Ухвала суду № 39790875, 09.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/401/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом малого підприємства "Орбита-Н" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 № 0000331501; стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року мале підприємство "Орбита-Н" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте 29.01.2014 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податкового повідомлення-рішення № 000331501 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на 53 536 грн.; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.; стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків ДПІ судових витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про недоведеність тверджень ДПІ про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства і на безпідставність прийнятого відповідачем рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000331501, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області 29.01.2014 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 53 536 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 384 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що з 09.01.2014 по 14.01.2014 податковий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Підприємством від'ємного значення різниці з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у період з 01.09.2013 по 30.09.2013, за листопад 2013 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.10.2013 по 31.10.2013, результати якої оформила актом від 17.01.2014 № 53/14-04-15-01-19/01194839.

Відповідно до Акта, Підприємство порушило пункт 198.3 статті 198, пункти 200.1, 200.3, абзац «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої Підприємством суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на 53 536 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2014 податковий орган зменшив заявлену Підприємством суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на 53 536 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у податкового органу законних підстав для зменшення суми заявленого Підприємством бюджетного відшкодування з ПДВ.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено зокрема, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України). Відповідно до підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарі/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Суть допущених Підприємством порушень, на думку податкового органу, полягає в тому, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту вересня 2013 року суму 53 535,83 грн. - ПДВ, що був сплачений Підприємством у складі вартості товарів на користь ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ». Цю суму податкового кредиту позивач заявив до відшкодування у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

На стор. 12-14 Акта податковий орган підтвердив наявність первинних документів, що підтверджують показники податкових декларацій Підприємства.

Висновки податкового орану про завищення податкового кредиту, як вказано в Акті, обґрунтовані виключно інформацією, що міститься у складеному ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 18.11.2013 «Акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 30127924) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2012р. по 30.09.2013р.» № 1936/22-01/30127924 і адресованому начальнику ДПІ листі від 14.01.2014 № 135/7/14-03-07 за підписом заступника начальника ГОВ ДПІ.

Стосовно доказової сили цих документів варто зазначити наступне.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, на підставі яких документів (матеріалів) проводиться документальна перевірка, і серед цих документів (матеріалів) вказані «отримані в установленому законодавством порядку контролюючим органом документи та податкова інформація, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків».

Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є податковою інформацією, що отримана за результатами перевірки. Єдиний факт, що може підтверджувати цей документ, - це те, що звірку не було проведено.

Вказаний вище лист від 14.01.2014 № 135/7/14-03-07 також не є податковою інформацією, оскільки не був отриманий за результатами податкового контролю (підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_1 підтвердив ті обставини, що раніше були повідомлені ним старшому оперуповноваженому ГОВ ДПІ, а саме те, що 11.09.2013 він перевозив з Одеси до Миколаєва макуху соєву. Показання свідка не суперечать змісту товарно-транспортних накладних.

До того ж, податковий орган, заперечуючи в Акті реальність господарських операцій, не навів доказів того, що товар, поставка якого вплинула на показники податкових декларацій Підприємства, не був оприбуткований і не був використаний в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача. Ці обставини були залишені поза увагою контролюючого органу.

Надані Підприємством документи є належними доказами на підтвердження права платника податку на податковий кредит і, відповідно, на бюджетне відшкодування. В той же час відповідач під час перевірки Підприємства використав документи, які не є носіями податкової інформації у розумінні норм Податкового кодексу України.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у ДПІ законних підстав для зменшення суми заявленого Підприємством бюджетного відшкодування з ПДВ на 53 536 грн.

Згідно з Рішенням, зменшення відповідачем суми заявленого Підприєством бюджетного відшкодування потягнуло за собою нарахування штрафу в сумі 13 384 грн.

На підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, зменшення контролюючими органом на підставах, визначених у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування.

Сума штрафу, відповідно до Рішення, складає 13 384 грн.

Також не викликає сумнівів висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. та стягнення з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків ДПІ судових витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги малого підприємства "Орбита-Н" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі у справі № 814/401/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян