Ухвала суду № 39778106, 08.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2014 р. м. Київ К/800/20688/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання перерахувати грошову суму, -

встановила:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання перерахувати грошову суму в розмірі 4091,65 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року, в задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області відмовлено.

У касаційній скарзі, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Вимогами пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Предметом позовних вимог у даній справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області є зобов'язання Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» перерахувати позивачу грошову суму у розмірі 4091, 65грн..

Тобто, даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а випливає із цивільних правовідносин.

Отже у даних правовідносинах відповідач діяв не як суб'єкт владних повноважень, а як суб'єкт цивільних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування шкоди, яка згідно з нормою частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду адміністративним судом лише за умови, якщо вона заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно частини 2 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Як встановлено частиною 2 статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

За суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення необхідно скасувати, а адміністративне провадження у справі закрити та роз'яснити позивачу його право на звернення з відповідним позовом до місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зобов'язання перерахувати грошову суму скасувати, а провадження у справі закрити.

Роз'яснити позивачу його право на звернення з відповідним позовом до місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

О.І. Гаманко