Вирок № 39767103, 24.06.2014, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/791/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

при секретарі - Климус Г.В.

за участю прокурора - Капіцького О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Заставна кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12014260090000141 від 23.04.2014 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Боянчук Заставнівського району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 українцю, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 21.04.2014 року біля 15 годин 00 хвилин, знаходячись у житловому будинку співмешканки ОСОБА_3, що розташований по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті побутових причин розпочав конфлікт із її рідним братом ОСОБА_2, в ході якого діючи умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 наніс один удар долонею правої руки та один удар правою ногою в ділянку обличчя з ліва ОСОБА_2 внаслідок чого завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому гомілки нижньої щелепи зі зміщенням зліва та ментальний справа, які згідно висновку експерта №84 -Мд від 09.05.2014 року, відносяться до розряду ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив суду, що 21.04.2014 року упродовж дня він разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напої. Біля 15:00 години він перебував в приміщенні будинку своєї співмешканки, до нього підійшов ОСОБА_2, який попросив віддати йому флеш карту від мобільного телефону, яку він йому дав до пасхальних свят. У них виник словесний конфлікт, під час якого він наніс ОСОБА_2 один удар долонею правої руки в область лівої ділянки обличчя. Після отриманого удару ОСОБА_2 хотів піднятись з стільця на ноги та в цей час він наніс йому ще один удар правою ногою в нижню щелепу з лівої сторони, після якого ОСОБА_2 впав на землю та втратив на деяку мить свідомість. В подальшому ОСОБА_2 піднявся на ноги, він йому дістав з телефону флеш карту та віддав її, після чого він пішов до свого будинку.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду показання про те, що 21.04.2014 року вони з ОСОБА_1 прийшли в обід додому в стані алкогольного сп'яніння. Зайшовши в спальну кімнату будинку де перебував ОСОБА_1 з його сестрою ОСОБА_3, він попросив повернути йому карту пам'яті від мобільного телефону, яку ОСОБА_1 напередодні пасхальних свят брав у нього. У них виникло непорозуміння з приводу цієї карти пам'яті, оскільки ОСОБА_1 подумав, що він хоче самовільно забрати з його телефону флешку. Під час даного конфлікту ОСОБА_1 долонею правої руки наніс йому один удар в область ділянки лівої щоки. Отримавши удар, він хотів встати з стільця та піднявшись на ноги одразу ОСОБА_1 знову наніс йому один удар, уже правою ногою в нижню частину щелепи з лівої сторони, від якого він не втримавши рівноваги впав на землю та втратив на декілька секунд свідомість. В подальшому він піднявся на ноги, ОСОБА_1 повернув йому карту пам'яті, та він пішов до свого приміщення житлового будинку.

Показання обвинуваченого та потерпілого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються. Сумнівів в достовірності та щирості цих показань немає, тому судове слідство було обмежено допитом обвинуваченого, потерпілого та даними, які характеризують особу обвинуваченого, дослідженням висновку експерта №84-Мд, від 15.05.2014 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 мало місце тілесне ушкодження у вигляді травматичного двобічного перелому гілки нижньої щелепи зі зміщенням зліва на ментальний справа. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету, цілком можливо внаслідок нанесення одного удару потерпілому в ліву половину обличчя правою ногою сторонньої особи, можуть відповідати терміну на 21.04.2014 року відноситься до розряду ушкоджень середнього ступеня важкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я (а.с.35-37).

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненому кримінальному правопорушенні стверджується його показаннями та потерпілого, а також належно зібраними по справі доказами, що знаходяться в матеріалах кримінальної справи, які відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним досліджувати в судовому засіданні.

Проаналізувавши та оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, його дії правильно кваліфікувано за ст.122 ч.1 КК України, оскільки він умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_2 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які не є небезпечними для життя, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, визнав свою вину у вчинені злочину, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд вважає вчинення ним кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у межах, встановлених у санкції ч.1 статті 122 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді обмеження волі. При цьому суд вважає, що на підставі ст. 75 КК України виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства із звільненням від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов прокурора Заставнівського району про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 1934,56 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільний позов потерпілим у справі не заявлявся.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді одного року шести місяців обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом визначеного судом річного іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не змінювати місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на орган виконання покарань за місцем його проживання.

Цивільний позов прокуратури Заставнівського району Чернівецької області задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернівецької обласної клінічної лікарні (р/р 35423201022766 ГУДКС в Чернівецькій області, МФО 856135 код 02005711) витрати на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1934,56 грн. (тисяча дев'ятсот тридцять чотири гривні) 44 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Пухарєва О. В.