Рішення № 39769714, 19.06.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/4743/14-ц

2/295/1930/14

РІШЕННЯ

19.06.2014 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 (договір № 19/06/1) /а.с. 19/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за позовом ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

до ОСОБА_2,

АДРЕСА_2,

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2014 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним вище позовом та враховуючи уточнені у судовому засіданні вимоги просить шлюб зареєстрований із відповідачем розірвати та стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання спільного малолітнього сина у розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи із дня звернення до суду і до повноліття дитини, а також аліменти на своє утримання у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років.

Позов мотивовано тим, що 02.08.2011 р. відділом ДРАЦС Житомирського МУЮ між позивачем і відповідачем офіційно зареєстровано шлюб. Від спільного проживання у даному шлюбі сторони мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Сімейне життя у сторін не склалося через несумісність характерів та різні погляди щодо порядку ведення домашнього господарства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 у заяві вказала, що ОСОБА_5 проживає разом з нею, а сама позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох років. Крім того, у позові додала, що ОСОБА_2 вихованням та фінансовим забезпеченням сина не переймається, добровільно допомогу не надає, хоча фізично здоровий і працездатний, має регулярний дохід. При цьому, відповідач інших дітей не має та стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться, отже повинен матеріально допомагати позивачу. Також зазначила, що спору щодо поділу спільно нажитого майна немає.

Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених особами вимог та на підставі представлених сторонами доказів.

У судовому засіданні 19.06.2014 р. ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 визнали і проти задоволення позову не заперечували. /а.с. 23-24/

Так, згідно норм ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до норм ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

У відповідності із ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається, що 02.08.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції зареєстрований шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що складено відповідний актовий запис № 1218. Дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_1». /а.с. 5/

Із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 вбачається, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 6/

Встановлено, що спору про поділ майна на даний час не існує. Сторони припинили шлюбні відносини через те, що мають різні погляди на сімейне життя, обов'язки та побут.

Беручи до уваги ступінь конфліктних відносин та причини припинення шлюбних відносин, суд вважає, що вживати заходів щодо примирення подружжя не доцільно.

Згідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За наведених обставин, враховуючи згоду відповідача на розлучення, суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що згідно до ст. 112 СК України є підставою для розірвання шлюбу.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини встановлено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення у межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між батьками. Право на отримання аліментів на утримання неповнолітньої дитини має той з батьків, з ким дитина проживає.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Частиною другою ст. 84 цього ж Кодексу передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Крім того, позивач у своїх вимогах просить після розірвання шлюбу малолітнього сина залишити на її виховання, тому виходячи з інтересів дитини, суд вважає за потрібне залишити її на подальше проживання при матері.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню із відповідача, суд врахував його згоду щодо повного задоволення уточнених вимог позивача, крім того приймає до уваги, сімейний стан сторін і те, що відповідач фізично здоровий, інших утриманців не має, добровільно матеріальної допомоги не надає, тому своїм рішенням суд стягує із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільного сина у розмірі по ? частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та на утримання позивача стягує аліменти до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно.

При цьому, згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються із дня пред'явлення позову.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 88, 174, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 84, 104, 105, 110, 112-115, 180-183, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Шлюб, що зареєстрований 02.08.2011 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за актовим записом № 1218 - розірвати.

Малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на подальше проживання та виховання із матір'ю ОСОБА_1.

Стягувати із ОСОБА_2, ідентиф. № НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентиф. № НОМЕР_2, аліменти на утримання спільного неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.03.2014 р. і до 18.06.2031 р., а також аліменти на користь ОСОБА_1, ідентиф. № НОМЕР_2, на її утримання у розмірі 1/12 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 26.03.2014 р. і до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентиф. № НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ідентиф. № НОМЕР_2, сплачений нею судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентиф. № НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. на такі реквізити: одержувач -УДКСУ у м. Житомирі, ідентиф. код - 38035726, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, р/р - 31218206700003.

Відповідно вимог ст. 115 СК України, дане рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної РАЦСу за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Шлюб припиняється у день набрання чинності даного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів із дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О. Корицька