Ухвала суду № 39791972, 17.07.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/1584/14-к Головуючий у 1-й інст. Яковлєв Олександр Сергійович

Категорія ст.ст. 185,186,263,309 КК україни Доповідач Михайловський В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Михайловського В.І.,

суддів Заліщук М.С., Широкопояса Ю.В.,

з участю прокурора Магалецької Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2014 року,

в с т а н о в и в:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.

Хажин Бердичівського району Житомирської

області, громадянина України, без постійного

місця проживання ( до вчинення злочинів

проживаючого в АДРЕСА_1), судимого: -

09.12.2008 року Коростенським

міськрайонним судом за ч.2 ст. 289 КК

України на 5 (п'ять) років позбавлення волі з

конфіскацією майна, звільненого 04.09.2013

року після закінчення строку покарання; -

14.04.2014 року Бердичівським міськрайонним

судом за ч. 1 ст. 186 КК України на 1 рік

позбавлення волі,-

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України - на 2 (два) роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 186 КК України - на 4 ( чотири) роки позбавлення волі, за ч.1 ст. 309 КК України - на 1 (один) рік позбавлення волі, за ч.1 ст. 263 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, призначених за цим вироком та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2014 року, обвинуваченому ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді - 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислюється з дня затримання - 11 квітня 2014 року.

Речові докази: мобільний телефон «Нокіа Х-2» з флеш - картою, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - вирішено повернути законному володільцю ОСОБА_2, мобільний телефон «Samsung GT - S5360», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3 - повернуто законному володільцю ОСОБА_3, мобільний телефон -«Samsung GT - S5233 Т», що відданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - повернуто законному володільцію ОСОБА_4, мобільний телефон «Нокіа 2700 с-2», залишений на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - повернуто законному володільцію ОСОБА_5, пакет з подрібненою рослинною речовиною зеленого кольору, що є наркотичним засобом - канабісом, який залишено на зберіганні в камері схову при УМВС України в Житомирській області - вирішено знищити, 12 патронів кал 9х18мм, що залишено на зберіганні в камері схову при Бердичівському МВ УМВС України в Житомирській області - вирішено знищити.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 786 грн. 24 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів при проведенні НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 4 судових товарознавчих експертиз: 146 грн. 70 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта при проведенні НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судово-балістичної експертизи; 307 грн. 45 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта при проведенні НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів ( одержувач: УДКСУ у м. Житомирі; банк одержувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО: 38035726, рахунок № 31117115700002, в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300)

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1, залишено попередній - тримання під вартою.

Згідно змісту вироку суду: 16 березня 2014 року приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебував за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_6, а саме в будинку АДРЕСА_1. В цей час та місці ОСОБА_1, користуючись тимчасовою відсутністю в кімнаті мешканців будинку, шляхом вільного доступу таємно викрав з шафи належні ОСОБА_7 гроші в сумі 4050 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

09 квітня 2014 року приблизно о 08 годині ОСОБА_1, перебував на амбулаторному лікуванні в палаті №4 травматологічного відділенні Бердичівської центральної міської лікарні, що по вул. С.Сломницьких,1 в м. Бердичеві. В цей час та місці ОСОБА_1 на тумбочці помітив залишений без нагляду мобільний телефон, і в нього виник умисел на таємне викрадення цього чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 скориставшись тим, що власник спить, усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, повторно таємно викрав мобільний телефон «Нокіа Х-2», вартістю 5825 грн., який був споряджений сім-картою мобільного оператора « Київстар», вартістю 15 грн. та флеш-картою на 4 Гб, вартістю 100 грн., і з місця злочину втік, заподіявши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 640 грн.

10 квітня 2014 року приблизно о 17 годині ОСОБА_1 перебував в кафе «Артур», що по вул. Котовського,72-а в м. Бердичеві, де за барною стійкою на столику помітив залишений без нагляду мобільний телефон, і в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Скориставшись відсутністю власника, усвідомлюючи, що його дії ніким не помічені, повторно таємно викрав мобільний телефон ««Samsung GT - S5360», вартістю 562,50 грн., який був споряджений сім -картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 15 грн., на рахунку якої було 7 грн. і з місця злочину втік, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 584 грн. 50 коп.

11 квітня 2014 року приблизно о 13 годині ОСОБА_1, перебував в приміщенні автостанції по вул. Ширшова, 4 в м. Бердичеві. В цей час та місці ОСОБА_1 з метою заволодіння мобільним телефоном підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_5 та попросив у неї мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка. ОСОБА_5 надала ОСОБА_1 мобільний телефон «Нокіа 2700с-2» вартістю 225 грн., який був споряджений сім -картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 15 грн., на рахунку якої було 80 грн. Утримуючи телефон в руках, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння мобільного телефону, намагався непомітно для ОСОБА_5 вийти із приміщення автостанції. ОСОБА_5 помітила, що ОСОБА_1 намагається втекти з її мобільним телефоном та вигукнула вимогу повернути їй мобільний телефон. Однак ОСОБА_1 втік з приміщення автостанції, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 320 грн.

11 квітня 2014 року приблизно о 15 годині ОСОБА_1, перебував в кафе «Козак» по вул. Європейській,132 в м. Бердичеві. В цей час та місці ОСОБА_1 з метою заволодіння мобільного телефону підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_4 та попросив у неї мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка. ОСОБА_4 надала ОСОБА_1 мобільний телефон «Samsung GT - S5233Т», вартістю 260 грн., який був споряджений сім -картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 15 грн. та флеш-картою на 4 Гб, вартістю 100 грн. Утримуючи телефон в руках ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння мобільним телефоном, намагався непомітно для ОСОБА_4 вийти із приміщення кафе. ОСОБА_4 помітила, що ОСОБА_1 намагається з її мобільним телефоном та вигукнула вимогу повернути їй мобільний телефон. Однак ОСОБА_1 втік з приміщення кафе «Козак», спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 375 грн.

Крім того, 11 квітня 2014 року приблизно о 18.00 годині працівниками міліції під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_1 в приміщенні кабінету № 1 Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області, що по вул. Дзержинського,67 в м. Бердичеві, в дорожній сумці останнього було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), загальною масою у висушеному стані 15,562 г. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, у невстановленому місці та невстановленим слідством шляхом, незаконно придбав та незаконно зберігав при собі без мети збуту.

А 17 квітня 2014 року приблизно о 15 год. 30 хв. під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 в ході огляду його особистих речей за тимчасовим місцем проживання, а саме у підвальному приміщенні буд. 17 по вул. Дзержинського в м. Бердичеві, було виявлено та вилучено 12 патронів калібром 9х18 мм, що застосовуються для стрільби з пістолетів системи Макарова та Стечкіна, які є боєприпасами і які ОСОБА_1 у невстановлений слідством час, у невстановленому слідством місці та невстановленим слідством шляхом незаконно придбав та незаконно зберігав в особистих речах за місцем тимчасового проживання без передбаченого законом дозволу.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить застосувати закон України «Про амністію у 2014 році» та зменшити міру покарання.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що вирок є не дійсним, тому що під тиском міліції ОСОБА_1 додали дві статті, а саме 309 ч.1, 263 ч.1 КК України.

Апелянт зазначає, що ряд злочинів - за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України він скоїв, тому що не було за що жити та харчуватися, що він є сиротою, працівники міліції погрожували йому фізичною розправою, а тому він погодився на те, щоб йому вмінили ще дві статті, оскільки дільничний обіцяв в подальшому ОСОБА_1 допомогти влаштувати життя та працевлаштувати.

Заслухавши доповідача по справі, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію з наведених мотивів, просив пом'якшити призначене йому покарання та застосувати Закон України «Про амністію у 2014 році», прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його заяви про застосування Закону про амністію, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та заяви, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 та його заява про застосування амністії не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, 309 ч.1, 263 ч.1 КК України, підтверджуються зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Що стосується доводів викладених в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не погоджується з пред'явленим обвинуваченням, передбаченим ст.ст. 309 ч.1, 263 ч.1 КК України, то вони є надуманими, безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ( а.с.58-62 т.3) в судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 судом було роз'яснено зазначені вимоги ст. 349 КПК України, обвинувачений на зазначені умови погодився, а тому, з урахуванням вищенаведених обставин кримінального провадження, він позбавлений права оскаржити фактичні обставини кримінального провадження щодо доведеності його вини у вчиненні вищевказаних інкримінованих злочинів в апеляційному порядку, окрім міри покарання призначеної судом.

Вирок суду 1-ї інстанції ґрунтується на перевірених доказах під час досудового так і судового слідства, яким суд надав вірну юридичну оцінку, правильно кваліфікувавши протиправні дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України, врахуванням тяжкості та суспільної небезпеки вчинених злочинів, характеристики винної особи, думки потерпілих, а також обставин, передбачених ст.ст. 66, 67 КК України.

Судом враховано в повній мірі всі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання у виді позбавлення волі, за місцем відбування покарання характеризувався як особа, що не стала на шлях виправлення, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд обґрунтовано визнав - рецидив злочинів.

А тому, з урахуванням даних та вищенаведених обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано обрав ОСОБА_1 вид і розмір покарання в межах санкцій ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 309 ч.1, 263 ч.1 КК України - у виді позбавлення волі, правомірно застосувавши вимоги ст. ст. 70 ч.1, 70 ч.4 КК України. Вважати це покарання надмірно суворим у апеляційного суду підстав немає.

Обвинувачений ОСОБА_1 також звернувся до апеляційного суду з заявою, в якій просить звільнити його від покарання у виді позбавлення волі на підставі Закону України «Про амністію в 2014 році».

Апеляційний суд вважає, що письмова заява щодо необхідності застосування амністії обвинуваченому ОСОБА_1 про звільнення його від покарання у виді позбавлення волі не підлягає задоволенню, виходячи з наступного

У відповідності до вимог ст. 4 п. (в) Закону України «Про застосування амністії в Україні» - амністія не може бути застосована до осіб, які, мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 має дві і більше непогашених судимостей за вчинення тяжких злочинів, а тому Закон України «Про амністію у 2014 році» до нього застосовано бути не може.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 404, 407, 408, 418, 419 КПК України та ст. 4 п. «в» Закону України «Про застосування амністії в Україні», апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2014 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

На підставі ст.4 п. «в» Закону України «Про застосування амністії в Україні відмовити обвинуваченому ОСОБА_1 у застосуванні до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - у той же строк з дня отримання ним копії ухвали.

Судді: