Ухвала суду № 39760002, 07.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 року м. Київ К/9991/29871/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011

у справі №2а-16330/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет індустрія»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва №0049081503/0 від 05.08.2010 та №0042991503/0 від 18.06.2010.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №0042991503/0 від 18.06.2010 та №0049081503/0 від 05.08.2010 стали висновки актів невиїзних документальних перевірок №4147/15-3 від 18.06.2010 та №4703/15-3 від 05.08.2010, відповідно, щодо своєчасності подання податкових звітів - декларацій з ПДВ за лютий 2010 року та за квітень 2010 року, що стало підставою для застосування відповідальності на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до ДПІ у Печерському районі м.Києва подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та квітень 2010 року, які не визнані податковим органом податковою звітністю з підстав заповнення їх всупереч Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997 №166 (у редакції наказу від 17.03.2008 №159) без визначення конкретних порушень. В подальшому податковий орган підставою для невизнання спірних декларацій податковою звітністю зазначав нарахування неадекватних валових доходів та невідповідність наведених в деклараціях відомостей даним бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток №1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби.

Однак, у ході вирішення спору відповідних недоліків у спірних деклараціях судами виявлено не було.

Крім того, висновки відповідача про невідповідність задекларованих відомостей даним бухгалтерського та податкового обліку позивача жодним чином не підтверджені, оскільки податковим органом була проведена невиїзна документальна перевірка поданих декларацій, доказів проведення іншої перевірки під час якої витребовувались та перевірялись первинні бухгалтерські документи, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстави для скасування постановлених у справі рішень з мотивів викладених у касаційній скарзі відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 06.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун