Ухвала суду № 39795426, 15.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2014 р. м. Київ К/800/19502/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до заступника начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Запорізькій області Гненного Євгена Вікторовича про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до заступника начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Запорізькій області Гненного Є. В., в якому просив визнати протиправними дії відповідача при винесенні постанови № 108929 від 25 жовтня 2011 року про застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 1 700 грн. та скасувати зазначену постанову як протиправну.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу на постанову суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без руху у зв'язку з несплатою заявником у повному розмірі судового збору за її подання з наданням йому строку для усунення зазначеного недоліку.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Так, залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що подана позивачем позовна заява має майновий характер, а тому сплачена позивачем сума судового збору за подання апеляційної скарги не відповідає розміру судового збору, що визначений частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Проте колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції та правильністю застосування ним норм процесуального права.

Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору встановлено як 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Необхідними умовами для визначення характеру позовної заяви (майнового чи немайнового) є встановлення вартісної оцінки заявлених у ній позовних вимог та зміни складу майна сторін у випадку вирішення спору на підставі заявлених у такій позовній заяві вимог.

Отже, вимога майнового характеру полягає в тому, що особа, яка звертається до суду, просить визнати за нею будь-яке майнове право, присудити річ або стягнути на її користь певну грошову суму, але не вимога, відповідно до якої особа просить не забирати в неї певні блага.

Майновими позовами є позови, які, зокрема, підлягають вартісній оцінці, в той час як до позовних заяв немайнового характеру відносяться позови, які не підлягають вартісній оцінці.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_4 містить вимоги про визнання протиправною дії відповідача при винесенні постанови № 108929 від 25 жовтня 2011 року і зобов'язання її скасувати та не містить вартісної оцінки вимог, а тому відноситься до позовів немайнового характеру. Крім того, скасування оскаржуваної постанова № 108929 від 25 жовтня 2011 року про застосування фінансової санкції не має наслідком виконання будь-яких дій з передачі майна, стягнення коштів тощо.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про майновий характер поданого ОСОБА_4 позову. Відтак, оскаржуване у даній адміністративній справі судове рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що визначені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

За правилами п. 6 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало