Постанова № 39769264, 14.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р. Справа№ 910/12230/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Кобець М. О.

За участю представників сторін:

від позивача: Черей О. В. - представник за довіреністю від 21.09.2012 року;

від відповідача: Андрусенко Ю. С. - представник за довіреністю від 23.06.2014 року; Резімовська Н. К. - представник за довіреністю від 01.07.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року про відстрочку виконання рішення

у справі № 910/12230/13 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Державного підприємства "Вугілля України"

про стягнення 79 529 900, 12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 81/11 від 22.07.2011 року в розмірі 79 529 900, 12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року у справі № 910/12230/13 позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 20 467 774,53 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 74 946 737,03 грн., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 3 943 942,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820,00 грн.

13.05.2014 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Вугілля України» надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року у справі №910/12230/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року задоволено заяву Державного підприємства «Вугілля України» про відстрочку виконання рішення суду по справі № 910/12230/13 частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року до 02.06.2015 року.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав до заяви про відстрочення виконання рішення жодного належного доказу, який підтверджував би наявність виключних обставин, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення в розумінні ст. 121 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), судді: Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 07.07.2014 року.

У судове засідання 07.07.2014 року представник відповідача не з'явився, однак, через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2014 року подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання позивача про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 року відкладено розгляд справи до 14.07.2014 року.

У судовому засіданні 14.07.2014 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 14.07.2014 року заперечували доводи апеляційної скарги, просили суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9).

В обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення заявник зазначає про скрутне матеріальне становище та у якості доказів надав суду, зокрема, консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік та консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2014 р. Крім того, відповідач зазначає, що виконання рішення суду зупинить роботу ДП «Вугілля України», що обов'язково спричинить зупинку перерахування коштів за вугілля державним підприємствам, зокрема Донбасу, на території якого відбуваються сепаратиські процеси, що загрожує цілісності держави.

Заперечуючи проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення похивач зазначає, що згідно із указом Президента України від 12.03.2012 року № 187/2012 «Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затверджено План ліквідації Державного підприємства "Вугілля України" до грудня 2015 року. Отже, відповідач не має наміру виконувати рішення суду, оскільки вже через 18 місяців заплановано припинити діяльність відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що ним сформовано резерви під кредит на сотні мільйонів гривень, що відображено в негативному фінансовому результаті, зменшення обсягів податків, що сплачуються банком до Державного бюджету України, зниження рівня капіталу банку, звуженні кредитних можливостей банку.

Так, статтею 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В якості наявності тяжкого фінансового становища, відповідач надав суду консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 рік та консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2014 рік. З наданих документів вбачається, що в порівняні з попереднім періодом, у звітному періоді у ДП «Вугілля України» зменшилися доходи підприємства, проте дане не може свідчити однозначну наявність скрутного фінансового становища.

Також, наявність заборгованості контрагентів перед Державного підприємства "Вугілля України" не є належним доказом наявності скрутного фінансового становища у останнього.

При цьому, колегія суддів зазначає, що складний фінансовий стан відповідача є наслідком господарської діяльності боржника, а не об'єктивними обставинами, що унеможливлюють виконання рішень суду.

Крім того, колегія суддів відзначає, що станом на день прийняття оспорюваної ухвали діяв наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.08.2013 р. № 554, яким було затверджено План ліквідації Державного підприємства "Вугілля України" до грудня 2015 року.

Даним наказом було затверджено у строк до кінця 2015 року, подати державному реєстратору документи, які необхідні для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ДП «Вугілля України».

Однак, приймаючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції не були враховані заперечення позивача та не надано правового обґрунтування обставинам, які випливали із прийнятого наказу про затвердження Плану ліквідації Державного підприємства "Вугілля України", а саме припинення підприємницької діяльності відповідача до закінчення строку відстрочення виконання рішення суду у даній справі та як наслідок невиконання рішення суду.

До того ж, в ході розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, позивач зазначив, що сепаратиські процеси, які відбуваються на сході та півдні країни, впливають на підприємницьку діяльність багатьох організацій в державі, в тому числі і на роботу ПАТ «Альфа-Банк», який має велику кількість філій на окупованій території Автономної Республіки Крим та на сході країни.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів відзначає, що сепаратиські процеси, які відбуваються в державі не можуть вважатися належними доказами, що підтверджують винятковість обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, оскільки вказані дії впливають на підприємницьку діяльність як відповідача, так і позивача.

Крім того, суд зазначає про недоведеність відповідачем вкрай скрутного фінансового стану та загрози його підприємству банкрутством у випадку одночасного, без відстрочки, виконання рішення суду у даній справі.

Щодо вини відповідача у виникненні даного спору, то колегія суддів зазначає, що в даному випадку відповідачем не спростовано його вину як у виникненні спору, так і в допущенні протягом дуже тривалого строку невиконання рішення суду у даній справі.

А відтак, колегія суддів дійшла до висновку про недоведеність відповідачем конкретних, виключних обставини, що ускладнюють виконання рішення суду даній справі або роблять неможливим таке виконання у визначений в рішенні строк, і тому підстави для задоволення поданої відповідачем заяви про відстрочку виконання рішення у суду відсутні.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року підлягає скасуванню, а заява ДП «Вугілля України» про відстрочку виконання рішення - відмові.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року у справі № 910/12230/13 скасувати.

3. Відмовити Державному підприємству «Вугілля України» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

4. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 910/12230/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко