Ухвала суду № 39757203, 15.07.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/4184/13-ц Провадження № 22-ц/772/2147/2014Головуючий в суді першої інстанції:Крейдін О. О.Категорія: 27Доповідач: Голота Л. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Голота Л.О.,

суддів: Міхасішин І.В., Нікушин В.П.,

при секретарі: Куленко О.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_2

представника відповідачів - апелянта ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подану через адвоката ОСОБА_3 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ « ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27.04.2012 року ПАТ « ОТП Банк» відступило, а ТОВ « ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-010/331/2008 від 04.08.2008 року, укладеним між ЗАТ « ОТБ Банк» та ОСОБА_2 та договорами поруки № SR-010/331/2008 від 04.08.2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_5 та договором поруки № SR-010/331/2008/1 від 04.08.2008 року, укладеного між Баноком та ОСОБА_6 Відповідно до кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримав кредит на суму 33 799,50 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом до 04.08.2023 року. Додатковими договорами від 02.02.2009 року, 24.07.2009 року та від 03.02.2010 року, укладеними між Банком та ОСОБА_2 вносились зміни щодо використання фіксованої процентної ставки. Кредитне зобов'язання ОСОБА_2 забезпечувалось договорами поруки. Оскільки ОСОБА_2 не виконав належним чином своїх зобов'язань перед кредитором, позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованості, яка станом на 12.12.2013 року становить 36 225,89 доларів США та пеню в сумі 1 056 870, 43 грн.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість по кредитному договору в сумі 36 225,89 доларів США та пеню, нараховану за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 260 000 грн., а всього 549 553 грн.53 коп., а також здійснив розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідачів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач є неналежним кредитором; судом першої інстанції не перевірено правомірність підстав для нарахування позивачем відсотків за користування кредитом як на строковий договір за період, починаючи з дня отримання ОСОБА_2 досудової вимоги і до дня пред'явлення позову до суду; не застосовано строки позовної давності до вимог про стягнення неустойки.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору № МL - 010/331/2008 від 04.08.2008 року, укладеного між ЗАТ « ОТП Банк» та ОСОБА_2 відповідач отримав кредит в сумі 33 799,50 доларів США на споживчі цілі зі сплатою фіксованого відсотка ( 5,49 % річних ) + FIDR на строк до 04.08.2023 року.

04.08.2008 року між ЗАТ « ОТП Банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № SR-010/331/2008 за умовами якого Поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником - ОСОБА_2 його боргових зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань.

02.02.2009 року між ЗАТ « ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладений додатковий договір №1 до кредитного договору № МL - 010/331/2008 від 04.08.2008 року.

24.07.2009 року між ЗАТ « ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладений додатковий договір №2 до кредитного договору № МL - 010/331/2008 від 04.08.2008 року у відповідності до якого сторони домовились, що на період з 04.08.2009 року до 04.01.2010 року буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 6,50 % річних. На період з 04.10.2010 року буде використовуватись плаваюча процентна ставка в розмірі фіксованого відсотку 6,26 % річних + FIDR.

03.02.2010 року між ЗАТ « ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладений додатковий договір №2 до кредитного договору № МL - 010/331/2008 від 04.08.2008 року у відповідності до якого сторони домовились, що на період з 03.02.2010 року до 04.01.2010 року буде використовуватись процентна ставка у розмірі 13,76 % (FIDR+6,26 %).На період з 04.02.2010 року по 04.05.2010 року встановлюється процентна ставка у розмірі 6,50 %. На період 04.05.2010 року по 04.01.2010р. встановлюється процентна ставка у розмірі 14,27 % річних. На період з 04.11.2010 року до дати закінчення кредитного договору встановлюється процентна ставка у розмірі 14,27 % (FIDR+6,77 %).

В зв'язку з укладенням ОСОБА_2 додаткових договорів до кредитного договору, відповідно між позивачем та ОСОБА_5, ОСОБА_6 було укладено додаткові угоди до договорів поруки від 24.07.2009 року та додаткові угоди № 2 до договорів поруки від 03.02.2010 року.

Суд першої інстанції також встановив, що позивач прийняв право вимоги за даним кредитним договором, уклавши з ПАТ «ОТП Банк» договір купівлі-продажу кредитного портфелю 27.04.2012 року.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з умов укладених договорів, які порушені відповідачами - допущено прострочення сплати кредиту та відсотків, а тому і стягнув суму заборгованості достроково у повному обсязі. Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України суд зменшив розмір пені до наближеного розміру збитків за кредитним договором.

Погодившись з позицією позивача, районний суд вірно встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами глав 47-49 ЦК України і спеціальними нормами глав 71,73 ЦК України та вірно на підставі ст.ст. 512-517,526,625,629 ЦК України стягнув суму заборгованості в розмірі 36 225 доларів 89 центи та пеню.

Колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про те, що позивач не є належним кредитором, оскільки не надано доказів підтвердження виконання Договору купівлі- продажу кредитного портфелю, зокрема не надані докази які містять відомості про те, що право вимоги за кредитним договором від 04.08.2008 року увійшло до пакету передачі активів на користь фактора, повідомлень та досудових вимог надано не було.

Матеріалами справи встановлено, що 27.04.2012 року між ТОВ « ОТП Факторинг», юридичною особою за законодавством України, яка має статус фінансової установи за законодавством України та внесена до Державного реєстру фінансових установ України від 03.12.2009 року реєстраційне свідоцтво №241 та ПАТ « ОТБ Банк» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю.

Відповідно додатку № 1 до цього договору у п.106 продано право вимоги до ОСОБА_2, поручителів ОСОБА_8, ОСОБА_6. /а.с.45/

27.04.2012 року між ТОВ « ОТП Факторинг» та ПАТ « ОТБ Банк» укладено договір комісії за умовами якого Комітент уповноважив Комісіонера діяти від свого імені, але в інтересах Клієнта щодо вчинення право чинів, зазначених у статті 3.2 цього Договору./а.с.161-167/

27.04.2012 року між ТОВ « ОТП Факторинг» ( ФАКТОР) та ПАТ « ОТБ Банк» ( КЛІЄНТ) укладено договір факторингу № 08/04/12 за умовами якого клієнт( первісний кредитор)передає , а фактор ( новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржником, в розмірі портфеля Заборгованості. /а.с. 168/

Згідно ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Повідомлення про відступлення права грошової вимоги з визначенням заборгованості, а також назвою фактора були направлені на адресу відповідачів у червні 2012 року, про отримання яких свідчать поштові повідомлення та опис вкладення в цінний лист. / а.с.138-142/.

Судами встановлено, що свої зобов'язання по договору апелянт після 05.01.2009 року він не виконував та кошти не сплачував ні ПАТ « ОТП Банк», а ні ТОВ « ОТП Факторинг Україна».

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції залишена поза увагою та обставина, що відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на те, що згідно п.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. З матеріалів справи вбачається, що заяви про застосування строків позовної давності відповідачами під час розгляду справи у суді першої інстанції подано не було.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. В той же час апелянтом не наведено жодних належних обгрунтувань незаконності прийнятого судом першої інстанції рішення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню .

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подану через адвоката ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Голота Л.О.

Судді: Міхасішин І.В.

Нікушин В.П.

/ПІДПИСИ/

З ОРИГІНАЛОМ ВІРНО: