Рішення № 39753564, 10.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12587/14 10.07.14

За позовом Державного підприємства Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова»

Національної академії наук України

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 5 255,01 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Карпенко Ю.С. - по дов. № 176 від 10.03.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії наук України до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 255,01 грн., з яких: 4 763,62 грн. боргу по орендній платі, 350,74 грн. пені, 57,17 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 172,85 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 15-01/07ор від 01.01.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 порушено провадження у справі № 910/12587/14 та призначено її до розгляду на 10.07.2014.

Позивач в судовому засіданні 10.07.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 10.07.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.06.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 26.06.2014 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 10.07.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 між Науково-виробничою дослідною фірмою «Наукова» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 15-01/07ор (далі - договір).

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України, зареєстрованого 12.03.2011, останній є правонаступником стосовно всіх прав та обов'язків Науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова».

Відповідно до розділу 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежиле приміщення, загальною площею 144 кв. м., яке розміщене на 2-му поверсі будівлі контрольно-технічного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Майно передається в оренду з метою розміщення складського приміщення.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно: нежиле приміщення, загальною площею 144 кв. м., яке розміщене на 2-му поверсі будівлі контрольно-технічного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 11.1. договору сторонами встановлено, що договір укладено на 11 (одинадцять) місяців, що діє з 01.01.2007 до 30.11.2007 включно.

Додатковими угодами № 1 від 15.01.2008, № 2 від 01.01.2009 продовжено строк дії договору до 31.12.2009.

Додатковою угодою від 01.05.2010 договір доповнено пунктом 11.1. наступного змісту: «у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором».

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2009 сторонами внесено зміни до договору та зменшено розмір орендованої площі приміщень до 91,33 кв. м.

Додатковою угодою № 3 від 01.10.2009 сторонами внесено зміни до договору та зменшено розмір орендованої площі приміщень до 66,43 кв. м.

Додатковою угодою від 31.01.2013 сторони дійшли згоди розірвати договір з 31.01.2013.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 01.12.2012 по 31.01.2013, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4 763,62 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нараховані пеня в розмірі 350,74 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 57,17 грн. та 3% річних в сумі 172,85 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.4. договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому даним договором для передачі майна орендодавцем орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання акта приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 31.01.2013 орендар передав, а орендодавець прийняв з орендного користування нежиле приміщення, яке розміщене на 2-му поверсі будівлі контрольно-технічного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та кому нального майна» істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна пла та з урахуванням її індексації.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень) 2 303,00 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Додатковою угодою № 1 від 15.01.2008 встановлено розмір орендної плати в сумі 4 038,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2009 встановлено розмір орендної плати в сумі 2 561,05,00 грн.

Додатковою угодою № 3 від 01.10.2009 встановлено розмір орендної плати в сумі 1 862,81 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата в повному обсязі перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 5.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов договору не виконав покладених на нього зобов'язань по сплаті за надані послуги оренди за період з 01.12.2012 по 31.01.2013, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка не ос порена відповідачем та становить 4 763,62 грн.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4 763,62 грн. боргу по орендній платі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за надані послуги повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 350,74 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 350,74 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 57,17 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 172,85 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 57,17 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 172,85 грн. 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії наук України обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства Науково-виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії наук України (52052, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Наукова, 8, код ЄДРПОУ 03374617) 4 763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 62 коп. боргу по орендній платі, 350 (триста п'ятдесят) грн. 74 коп. пені, 57 (п'ятдесят сім) грн. 17 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 172 (сто сімдесят дві) грн. 85 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 15.07.2014.

Суддя В.В.Сівакова