Ухвала суду № 39778272, 09.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/9991/51287/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. при секретарі судового засідання Лисюк І.О.

за участю представників сторін: позивача - не з'явився,

відповідача - Розізнана О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2012 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 р.

у справі № 2270/2512/12

за позовом публічного акціонерного товариства «Модуль»

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року публічне акціонерне товариство «Модуль» (далі - позивач, ПАТ «Модуль») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - відповідач, Кам'янець-Подільська ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011 р. № 0003522343.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 р., позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003522343 від 27.09.2011 р.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав, в судове засідання 09.07.2014 р. не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.08.2011 р. по 05.09.2011 р., на підставі направлення від 25.08.2011 р. № 1724, посадовою особою Кам'янець-Подільською ОДПІ, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказів від 23.08.2011 р. № 1953, від 29.08.2011 р. № 2004, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Модуль» з питань законності декларування в податкових деклараціях з податку на додану вартість від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду більше 100 тисяч гривень за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 12.09.2011 р. № 1892/234/21338358 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 102.5 статті 102, пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України в результаті того, що за твердженнями перевіряючого позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року занижено суму податкових зобов'язань на 2 415 255 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 2 415 255 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 27.09.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 003522343, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 415 255 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 1 грн.

Як слідує з акта № 1892/234/21338358 від 12.09.2011 р. підставою для визначення позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували наступні встановлені під час податкової перевірки обставини.

Так, 24.04.2008 р. позивачем від ТОВ «Приваткомплект», згідно договору від 03.07.2006 р. № 2323, отримано попередню оплату за товар в сумі 19 800 000 грн., в тому числі 3 300 000 грн. - податок на додану вартість.

Однак, 28.04.2011 р. ПАТ «Модуль» згідно платіжного доручення № 62 перераховано (повернуто) ТОВ «Приваткомплект» залишок суми попередньої оплати в розмірі 14 491 528,93 грн., в тому числі 2 415 254,82 грн. - податок на додану вартість, за непоставлений товар, що і стало підставою для корегування податкових зобов'язань, та в наслідок чого податковим органом зроблено висновок, що позивачем таке корегування податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснено в порушення норм статті 192 Податкового кодексу України, оскільки зміна суми компенсації відбулась після сплину 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

При цьому, згідно підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно із пунктом 192.3 статті 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Виходячи з положень вище зазначених правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що норми податкового законодавства не передбачають обмежень у часі з огляду на час проведення попередньої оплати, а саме не обмежують позивача провести відповідне коригування сум податкових зобов'язань за результатами податкового періоду та надіслання отримувачу розрахунку коригування податку, а також відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби результатів перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Таким чином, висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо вчинення платником податків порушень податкового законодавства на підставі яких позивачу визначено податкове зобов'язання, що оскаржується, не узгоджуються з нормами матеріального права та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 27.09.2011 р. № 0003522343, вимоги щодо скасування останнього були задоволені обґрунтовано.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2012 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012 р. у справі № 2270/2512/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко