Ухвала суду № 39764705, 08.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2925/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Техно-Сервіс» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Техно-Сервіс» (далі-позивач, ТОВ «Агро-Техно-Сервіс») звернулась до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000022200 від 08.02.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 09 липня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 13.11.2012р. податковим органом позивачу направлено запит №2161/10/23-1 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ «Прогрес Консалт» за період з 01.06.2012 по 26.09.2012р.р. Цей запит директором підприємства отримано 14.11.2012р.

23 листопада 2012 року позивач на адресу податкового органу надіслав відповідь на лист від 13.11.2012 №2161/10/23-1, в якій зазначено, що запит не підлягає виконанню з причини невідповідності його вимогам податкового законодавства та неналежності їх до визначених чинним законодавством меж компетенції органів ДПС.

На підставі службового посвідчення та згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України податковим органом здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Агро-Техно-Сервіс» при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Прогрес Консалт» за період з 01.06.2012 по 26.09.2012р.р.

За результатами податковим органом складено акт від 14.12.2012 №82/23-1/36298163 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Агро-Техно-Сервіс» про проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Прогрес Консалт» за період з 01.06.2012 по 26.09.2012р.р.

На підставі вказаного акту про неможливість проведення зустрічної звірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2013р. №0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 37526,75 грн. та за штрафними фінансовими санкціями в сумі 9381,69 грн.

Позивачем здійснено адміністративне оскарження цього рішення за наслідками якого, вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням позивач з вернувся з даним позовом до суду.

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивачем з ТОВ «Прогрес Консалт» укладено договір №7 купівлі продажу запасних частин від 02.07.2012р.

На виконання умов договору сторонами належним чином оформлено податкову накладну, видаткову накладну, рахунок-фактуру.

На підтвердження отримання продукції позивачем від ТОВ «Прогрес Консалт», товариством надано витяг з журналу довіреностей на осіб, які здійснювали перевезення товару. На підтвердження факту зберігання товару у позивача в складських приміщеннях позивачем надано розрахунок ваги товару, а також акт внутрішнього переміщення товарів №1 від 20.07.2012.

Подальша пропозиція реалізації товару оформлена комерційною пропозицією щодо реалізації запасних частин.

Оплата здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки продавця - ТОВ «Прогрес Консалт», що підтверджується долученими до справи випискою по рахунку та карткою бухгалтерського рахунку 281.

На підтвердження подальшої реалізації отриманого товару контрагентам позивача, зокрема ПСП «Мрія», ТОВ «Преображенське», СТОВ «Промінь», СТОВ «Дружба-Нова» та інші, позивачем надано договори поставки запасних частин; видаткові накладні за липень 2012 р.; податкові накладні за липень 2012 р.; довіреності на осіб, які здійснювали поставку товару від позивача до контрагентів; товарно-транспортні накладні «Нова пошта»; декларації на товар.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2012 р., які відповідають даним декларації з ПДВ за липень 2012 р.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані лише на підставі аналізу Акту про результати виїзної позапланової перевірки контрагента позивача, на переконання судової колегії є необґрунтованими, оскільки результати аналізу фінансово-господарської діяльності контрагента, відповідно до вимог податкового законодавства України, не можуть бути підставами для застосування санкцій щодо позивача.

Колегія суддів зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Прогрес Консалт», останнє було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником податку на додану вартість.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1 ст. 201 ПК України, ст.ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду 09 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.