Постанова № 39759380, 26.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/466/14 Справа № 203/3341/14-п Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф.Ф. Доповідач - Коваленко Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську, за участю представника митного органу Козія І.М., прокурора Зайкової Л.М., представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів та заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2014 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, керівника ТОВ «Новіта-Сервіс», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2014 року відносно ОСОБА_4 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, відносно ОСОБА_4 було складено протокол про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, відповідно до якого ОСОБА_4, будучи керівником ТОВ «Новіта-Сервіс», вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару - " папір туалетний та рушники паперові ", з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару.

Провадження № 33/774/466/14 Головуючий у першій інстанції: Маймур Ф.Ф.

Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Головуючий у другій інстанції: Коваленко Н.В.

Однак, місцевий суд з мотивів, вказаних в постанові, прийшов до висновків про те, що наявними в матеріалах справи докази не підтверджується ні об'єктивна, ні суб'єктивна сторони інкримінованого ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, при цьому районним судом встановлено, що інкриміноване останньому порушення митних правил не є триваючим правопорушенням і на момент надходження та розгляду судом даної справи закінчилися строки накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Дніпропетровська митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винним в правопорушенні митних правил і накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України.

Також, на постанову районного суду подана апеляційна скарга заступником прокурора Дніпропетровської області, в якій прокурор, згідно уточненої апеляційної скарги, просить скасувати постанову суду про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 та прийняти нову постанову, якою притягнути останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.

В обґрунтування поданих апеляційних скарг, які за своїми доводами є фактично ідентичними, Дніпропетровська митниця Міндоходів та заступник прокурора Дніпропетровської області посилаються на те, що постанова місцевого суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. За твердженням митного органу та прокурора, вина ОСОБА_4 в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, в повному обсязі підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи і яким районним судом не було надано належної оцінки, при цьому відповідно до норм чинного митного законодавства, вчинене ОСОБА_4 правопорушення є триваючим правопорушенням.

В судовому засіданні апеляційного суду представник митного органу Козій І.М. та прокурор Зайкова Л.М. підтримали в повному обсязі подані Дніпропетровською митницею Міндоходів та заступником прокурора Дніпропетровської області апеляційні скарги, підтвердили викладені в них доводи та просили апеляційні скарги задовольнити.

Представник ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, в суді апеляційної інстанції заперечував проти задоволення апеляційних скарг митного органу та прокурора і просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, оскільки, на його переконання, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційних скарг - безпідставні.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг митного органу та прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, дійшов висновку про те, що подані апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова районного суду скасуванню з прийняттям нової постанови, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 487, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Як встановлено апеляційним переглядом, в порушення зазначених вимог закону, районним судом належним чином не були з'ясовані обставини, щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки, викладені в постанові висновки суду, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать доказам, які містяться в матеріалах справи.

Так, з'ясовуючи питання наявності в діях ОСОБА_4 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, районним судом перевірялась процедура дотримання ОСОБА_4 вимог ст. ст. 52, 53, 57, 58 МК України під час декларування імпортованого товару.

Однак, судом першої інстанції не було враховано те, що об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_4 порушення митних правил виражається в діях, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві дані, зокрема, щодо відправника та одержувача товару.

Той факт, що в наданих ОСОБА_4 для митного оформлення імпортованого товару документах, відомості про відправника та одержувача товару були неправдивими, підтверджується інформацією митної адміністрації Турецької Республіки від 21 січня 2014 року, яка надійшла на запит Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України від 10 червня 2013 року до Дніпропетровської митниці Міндоходів, у відповідності до якої, в Департаменті митної справи та торгівлі Туреччини взагалі відсутні відомості про вивезення товару з території Туреччини компанією "CRUMLIN CORPORATION S.A." на адресу ТОВ "Новіта-Сервіс".

При цьому, враховуючи то факт, що вищезазначена інформація від державного митного органу країни відправника надійшла на офіційний запит Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України в рамках укладеної між Туреччиною та Україною міжнародної угоди, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів її достовірність.

Таким чином, апеляційним судом встановлено необґрунтованість висновку суду першої інстанції про недоведеність об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення.

На переконання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 як керівник ТОВ «Новіта-Сервіс», яким безпосередньо укладався контракт на придбання товару в компанії "CRUMLIN CORPORATION S.A.", загальна сума якого становить 6000000 доларів США, при цьому представником очолюваного ОСОБА_4 підприємства здійснювалося декларування імпортованого товару, повинен був пересвідчитися в достовірності відомостей в документах, на підставі яких товар переміщувався через митний кордон України, що ним не було зроблено, з чого слідує висновок про наявність в діях ОСОБА_4 умислу у вчиненні дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару.

Проаналізувавши норми законодавства України з питань митної справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те що, в чинному МК України відсутні будь-які посилання на визначення правопорушень як триваючі, а відтак в залежності від конкретних обставин вчинення, кожне порушення митних правил необхідно індивідуально розглядати в контексті його віднесення до триваючих або не триваючих правопорушень.

Враховуючи, що порушення митних правил, яке мало місце з боку ОСОБА_4, могло бути виявлено тільки після проведення відповідної перевірки в ході здійснення митного контролю, вчинене ним адміністративне правопорушення, є триваючим правопорушенням.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю викладених в постанові висновків суду фактичним обставинам справи.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, 31 липня 2012 року, відповідно до контракту № 2011/01/02 від 01 лютого 2011 року, укладеного та підписаного директором ТОВ «Новіта-Сервіс» ОСОБА_4 та компанією "CRUMLIN CORPORATION S.A.", із Туреччини на митну територію України в зоні діяльності Південної митниці, згідно коносаменту № HBL 00123 від 20 липня 2012 року, рахунку № EX/12/500804/1 від 19 липня 2012 року у контейнерах MRKU 2374301, MRKU 3545184, MSKU 1563200 на адресу ТОВ «Новіта-Сервіс» був ввезений товар - папір туалетний та рушники паперові, вагою брутто 14675,40 кг, вартістю 88762,74 грн., який в подальшому вантажними автомобілями з номерними знаками НОМЕР_1/ НОМЕР_2, НОМЕР_3/ НОМЕР_4, НОМЕР_5/НОМЕР_6, на підставі ПП № 110100000/2012/227552 від 30 липня 2012 року, CMR № № 301, 200, 184 від 01 серпня 2012 року було доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці Міндоходів і оформлено в режимі імпорт за ВМД типу "ІМ 40" № 110100000/2012/228119 від 02 серпня 2012 року. В ході здійснення митної перевірки законності ввезення на митну територію України вищевказаного товару, Департаментом митної справи Міндоходів України 10 червня 2013 року до митної адміністрації Туреччини було направлено запит з метою встановлення обставин експорту товару з Туреччини на адресу ТОВ «Новіта-Сервіс», відповідно до отриманої Дніпропетровською митницею Міндоходів відповіді від 21 січня 2014 року, на який в Департаментів митної справи та торгівлі Туреччини не виявлено записів (фактів) відповідних операцій.

Вина ОСОБА_4 в порушенні митних правил в повному обсязі підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема: протоколом про порушення митних правил від 11 квітня 2014 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. 363 МК України і підписаним двома свідками, при цьому ОСОБА_4 в день складання протоколу була по пошті направлена його копія, оскільки він двічі не з'явився за викликами митного органу; копією вантажної митної декларації на імпортований з Туреччини на адресу ТОВ «Новіта-Сервіс» товару та товаросупровідних документів, які підтверджують факт переміщення товару через митний кордон України; інформацією митної адміністрації Турецької Республіки, у відповідності до якої в Департаменті митної справи та торгівлі Туреччини взагалі відсутні відомості про вивезення товару з території Туреччини компанією "CRUMLIN CORPORATION S.A." на адресу ТОВ "Новіта-Сервіс"; іншими фактичними даними адміністративної справи.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 в порушенні митних правил повністю доведена, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 483 МК України, як вчинення дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості про відправника та одержувача товару.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке необхідно накласти на ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого останнім правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини ОСОБА_4, відсутність обставин, що як пом'якшують, так і обтяжують відповідальність останнього за вчинене правопорушення.

Отже, з урахуванням того, що санкція ч. 1 ст. 483 МК України не містить альтернативних видів адміністративного стягнення ніж накладення штрафу в розмірі 100 % вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, саме таке адміністративне стягнення підлягає накладенню на правопорушника ОСОБА_4

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України -

п о с т а н о в и в:

апеляційні скарги Дніпропетровської митниці Міндоходів та заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2014 року, якою відносно ОСОБА_4 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 88762,74 гривні з конфіскацією товару - паперу туалетного та рушників паперових, вагою брутто 14675,4 кг, вартістю 88762,74 гривні.

Стягнути з ОСОБА_4, у відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" 36, 54 гривень судового збору.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської Н.В.Коваленко