказу №НТ131009 від 09.10.2013 р. відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку із закінчення строку виплати відповідно до п.п.12. п.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з наказом №НТ131018 від 18.10.2013 р. припинено реєстрацію відповідача як безробітного з 18.10.2013р., у зв'язку з поданням заяви про припинення реєстрації.

Таким чином, ОСОБА_2 отримувала допомогу з безробіття за період з 06.09.2013 р. по 08.10.2013 р., що підтверджується довідками позивача.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється державною службою зайнятості шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

При цьому, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центром зайнятості шляхом звіряння наданої інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторах.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. №60/62, Червногорадським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, за результатами якого складено акт №11 від 27.03.2014 р.

В ході розслідування встановлено, що відповідач звернувся до Червоноградського міського центру зайнятості з приводу пошуку роботи 08.08.2013р., статус безробітного ОСОБА_2 встановлено 08.08.2013р. та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Згідно з поданою трудовою книжкою ОСОБА_2 останнім місцем праці відповідача є НРЦ «Світанок». Дата звільнення - 16.08.2012р. на підставі п.2 ст.36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (закінчення строку трудового договору).

Перевіркою достовірності даних між Пенсійним фондом України та Державною податковою адміністрацією України, перевіркою ТзОВ «Акар» встановлено, що ОСОБА_2 працювала у ТзОВ «Акар» в період з 01.07.2013 р. по 01.08.2013 р. Відповідач звільнений з роботи 01.08.2013р. відповідно до наказу 181-ОК від 31.07.2013р. на підставі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).

Таким чином, відповідач не подав до центру зайнятості інформацію про свою трудову діяльність на ТзОВ «Акар», яка вважається останнім місцем роботи ОСОБА_2

Відповідно до п.5 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особам, звільненим з останнього місця роботи за власним бажанням, виплата допомоги по безробіттю скорочується на 90 днів.

Згідно з абз.4 п.3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітного та ведення обліку осіб, що шукають роботу, реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянами України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи іншого документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Відповідно до п.п.1 п.7 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітного та ведення обліку осіб, що шукають роботу, підставою для відмови у реєстрації є відсутність на дату реєстрації документів, визначених у п.3 вказаного Порядку.

З наведеного вбачається, що на момент звернення до центру зайнятості відповідач не мала права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки особам, звільненим з останнього місця праці за власним бажанням виплата допомоги скорочується на 90 днів.

Суд встановив, що за період з 06.09.2013 р. по 08.10.2013 р. відповідач отримав суму допомоги з безробіття у розмірі 962,61 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог позивача та не заперечується сторонами.

Позивач скерував на адресу відповідача вимогу про відшкодування коштів від 01.04.2014р. №893/03, а саме незаконно отриманої допомоги по безробіттю, виплаченої за період з 06.09.2011р. по 08.10.2013 р. у сумі 962,61 грн. Вказана вимога відповідачем на момент ухвалення рішення у справі не виконана, кошти не повернуті.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Пункт 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність підстав для повернення отриманої допомоги по безробіттю, у зв'язку з тим, що на момент звернення до центру зайнятості

ОСОБА_2 не працювала. Суд зазначає, що вимога про повернення отриманої допомоги по безробіттю виставлена відповідачу з іншої підстави, а саме, у зв'язку з неповідомленням центру зайнятості відомостей про останнє місце праці ОСОБА_2, з якого вона звільнилась за власним бажанням.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов Червоноградського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 962,61 грн. підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.94 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Червоноградського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22404092) грошові кошти у сумі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 61 коп.

3. Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення стр. подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 18.07.2014 р.

Суддя А.Г. Гулик