Постанова № 39797236, 16.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 920/431/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Карнаухов І.М. (довіреність від 09.07.2014 року);

відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №1414С/1-38) на рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2014 року

за позовом Дочірнього підприємства "Сток-сервіс" приватного підприємства "Еліпс", м.Ромни

до Комунального підприємства "Чисте місто", м.Ромни

про стягнення 41835,42 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство "Сток-сервіс" приватного підприємства "Еліпс", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до КП "Чисте місто", в якому просив суд стягнути з відповідача 41835,42 грн. збитків за водовідведення.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17.04.2014 р. (суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено повністю.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач в судове засідання 10.07.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 55 від 20.02.2008 року виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення у місті Ромни Сумської області визначено ДП "Сток-сервіс" ПП "Еліпс" (позивач)(а.с.11).

Рішенням Роменської міської ради Сумської області від 02.08.2013 року КП «Чисте місто» (відповідач) визнаний тимчасовим виконавцем послуг з вивезення рідких відходів, що утворюються на території міста Ромни з 02 серпня 2013 року (а.с.9).

Згідно рішення Роменської міської ради Сумської області № 109 від 15.09.2009 року позивачу встановлений розмір тарифів на послуги централізованого водовідведення - 5,87 грн. за 1 куб. м. (з ПДВ) (а.с.10).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 160 від 13.09.2013 року "Про встановлення тарифів на централізоване водовідведення ДП "Сток-сервіс" ПП "Еліпс" встановлено розмір тарифів на водовідведення: для бюджетних установ - 4,81 грн. за 1 куб.м. (без ПДВ), для інших споживачів - 5.29 грн. (без ПДВ), з ПДВ - 6,35 грн. за 1 куб.м. (а.с.12).

Як зазначає позивач, з серпня 2013 року відповідач спеціальним траспортом у каналізаційну мережу міста Ромни скидав рідкі стоки для подальшої очистки на очистних спорудах міста без укладення відповідного договору із позивачем та не здійснюючи оплату за очистку стічних вод позивачу, який є виконавцем послуг з водовідведення у м.Ромни.

Позивач неодноразово направляв відповідачу листи (№192 від 04.11.2013 року; №203 від 18.11.2013 року; №12 від 15.01.2014 року) з пропозицією укласти договір про приймання стічних вод до комунальної каналізації (а.с.16-18).

Як вказує позивач, у зв'язку з ухиленням відповідача від підписання договору, позивачем було направлено претензію №39 від 03.02.2014 року з вимогою сплатити заборгованість за послуги водовідведення в сумі 41840,29 грн. (а.с.19).

Однак, відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з водовідведення та очистки стічних вод в серпні-листопаді 2013 року в сумі 41835,42 грн.

За поясненнями представника позивача на даний час існує спір між сторонами по іншій справі про спонукання відповідача укласти необхідний договір.

Судова колегія приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч.1 ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до п.п. 1, 5 п. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" саме споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 року, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п.1.4 вказаних правил, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37 (далі-правила), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Відповідно до п. 1.7 правил, приймання в каналізацію стічних вод, які вивозяться асенізаційним транспортом від підприємств і приватного сектора, здійснюються тільки через зливні станції водоканалів. Підриємства або приватні власники сплачують водоканалу за їх транспортування та очистку згідно з договором.

Приймання стічних вод підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами (п.6.1 правил).

Згідно п.1.3 Інструкції "Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", яка затверджена Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 року, підприємства скидають стічні води в системи комунальної чи відомчої каналізації та сплачують їм за послуги водовідведення відповідно до договорів з водоканалами. Підприємства повинні повністю покрити всі витрати водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції підприємства, що здійснюють скид та не мають договору, сплачують водоканалу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності договору стічних вод відповідно до місцевих Правил приймання.

Відповідно до п.2.1 Правил водоканали мають право пред'являти підприємствам претензії та позови (в установленому порядку) щодо відшкодування збитків, заподіяних системам комунальної каналізації.

Таким чином, підприємство відповідача зобов'язано сплачувати позивачу за транспортування та очистку стічних вод, про що мав би бути укладений договір.

Разом із тим,як свідчать матеріали справи, сторонами не був укладений договір про приймання стічних вод до комунальної каналізації.

Підприємством відповідача за період з серпня 2013 року по листопад 2013 року було зібрано 6928,05 куб.м рідких стоків, що підтверджується довідкою ДП «Сток-сервіс» ПП «Еліпс» (а.с.15).

За транспортування та очистку стічних вод в серпні-листопаді 2013 року позивач, відповідно до діючих тарифів на водовідведення, нарахував відповідачу плату в сумі 41840,29 грн. з ПДВ (а.с.20).

Відповідач суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив.

Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком збитків та приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 41835,42 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що позивачем не направлялись на його адресу листи з пропозицією укласти договір, а в матеріалах справи відсутні відповідні докази направлення та вручення кореспонденції.

Судова колегія враховує наступне.

Розділом 6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України передбачено наступний порядок укладення договорів на скид стічних вод у систему каналізації.

Підприємства, які приєднані до системи каналізації, для укладання договору про приймання стічних вод подають водоканалу не менше ніж за місяць до початку скиду стічних вод або закінчення терміну попереднього договору: лист-заявку на укладення договору на скид стічних вод із зазначенням пропонованих до приймання у каналізацію об'ємів стічних вод, графіка їх скиду та характеристикою складу стічних вод за кожним з випусків…

Договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію розробляє водоканал у 30-денний строк з моменту подачі підприємством листа-заявки відповідно до Правил користування, цих Правил, поданих підприємством матеріалів і лімітів скиду забруднень у водойму, установлених водоканалу органами Мінекоресурсів України, та передає два примірники договору підприємству-абоненту.

У 20-денний строк абонент зобов'язаний оформити договір зі свого боку та повернути один примірник договору водоканалу.

Таким чином, чинним законодавством саме на відповідача покладено обов'язок ініціювати укладення договору на скид стічних вод.

У зв'язку з тим, що відповідач не звернувся до позивача з приводу укладення договору, позивачем було направлено лист №192 від 04.11.2013 року з вимогою укласти договір на приймання стічних вод.

Вказаний лист отримано представником відповідача 07.11.2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Лише 15.11.2013 року відповідач листом за №20 звернувся до відповідача з приводу укладення договору про прийняття до центральної системи водовідведення для подальшої очистки рідких побутових відходів.

Позивач, в свою чергу, в листі №203 від 18.11.2013 року повідомив відповідачу перелік документів, необхідних для укладення договору (а.с.17).

Відповідачем були направлені листом необхідні документи для укладення договору (а.с.39).

В листі №12 від 15.01.2013 року позивачем зазначено, що 22.11.2013 року відповідачу було надано на розгляд та підписання два екземпляри договору, але останнім один екземпляр договору не повернуто (а.с.18).

Крім того, відповідачу було направлено претензію №39 від 03.02.2014 року та два екземпляра договору для підписання.

Про отримання відповідачем претензії 14.02.2014 року свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення його представнику (а.с.21).

Однак, відповідачем договір не підписано та не повернуто позивачу один примірник.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Сумської області.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2014 року у справі № 920/431/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 17.04.2014 року у справі № 920/431/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови по справі № 920/431/14 підписано 15.07.2014 року

Головуючий суддя Сіверін В.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Терещенко О.І.