Ухвала суду № 39772651, 03.07.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

03 липня 2014 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Власова С.0.,

суддів-Дроботі В.В., Бисаги Т.Ю.,

при секретарі - Чучка Н.В.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від імені яких діє ОСОБА_5, на рішення Іршавського районного суду від 01 квітня 2014 року у справі за позовом ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року ПАТ «УкрСибБанк» пред'явив до ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів та нарахованої пені.

Рішенням Іршавського районного суду від 01.04.2014 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСибБанк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за договором про надання споживчого кредиту №11157518000 від 25.05.2007 року в розмірі 113747,77 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із рішення суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, згідно якої вважають рішення незаконним і необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, посилаються на відсутність первинних документів щодо підтвердження факту отримання відповідачами кредитних коштів - заяви про видачу готівки, видаткового касового ордеру тощо. Крім того вказують, що кредит отримувала ОСОБА_3, а ОСОБА_4 був її поручителем, при цьому в договорі поруки зазначено, що такий є дійсним до повного виконання сторонами своїх зобов»язань і згідно листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» така умова договору поруки не може розглядатись як встановлення строку дії поруки. А від так вважають, що порука ОСОБА_4 в даному зобов»язанні є припиненою, оскільки кредитором пропущено 6-місячний термін, встановлений законом, для звернення з вимогою до поручителя, при цьому зазначають, що 6-місячний строк почав спливати з дня, коли заборгованість виникла вперше. З цих підстав просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Банку відмовити.

Відповідачі та їх представник у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, жодних заяв від них на адресу суду про причини неявки не надходило. Колегія визнає неявку відповідачів в судове засідання неповажною та вважає за можливе на підставі ч.2 ст. 3025 ЦПК України розглянути справу в їх відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, свої спростування виклав в письмових заперечення, які приєднані до матеріалів справи, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги та заперечення на неї, вважає за необхідне її відхилити з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Є доведеним, що 25.05.2007 року між ПАТ «УкрСибБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11157518000, на суму 24000 дол.США для споживчих потреб, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 25.05.2018 року (а.с.6-10).

В забезпечення виконання зобов»язань, 25.05.2007 року був укладений договір поруки, згідно якого поручителем виконання ОСОБА_3 за кредитним договором виступив ОСОБА_4.(а.с.15-16).

ОСОБА_3 взяті на себе зобов»язання належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 25.02.2014 року її заборгованість перед банком складає 12 585,92 дол. США, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с.18-25)

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, суд відхиляє доводи апеляції щодо відсутності первинних документів, які б підтверджували факт отримання готівки відповідачкою, оскільки такі були представлені апеляційному суду, зокрема: копія заяви на видачу готівки №80 від 25.05.2007 року, підписана ОСОБА_3, а також копія момеріального ордеру №0603450179 від 25.05.2007 року, згідно якого, на рахунок ОСОБА_3 Банком було перераховано суму коштів в розмірі 24 000,00 дол.США.

Як вбачається з п.3.2 розділу 3 Договору поруки, сторони погодили, що договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов»язань боржника за основним боргом.

Так, згідно листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» така умова договору поруки як його дія до повного виконання сторонами своїх зобов»язань не може розглядатись як встановлення строку дії поруки.

Однак, дане положення стосується тих випадків, коли вже настав строк виконання основного зобов»язання, однак вимоги до поручителя не були пред»явлені, а кредитор посилаючись на відповідний пункт договору поруки пред»являє вимоги до поручителя після спливу 6-місячного строку.

Щодо досліджуваних правовідносин, то у випадку дострокового повернення всієї суми кредиту-дія договору поруки припиняється в цей момент, в іншому випадку- закінчення строку дії договору поруки співпадає з закінченням строку дії кредитного договору-25.05.2018 року і саме з цієї дати починає спливати 6-місячний строк звернення кредитора до поручителя, що повністю відповідає вимогам ч.4 ст.559 ЦК України: порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно припинення дії договору поруки, оскільки такі є безпідставними, при цьому констатує, що задовольняючи позов у повному розмірі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості та під ставності вимог Банку.

Згідно вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст..ст.304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від імені яких діє ОСОБА_5 -відхилити.

Рішення Іршавського районного суду від 01 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді :