Ухвала суду № 39772091, 03.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3333/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

головуючого - судді : Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Коропського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Коропського районного центру зайнятості звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету суму незаконно виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг в загальному розмірі 11 463,65 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 в період з 09.06.2010 року по 13.10.2010 року, з 27.05.2011 року по 14.10.2011 року, з 02.07.2012 року по 11.10.2012 року, з 23.04.2013 року по 31.07.2013 року перебував на обліку в Коропському районному центрі зайнятості як безробітний, у зв'язку з чим отримував соціальні послуги та матеріальне забезпечення відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що предметом даного спору є правомірність виплати позивачу матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг на момент отримання ним допомоги по безробіттю.

Оскільки серед вичерпних підстав КАС України, на основі яких суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом до адміністративного суду, повернення безпідставно отриманих коштів немає, колегія суддів вважає, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно пункту 3 частини 2 Цивільного кодексу України, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8, частина 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищенаведені норми та обставини даної справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: «вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень».

В іншому випадку вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки у спірних правовідносинах позивач не здійснює владні управлінські функції щодо відповідача і чинним законодавством України не передбачено право Державної служби зайнятості та її територіальних органів на звернення до адміністративного суду з такого роду позовами, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Вказана позиція, також, була висловлена і у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 №2 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних справ», якою виключено з вказаної постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №8 пункт 16.2, яким було передбачено розгляд справ про стягнення надміру виплачених коштів в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки суд першої інстанції в порушення процесуального закону відкрив провадження у справі та постановив судове рішення по суті заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року та закриття провадження у справі з підстав п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Керуючись ст. ст. 41,17, п.1 ч. 1 ст. 157, 160, 195, 202, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - скасувати.

Провадження по справі за адміністративним позовом Коропського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.