Ухвала суду № 39794928, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 липня 2014 року м. Київ В/800/3012/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Шведа Е.Ю.,

Горбатюка С.А.,

Зайця В.С.,

Сороки М.О.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Луцькпластмас» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинської області до Публічного акціонерного товариства «Луцькпластмас» про стягнення заборгованості,

встановив:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Луцькпластмас» на користь УПФУ у м. Луцьку Волинської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2010-2012 роки в загальному розмірі 1770091,31 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного від 05 грудня 2013 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Луцькпластмас» заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за 2010-2012 роки у розмірі 596458,59 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року постанову Львівського апеляційного адміністративного від 05 грудня 2013 року скасовано, залишено в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року.

В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали суду касаційної інстанції від 03 червня 2014 року відповідач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вивчивши заяву ПАТ «Луцькпластмас» та додані до неї матеріали, суд не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставами для перегляду можуть бути виключно неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року, про перегляд якої ставить питання заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції, скасувавши рішення суду апеляційної інстанції, з тих підстав, що пенсії особам, зазначеним в позовній заяві, призначена на підставі пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень до вказаного Закону підприємство відшкодовує суму фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

З наданих ухвал Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року, 24 квітня 2014 року, 15 травня 2014 року та 22 травня 2014 року, на які відповідач посилається, як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, оскільки у спірних правовідносинах йдеться про призначення особам пільгових пенсій на підставі саме статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 вказаного Закону, тому суди і дійшли висновку про відсутність законодавчих підстав у підприємства відшкодовувати суму фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені перелічені судові рішення, виникли з інших, відмінних між собою, обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в них ухвалені різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає можливість допуску справи до провадження Верховного Суду України.

За таких обставин, у суду немає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судового рішення

Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку Волинської області до Публічного акціонерного товариства «Луцькпластмас» про стягнення заборгованості, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Е.Ю. Швед

С.А. Горбатюк

В.С. Заяць

М.О. Сорока

Т.А. Чумаченко