Ухвала суду № 39779535, 11.07.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 741/597/14-ц Провадження № 22-ц/795/1456/2014 Головуючий у I інстанції -Головко В. М. Доповідач - Горобець Т. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Горобець Т.В. ,

суддів Хромець Н.С., Острянського В.І.,

при секретарі - Остапенко Г. С.

З участю представників позивача Кашиної А.А. та Маковій О.А., відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Моя Родина» на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2014 року у справі за позовом кредитної спілки «Моя Родина» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2014 р, яким позовні вимоги Кредитної спілки „ Моя Родина" було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 201 767, 68 гн заборгованості за кредитним договором від 15 березня 2013 року та 2017, 69 грн судового збору, а у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави - відмовлено, позивач ставить питання про зміну судового рішення та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач зазначає, що суд, відмовляючи у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет застави, не повністю з"ясував всі обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки всім наявним у справі доказам і не сприяв об"єктивному та неупередженому розгляду справи та вирішенню спору. Апелянт вважає, що суд безпідставно не застосував пункт 4.1 та 4.2 Договору застави від 15 березня 2013 року, яким передбачено право Заставодержателя на звернення стягнення на Предмет застави у разі невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. Також у скарзі йдеться про те, що суд дійшов помилкового висновку, що при стягненні заборгованості з одночасним зверненням стягнення на предмет застави будуть порушені права відповідача, оскільки матиме місце подвійне стягнення.

У судовому засіданні представники КС „ Моя Родина" апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити, пославшись на обставини, викладені у апеляційній скарзі.

Відповідач апеляційну скаргу просив відхилити, рішення суду першої інстанції, яке він вважає справедливим залишити без змін. Невиконання зобов"язання пов"язане з збитковістю його фермерського господарства, але він буде вживати всіх заходів для якнайшвидшого погашення заборгованості перед кредитною спілкою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта та пояснення відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду першої інстанції у межах, визначених ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що між КС „ Моя Родина" та ОСОБА_3 15.03.2013 року був укладений кредитний договір на суму 100 000,00 грн, які на умовах, визначених сторонами за домовленістю, підлягав поверненню позичальником у строк повних вісімнадцяти місяців від дати отримання позичальником всієї суми креду. Також, на забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором, 15.03.2014 року між сторонами кредитного договору був укладений договір застави , відповідно до якого предметом застави визначено трактор колісний марки ХТЗ-17221, 2003 року випуску, вартістю 100 000,00 грн, який належить відповідачу.

Встановлено, згідно пункту 4.1 та 4.2 Договору застави заставодержатель має право, у разі порушення ОСОБА_3 зобов"язань за кредитним Договором, звернути стягнення на предмет застави.

Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про звернення стягнення на предмет застави з одночасним стягненням всієї суми заборгованості з відповідача, суд першої інстанції керувався правилами ч.3 ст. 16 ЦК України, відповідно до якої, суду надано право відмовити у захисті цивільного права та інтересу особі у разі порушення нею положень частини 2-5 статті 13 ЦК України, зокрема, коли при здійсненні своїх прав особа не утримується від дій, які могли б порушити права інших осіб. Також, відмовляючи у задоволенні позову у зазначеній частині, суд послався на пункти 9,42 роз"ясень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2013 року, відповідно до яких право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. При цьому не може одночасно бути звернуто стягнення на предмет іпотеки та стягнуто суму заборгованості за кредитним договором, за винятком, коли особа позичальникає відмінною від особи іпотекодавця або заставодавця.

Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду вважає є вірним, оскільки він ґрунтується на законі, яким регулюються спірні правовідносини, відповідає обставинам, встановленим на підставі належного всебічного аналізу наявних у справі доказів.

У конкретному випадку позивачем було обрано спосіб захисту порушеного ОСОБА_3 права шляхом подвійного стягнення, який суд першої інстанції обгрутновано визнав таким, що частково порушує права відповідача, правомірно відмовивши у задоволенні вимог у частині звернення стягнення на предмет застави.

Твердження апелянта про те, що інтереси відповідача при зверненні стягнення на предмет застави при одночасному стягненні всієї суми заборгованості не будуть порушені, так як відбудеться погашення заборгованості шляхом зарахування суми, отриманої від реалізації предмету застави в рахунок погашення стягнутої рішенням суду заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать правилам та порядку примусового виконання рішення суду, встановленим у Законом України „ Про виконавче провадження".

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права та, керуючись положеннями ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Моя Родина» відхилити.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:Судді: