Ухвала суду № 39761112, 14.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"14" липня 2014 р. Справа №911/78/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Копитової О.С.

Пантелієнка В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову на постанову господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 911/78/14 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю «АРТПЛАСТ ПЛЮС», м. Вишгород Київської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Київської області від 24.02.2014 року у справі № 911/78/14 (суддя Наріжний С.Ю.) визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ ПЛЮС", відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Петченко І.В. про участь у справі про банкрутство, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Олефіренка Олександра Івановича, якого зобов'язано відповідно до статей 41 - 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати ліквідаційну процедуру банкрута у строк, передбачений даним Законом, за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури. Визначено обов'язок ліквідатора щодо забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі ст.ст. 41-49 до завершення ліквідаційної процедури.

Ухвалено судове рішення про оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про визнання боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ ПЛЮС".

При цьому прийнято судове рішення про передачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї постанови, керівником, головним бухгалтером і засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ ПЛЮС" ліквідатору всю бухгалтерську та всю іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та всі інші цінності банкрута, а також про прийняття ліквідатором вищезазначеної документації.

Припинено повноваження засновників, власників (власника) майна та органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, звільнено керівника ТОВ "АРТПЛАСТ ПЛЮС".

Скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого банкрута.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ГУ Міндоходів у місті Києві звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, припинити провадження у справі та припинити провадження у справі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянт посилається на той факт, що податковий орган не мав змоги провести визначену в законодавстві документальну позапланову перевірку з настанням відповідних юридичних наслідків для боржника, що на думку скаржника, порушує права Головного управління Міндоходів у місті Києві, як органу державної податкової служби.

Дослідивши апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у місті Києві та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також передбачає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - законом про банкрутство.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визначені положеннями ч. 3 зазначеної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як зазначено вище, постановою господарського суду міста Києва від 24.02.2014 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ ПЛЮС"; відкрито ліквідаційну процедуру, тощо..

Відомості про прийняття господарським судом міста Києва оскаржуваної постанови були оприлюдненні шляхом публікування повідомлення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.03.2014, а тому стали загальновідомими.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ ПЛЮС".

В апеляційній скарзі Головне управління Міндоходів у місті Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, Головне управління Міндоходів у місті Києві не є стороною у справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів.

Головним управлінням Міндоходів у місті Києві не надано доказів, що згідно чинного законодавства воно є органом уповноваженим на проведення документальних перевірок у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією такого платника податків, як товариство з обмеженою відповідальністю "АРТПЛАСТ ПЛЮС".

За таких обставин, доказів того, що оскаржувана постанова господарського суду міста Києва порушує права та інтереси податкових органів, зокрема Головного управління Міндоходів у місті Києві, до апеляційної скарги не додано.

Апелянтом не доведено належними доказами, що спірною постановою суд вирішив питання щодо прав та обов'язків Головного управління Міндоходів у місті Києві і відповідно, остання не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для відмови в прийнятті апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів також враховує правову позицію Вищого господарського суду України викладену в постановах № 5011-28/1737-2012 від 20.03.2013, № 5011-46/19090-2012 від 10.04.2013 та № 910/313/13 від 18.02.2014.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Міндоходів у місті Києві в прийнятті апеляційної скарги на постанову господарського суду міста Києва від 24.02.2014 року у справі № 911/78/14.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.С. Копитова

В.О. Пантелієнко