Рішення № 39786962, 14.07.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5673/14-ц

№ провадження 2/646/1145/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2014 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Васильєвої О.О.

при секретарі - Міщенко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3, третя особа: Закрите акціонерне товариство по виготовленню, монтажу, ремонту і налогодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат" про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, третя особа: Закрите акціонерне товариство по виготовленню, монтажу, ремонту і налогодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат", у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором №СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008 року в розмірі 280 582, 97 дол. США, що еквівалентно станом на 02.06.2014 р. 3 333 325, 68 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.03.2008 року між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (надалі - «Банк» або Позивач») було укладено Кредитний Договір № СМ-SME 701/96/2008 (надалі - «Кредитний договір»).

У відповідності до пп. 1.1. Кредитного договору Банк зобов'язався надати ОСОБА_4 кредит у розмірі 300 000,00 доларів США на споживчі цілі, а позичальник зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту, та оплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені Кредитним договором.

Банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором і надав Позичальнику кредит в розмірі 300 000,00 доларів США.

В подальшому за згодою сторін вносились зміни до умов Кредитного договору шляхом укладення: 25.12.2008 р. додаткового договору №1, 09.04.2009 р. додаткового договору №2, 27.04.2009 р. додаткового договору №3, 27.04.2009 р. додаткового договору №4, 26.10.2009 р. додаткового договору №5, 26.10.2009 р. додаткового договору №6, 01.12.2009 р. додаткового договору №7, 31.03.2010 р. додаткового договору №8, 25.06.2010 р. додаткового договору №9, 26.04.2011 р. додаткового договору №10., 17.06.2011 р. між АТ «ОТП Банк», ОСОБА_4, Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» укладанням додаткового договору №10, де зазначено, що відповідно до ст.543 ЦКУ, позичальником 2 Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат», як солідарним боржником, взято всі зобов'язання за кредитним договором, 20.02.2012 р. укладанням додаткового договору №11, 19.08.2013 р. укладанням між АТ «ОТП Банк», ОСОБА_4, ЗАТ завод по виготовленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» додаткового договору №12, яким зазначено сторону Кредитного договору ЗАТ завод по виготовленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат». Відповідно до цього додаткового договору сторонами кредитного договору є АТ «ОТП Банк» та ЗАТ завод по виготовленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат».

26 квітня 2011 року в забезпечення виконання вищезазначеного Кредитного договору між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір поруки № SR-SМЕ 701/96/2008.

В подальшому за згодою сторін вносились зміни до умов Договору поруки шляхом

укладення 17.06.2011 р. додаткового Договіру № 1, 20.02.2012 р. додаткового Договору №2, 19.08.2013р. додаткового Договору № 3, яким, зокрема, в розділі «Визначення термінів» боржником вказано ЗАТ завод по виготовленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат», 19.08.2013 р. додаткового Договору № 4.

Відповідач порушує прийняті на себе зобов'язання щодо сплати передбачених Кредитним договором платежів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач та його представник проти позову заперечували, оскільки позивачем пропущений строк, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши письмові матеріали по справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2008 р. між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» було укладено Кредитний договір № СМ-SМЕ 701/96/2008 (Кредитний договір).

Згідно до пп. 1.1. Кредитного договору, банк зобов'язався надати ОСОБА_4 кредит у розмірі 300000,00 доларів США на споживчі цілі, а позичальник зобов'язався повернути банку суму отриманого кредиту, та сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами у строки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до п.2. ч.1 Кредитного договору, дата повернення кредиту становить 26.03.2018 р.

Сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка (яка складається з: 5% фіксованого відсотку + FIDR).

Відповідно до п. 1.4.1.7.1. Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, встановлених будь-яким з п.п, 2.3.6., 2.3.7. цього договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток, що застосовується за цим договором підвищується на 2%.

Погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів, відповідно до додатку №1 до Кредитного договору, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок (п. 1.5.1. Кредитного договору).

У відповідності до п. 1.5.1.1. Кредитного договору, нараховані в порядку, передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашення відповідної частини кредиту у строки, передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів.

Згідно з п. 4.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів, користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті, згідно цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, банк виконав зобов'язання, передбачені Кредитним договором, і надав позичальнику кредит в розмірі 300000,00 доларів США.

В подальшому, за згодою сторін, вносились зміни до умов Кредитного договору шляхом укладення: 25.12.2008 р. додаткового договору №1, 09.04.2009 р. додаткового договору №2, 27.04.2009 р. додаткового договору №3, 27.04.2009 р. додаткового договору №4, 26.10.2009 р. додаткового договору №5, 26.10.2009 р. додаткового договору №6, 01.12.2009 р. додаткового договору №7, 31.03.2010 р. додаткового договору №8, 25.06.2010 р. додаткового договору №9, 26.04.2011 р. додаткового договору №10, 20.02.2012 р. додаткового договору №11, якими, зокрема, для розрахунку процентів, корегувалась фіксована процентна ставка та змінювалась плаваюча процентна ставка, відповідно до зміни фіксованого відсотку.

17.06.2011 р. між ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_4, Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» було укладено додатковий договір №10. У п.2.1.1. цього Договору де зазначено, що Закрите акціонерне товариство по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» приймає всі зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі, внаслідок чого на підставі ст. 543 ЦК України стає солідарним боржником.

19.08.2013 р. між ПАТ «ОТП Банк», ОСОБА_4, Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» укладено додатковий договір №12 до Кредитного договору, яким внесені зміни до преамбули Кредитного договору від 25.03.2008р. та зазначені сторони Кредитного договору, а саме: сторона 1 - ПАТ "ОТП Банк" та сторона 2 - Закрите акціонерне товариство по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат».

19.08.2013 р. між ПАТ «ОТП Банк» та Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» укладено додатковий договір №13 до Кредитного договору, яким викладено графік платежів в новій редакції та, за яким Закритим акціонерним товариством по виготовленню монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат» прийняв на себе зобов'язання сплачувати всі платежі за цим графіком. Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. додаткового договору, фіксована процентна ставка становить -6,5%, фіксований процент - 6,57%.

26.04.2011 року в забезпечення виконання вищезазначеного Кредитного договору між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір поруки № SR-SМЕ 701/96/2008.

Згідно п. 1.1. вказаного Договору поруки ОСОБА_3 зобов'язався солідарно з боржником за кредитним договором №СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008 року, в повному обсязі відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором.

В подальшому за згодою сторін вносились зміни до умов Договору поруки шляхом укладення 17.06.2011 р. додаткового Договіру № 1, 20.02.2012 р. додаткового Договору №2, 19.08.2013р. додаткового Договору № 3, яким, зокрема, в розділі «Визначення термінів» боржником вказано ЗАТ завод по виготовленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат», 19.08.2013 р. додаткового Договору № 4.

Станом на 13.02.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором становить 280 582,97 дол. США, що еквівалентно станом на 02.06.2014 року 3 333 325, 68 грн. та складається з: 271 846, 13 дол. США, що еквівалентно 3 229 532,02 грн. - заборгованість по сплаті кредиту; 8 736,84 дол. США, що еквівалентно 103 793, 66 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 529, 55 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань.

Підстав не довіряти розрахунку позивача у суду немає.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України проценти за договором кредиту є платою за користування грошовими коштами та є частиною поняття "кредит".

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визнаного змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 23 червня 2014 року, долучене до матеріалів справи представником позивача, позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» до ЗАТ завод по виготовленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат», ТОВ «Корпорація світ», третя особа ОСОБА_4 задоволені повністю. З ЗАТ завод по виготовленню, монтажу, ремонту і налагодженню енергетичного обладнання «Енергоагрегат», ТОВ «Корпорація світ» на користь ПАТ «ОТП Банк» в солідарному порядку стягнуто суму заборгованості за кредитним договором №СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008 року в розмірі 280 582,97 дол. США, а також пеню в сумі 529, 55 грн.

Вказане рішення суду, за поясненнями представника позивача, не виконане, що також не заперечувалось і відповідачем.

Щодо посилання представника позивача на пропущений позивачем строк, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України, суд зазначає наступне.

Згідно до п. 3.1. Договору поруки № SR-SМЕ 701/96/2008, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор банк має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині.

Пунктом 4.1 Договору поруки передбачено, що він діє до повного погашення боргових зобов'язань по за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року передбачено, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що строк виконання боргового зобов'язання за кредитним договором №СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008 року становить 26.03.2018 року.

Таким чином, оскільки у договорі поруки строк виконання зобов'язання, у розумінні ст.251 ЦК України, не встановлений, а згідно до кредитного договору строк виконання основного зобов'язання визначений - 26.03.2018 року, отже, позивачем строк пред'явлення вимоги до поручителя та звернення з відповідним позовом до суду, передбачений ч.4 ст. 559 ЦПК України, не пропущений.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення заборгованості з відповідача, яка станом на 13.02.2014 року становить 280 582,97 дол. США, що еквівалентно станом на 02.06.2014 року 3 333 325, 68 грн. та складається з: 271 846, 13 дол. США, що еквівалентно 3 229 532,02 грн. - заборгованість по сплаті кредиту; 8 736,84 дол. США, що еквівалентно 103 793, 66 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 529, 55 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 77, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 251, 252, 253, 256, 509, 526, 527, 530, 541, 543, 553, 554, 555, 559, 610, 611, 625, 626, 1054, 1056-1 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_3, третя особа: Закрите акціонерне товариство по виготовленню, монтажу, ремонту і налогодженню енергетичного обладнання "Енергоагрегат" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", код ЄДРПОУ 21685166, заборгованості за кредитним договором №СМ-SME 701/96/2008 від 25.03.2008 року в розмірі 280 582, 97 дол. США, що еквівалентно станом на 02.06.2014 р. 3 333 325, 68 грн. (три мільйони триста тридцять три тисячі триста двадцять п'ять гривень 68 копійок), а також пеню у сумі 529,55 грн. ( п'ятсот двадцять дев'ять гривень п'ятдесят п'ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", код ЄДРПОУ 21685166, суму сплаченого судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі виготовлено 15.07.2014 року.

Суддя Васильєва О.О.