Постанова № 39759373, 09.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/481/14 Справа № 203/669/14-п Головуючий у 1 й інстанції - Маймур Ф.Ф. Доповідач - Коваленко Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Коваленко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, представника митниці Романюк М.Н., прокурора Добролюбова В.А. матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 13 лютого 2014 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави безпосередніх предметів правопорушення митних правил - 35 150 пачок тютюнових виробів іноземного виробництва (цигарок) вартістю 89 596,20 грн., -

ВСТАНОВИЛА :

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2014 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави безпосередніх предметів правопорушення митних правил - 35 150 пачок тютюнових виробів іноземного виробництва (цигарок) вартістю 89 596,20 грн.

При обставинах, викладених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_2 незаконно зберігав незаконно придбані тютюнові вироби (цигарки) іноземного виробництва загальною вартістю 89 596,20 грн. без марок акцизного збору України та без документів, що підтверджують факт випуску товарів у вільний обіг на митній території України після сплати всіх митних платежів, встановлених на імпорт даних товарів і виконання всіх митних формальностей.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_2 17 червня 2014 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку ОСОБА_2 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ним пропущений з поважної причини, у зв'язку з тим, що при розгляді справи в місцевому суді він не був присутній, оскільки будь-яких повідомлень про необхідність з'явитися до суду не отримував, при цьому копія постанови суду апелянтом була отримана лише 10 червня 2014 року після ознайомлення з матеріалами справи.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена судом без повного, всебічного з'ясування і дослідження всіх обставин у справі, що призвело до порушення норм матеріального права, а висновки в ній не відповідають фактичним обставинам.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_3 вимоги та доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник митниці Романюк М.Н. вважала, що відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови районного суду та в задоволення апеляційної скарги слід відмовити.

Прокурор Добролюбов В.А. заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки він був пропущений не з поважних причин.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження постанови місцевого суду в апеляційному порядку, приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно вимог ст. 289 КУпАП, строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Дослідженням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 Митного Кодексу України була винесена районним судом 13 лютого 2014 року, тоді як апеляційна скарга апелянтом подана лише 17 червня 2014 року, тобто після закінчення, встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, дослідженням доводів клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду щодо нього судом апеляційної інстанції встановлено, що в заявленому клопотанні апелянтом не наведено жодної переконливої обставини, яка б об'єктивно позбавляла його можливості своєчасно подати апеляційну скаргу, а вказані в обґрунтування клопотання доводи не належать до поважних причин пропуску процесуального строку.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 пропустив, передбачений ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення без поважних причин і законних підстав для його поновлення не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2014 року щодо ОСОБА_2.

Апеляційну скаргу на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2014 року у справі щодо ОСОБА_2 повернути ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області Н.В.Коваленко