Рішення № 39785160, 07.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3705/14 07.07.14

За позовом дочірнього підприємства "Укравтогаз" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕДПЛАТНА АГЕНЦІЯ "САММІТ"

про стягнення 48.444,02 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Ковригін О.В. - за довіреністю від 19.05.2014 № 11/14-У;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Дочірнє підприємство "Укравтогаз" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕДПЛАТНА АГЕНЦІЯ "САММІТ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 48.170,42 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, згідно домовленостей із позивачем щодо поставки товару, здійснив на користь останнього попередню оплату в повному обсязі, проте, оплачений товар відповідач поставив частково. Позивач звертався до відповідача із вимогами про повернення грошових коштів, однак, вимоги залишені відповідачем без виконання.

Вищенаведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача суми попередньої оплати товару в розмірі 47.825,86 грн; трьох відсотків річних в сумі 248,89 грн та інфляційних нарахувань в сумі 95,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 позовну заяву дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/3705/14.

Позивачем 04 червня 2014 року надано суду заяву від 03.06.2014 № 1242-09 в порядку, визначеному ч. 4 ст. 22 ГПК України, якою позивач збільшив свої позовні вимоги до 48.444,02 грн, з яких: 48.097,61 грн - основна заборгованість; 250,19 грн - три відсотки річних; 96,22 грн.

Заява позивача від 03.06.2014 № 1242-09 судом прийнята, тому спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштових відправлень суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Проте, відповідач свого повноважного представника в жодне судове засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Окрім того, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07 липня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі усних домовленостей, досягнутих між дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як покупцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕДПЛАТНА АГЕНЦІЯ "САММІТ", як постачальником, (далі - відповідач), з поставки періодичних видань (далі - товар), останнім виставлено позивачеві такі рахунки на оплату товару від 09.04.2013 № 192/95973 на суму 25.268,52 грн; 11.04.2013 № 192/9607 на суму 9.435,28 грн; від 24.07.2013 № 192/9749 на суму 8.705,35 грн та від 16.09.2013 № 192/9787 на суму 26.146,76 грн.

Позивачем вказані вище рахунки були оплачені в повному обсязі такими платіжними дорученнями: від 18.04.2013 № 1782; від 28.05.2013 № 1541; від 18.09.2013 № 4452; від 22.10.2013 № 3222. Наведена фактична обставина також підтверджується виписками з поточного рахунку позивача. (засвідчені копії вказаних рахунків та розрахункових документів наявні в матеріалах справи).

Таким чином, позивачем здійснено на корить відповідача попередню оплату товару в повному обсязі на суму 69.555,91 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та оплати його позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, укладеного останніми у спрощений спосіб (далі - Договір), відтак, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у рахунках на оплату товару.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (частини 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущеного відповідачем порушення у його зобов'язанні за Договором, яке полягає у поставці позивачеві товару в повному обсязі, який останнім оплачений повністю. Відповідач товар на суму 48.097,61 грн позивачеві не поставив.

У зв'язку із наведеною обставиною, позивач надіслав відповідачеві листи від 28.11.2013 № 2881-02/09 і від 03.12.2013 № 1210-01/21.05.1, у яких викладені вимоги про повернення грошових коштів, перерахованих відповідачеві в якості попередньої оплати товару. Однак, вимоги залишені відповідачем без виконання, що призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права і охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача грошових коштів, на які товар останнім недопоставлений, а саме 48.097,61 грн.

Також позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки позивачеві товару в повному обсязі або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 48.097,61 грн від сторін спору до суду не надходило.

З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 48.097,61 грн, який виник внаслідок невиконання останнім зобов'язання з поставки позивачеві товару, підлягає задоволенню повністю, оскільки факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, і в той же час відповідачем в порядку, визначеному статтями 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань є правомірними.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних нарахувань судом перервірені і визнані вірними, відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 250,19 грн та інфляційних нарахувань в сумі 96,22 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕДПЛАТНА АГЕНЦІЯ "САММІТ" (03127, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 55, кімната 4; ідентифікаційний код 23522899, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь дочірнього підприємства "Укравтогаз" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 2; ідентифікаційний код 36265925, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 48.097,61 (сорок вісім тисяч дев'яносто сім) грн 61 коп.; три відсотки річних в сумі 250,19 (двісті п'ятдесят) грн 19 коп.; інфляційні нарахування в сумі 96,22 (дев'яносто шість) грн 22 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 липня 2014 року.

Суддя С.В. Балац