Ухвала суду № 39773787, 11.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 р.Справа № 816/937/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М., Колієнко Н.О.

представників позивача Балали О.Н., Осіпової Є.М.

представника відповідача Решетнік М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 816/937/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика"

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20 травня 2014 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" ( далі - ПАТ «Полтавська птахофабрика») задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області ( далі - Полтавська ОДПІ) від 26.12.2013 №0002012201.

Не погодившись з даною постановою суду Полтавська ОДПІ подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Полтавська птахофабрика».

В обгрунтування вимог апеляційної скарги Полтавська ОДПІ зазначила, що судом першої інстанції порушено вимоги Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012р. №5007-VІ ( далі - Закон №5007), Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р. N 1222, Податкового кодексу України ( далі - ПК України) та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Стверджує, що перевіркою ПАТ "Полтавська птахофабрика" встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з реалізацією яєць за цінами, які більше ніж на 20 відсотків нижчі за задекларовані підприємством, та завищення податкового зобов'язання по декларації з ПДВ (скороченій) за наслідками реалізації яєць ТОВ "ВТІІ", яка фактично не відбулася.

ПАТ "Полтавська птахофабрика" у письмових запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками Полтавської ОДПІ у термін з 01.08.2013 по 29.08.2013 була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Полтавська птахофабрика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 30.06.2013.

За результатами даної перевірки Полтавською ОДПІ 19.09.2013 був складений акт №1074/22/00845743, висновками якого зафіксовано порушення платником податків, крім іншого, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.4 ст. 198, п. 209.6 ст. 209, п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 13 600 975,00 грн. (а.с. 10-27 т. 1).

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.10.2013 №0001412202, яким ПАТ "Полтавська птахофабрика" донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 13 600 975,00 грн. - за основним платежем та 3400243,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

ГУ Міндоходів у Полтавській області за наслідками розгляду скарги ПАТ "Полтавська птахофабрика" своїм рішенням від 23.12.2013 №1857/10/16-31-10-04-06 скасувало податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ від 07.10.2013 №0001412202 в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 11 141 601,70 грн., у тому числі 8 913 281,36 грн. - основного платежу та 2 228 320,34 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення (а.с. 29-36 т. 1).

У зв'язку з цим Полтавською ОДПІ на підставі акта перевірки №1074/22/00845743 від 19.09.2013 та рішення ГУ Міндоходів у Полтавській області від 23.12.2013 №1857/10/16-31-10-04-06 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002012201 від 26.12.2013, яким ПАТ "Полтавська птахофабрика" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 5 859 617,05 грн., у тому числі 4 687 693,64 грн. - за основним платежем та 1 171 923,41 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9 т. 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0002012201 від 26.12.2013р. донарахована Полтавською ОДПІ безпідставно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок відповідача про заниження бази оподаткування ПДВ при реалізації яєць курячих за ціною нижчою від рівня звичайних цін, внаслідок чого підприємству донараховано 3 916 621,56 грн. Крім того, перевіркою зафіксовано факти безтоварності операцій позивача з реалізації яєць курячих ТОВ "ВТІІ", внаслідок чого зі спеціальної (сільськогосподарської) декларації з ПДВ перенесено до загальної (бюджетної) декларації 771 072,08 грн. ПДВ.

Під час судового розгляду встановлено, що підприємством у періоді, який перевірявся, частково здійснювалася реалізація яєць курячих десертних за ціною, що на 20% нижча задекларованого та економічно обґрунтованого рівня оптово-відпускних цін на продовольчі товари щодо яких запроваджено державне регулювання.

Пунктом 39.10 статті 39 ПК України, в редакції згідно із Законом від 04.07.2013 чинної на період, який перевірявся, встановлено, що у разі якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до принципів такого регулювання. Це положення не поширюється на встановлення мінімальної ціни продажу або індикативної ціни. У цьому разі звичайною є ринкова ціна, але не нижче встановленої мінімальної ціни продажу або індикативної ціни.

Відповідно до п. 39.1 ст. 39 ПК України, в редакції згідно із Законом від 04.07.2013 , звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Згідно з п. 39.2 ст. 39 ПК України визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку.

При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, жоден з наведених методів при визначенні звичайної ціни на яйця курячі податковим органом не застосовувався.

Натомість податковий орган з посиланням на Закон №5007, Порядок декларування змін оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.20.2007 №1222, постанову Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" застосовано в якості звичайних - ціни, які були затверджені Державною інспекцією з контролю за цінами в Полтавській області 01.03.2010 за документами, наданими ПАТ "Полтавська птахофабрика" з метою визначення економічного обґрунтування рівнів оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зміни на які підлягають декларуванню.

Декларування оптово-відпускних цін на яйця курячі здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 №1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари", в силу пункту 2 якого декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку (в тому числі і яйця курячі), у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Таким чином застосування порядку визначення звичайної ціни, передбаченого нормою п. 39.10 ст. 39 ПК України, відносно до обставин даної справи можливе було б лише в разі завищення ціни реалізації яєць курячих позивачем, оскільки декларування оптово-відпускних цін, в разі зменшення ціни реалізації, постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 №1222 не передбачено.

Відповідно до п. 39.14 ст. 39 ПК України обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом. Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту.

Згідно з п. 39.11 ст. 39 ПК України для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку.

В якості іншого джерела інформації про середні ціни на яйця курячі, що склались на ринку протягом перевіряємого періоду, Полтавська ОДПІ посилається на дані офіційного щомісячного статистичного бюлетеня Головного управління статистики у Полтавській області за 2012 рік (а.с. 25-31).

Однак, у вказаному бюлетені відображені лише середні ціни, що склалися на ринках, тоді як позивач здійснював відпуск яєць курячих різних сортів за оптовими цінами, які й були взяті при складенні зведених даних видаткових накладних на реалізацію яєць курячих в розрізі сортів (а.с. 3-24 т. 2).

Відповідно до п. 39.3 ст. 39 ПК України, у разі відсутності даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни така ціна може бути визначена виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з п. 39.4 ст. 39 ПК України за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності. Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Доказів дослідження рівня звичайних цін, що склалися на ринку ідентичних (однорідних) товарів відповідач при розгляді справи суду не надав.

З наведеного вбачається, що застосування до позивача заходів відповідальності за порушення порядку формування звичайної ціни здійснено податковим органом за відсутності фактичних та правових підстав, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність нарахування відповідачем податкового зобов'язання у розмірі 3 916 621,56 грн.

Іншою обставиною, яка слугувала підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ, є висновок перевірки про завищення ПАТ "Полтавська птахофабрика" податкового зобов'язання по декларації з ПДВ (скорочена) по реалізації яєць столових ТОВ "ВТІІ" на суму ПДВ 771 072,08 грн..

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 19.07.2012 між ПАТ "Полтавська птахофабрика" (постачальник) та ТОВ "ВТІІ" (покупець) було укладено договір поставки №430712, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - яйце столове. Кількість кожної партії товару визначається відповідно до заявки покупця та видаткової накладної, які є невід'ємною частиною цього договору. Ціна за одиницю та загальна вартість товару визначаються сторонами у відповідності з видатковими накладними на даний товар. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі замовлення покупця при умові, що покупець здійснив попередню оплату замовленого товару, але в будь-якому разі не більше ніж на суму попередньої оплати .

10.01.2013 між ПАТ "Полтавська птахофабрика" (постачальник) та ТОВ "ВТІІ" (покупець) було укладено ідентичний попередньому договір поставки №50113 щодо придбання яйця курячого .

На виконання зазначених договорів позивач здійснив реалізацію ТОВ "ВТІІ" яєць курячих з липня 2012 року по червень 2013 року на загальну суму 771 072,08 грн.

В ході проведення перевірки на запит Полтавської ОДПІ позивач надав первинну документацію щодо реалізації яєць курячих ТОВ "ВТІІ", а саме: податкові накладні, видаткові накладні, договори та платіжні доручення, зауважень щодо правильності оформлення яких перевіркою не зафіксовано (а.с. 46-107 т. 1).

Як вбачається з п. 4.6 договорів поставок, поставка товару здійснювалася на умовах EXW (склад постачальника: с. Стасі Диканського району Полтавської області, Україна) відповідно до умов ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Згідно з умовами Ex Works (Франко завод) термін "Франко завод" означає, що продавець виконує своє зобов'язання по постачанню, коли він передає товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві (заводі, фабриці, складі і т.п.). Зокрема, він не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, а також за митне очищення товару для ввезення, якщо не обумовлено інше, покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

Таким чином, цей термін покладає на продавця мінімальні обов'язки, у зв'язку з чим доводи відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, як доказу реального переміщення реалізованого товару, колегія суддів вважає безпідставними.

За змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку оформлені у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, будь-яких застережень з цього приводу акт перевірки не містить.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що операції з поставки по ланцюгу ПАТ "Полтавська птахофабрика" до ТОВ "ВТІІ" не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки під час судового розгляду встановлена реальність вчиненої господарської операції.

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують з вище зазначених підстав.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2014р. по справі № 816/937/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2014 р.