Постанова № 39752420, 09.07.2014, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Дата документу 09.07.2014

Справа № 479/698/14-а

№ 2-а/479/16/14

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2014 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Кондрачук А.П.

розглянувши у судовому засіданні в смт Криве Озеро відповідно до ст. 41, ч. 4 ст. 122 КАС України без участі сторін та без здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, вказуючи, що 11 лютого 2014 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області виданий виконавчий лист по адміністративній справі № 2-а-2475/2011, відповідно до якого: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, та виплатити у розмірі, передбаченому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'яти мінімальних заробітних плат на день здійснення виплат, з урахуванням виплаченого. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 12 березня 2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що у виконавчому листі не зазначено ідентифікаційний код боржника та індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача. Вважаючи, що такі дії головного державного виконавця є необґрунтованими та такими, що порушують вимоги частин 1, 2 ст. 14 КАС України, просив позов задовольнити.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, до сужу надав заяву, в якій просить справу слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, суд неодноразово відкладав розгляд справи, заяви про розгляд справи за його відсутності чи заперечення не надав, причин неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних, причин розгляд справи судом може не відкладатися і справу може

бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 23 серпня 2011 року у адміністративній справі задоволено позов ОСОБА_1, визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області про відмові здійснити перерахунок ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2011 рік як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кривоозерської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, та виплатити у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п'яти мінімальних заробітних плат на день здійснення виплат, з урахуванням виплаченого

На підставі вищезазначеного рішення 11 лютого 2014 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області було видано виконавчий лист №2-а-2475/2011.

12 березня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, поскільки в порушення вимог ст. 18 Закону у виконавчому листі не зазначено ідентифікаційний код боржника та індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Частина 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника та стягувача не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду України № 6-62цс14 від 25 червня 2014 року

Згідно положень ст.129 Конституції України до основних засад судочинства відноситься обов'язковість судових рішень.

Держава Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод від 14 листопада 1950 року та взяла на себе зобов'язання щодо забезпечення дотримання прав та основоположних свобод людини. Статтями 6, 13 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення та кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь в справі, без поважних причин не надасть доказів на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Судом встановлено, що відділом примусового виконання рішень не здійснено вичерпного переліку заходів щодо виконання судового рішення та проведення виконавчих дій.

Враховуючи, що відповідачем не надано заперечення на позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі, а постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 березня 2014 року ВП №42433161 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченко Д.О. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 122, 160- 163, 181 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративну позов ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченко Дмитра Олександровича, винесену 12 березня 2014 року по виконавчому провадженню за № 42433161 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом по адміністративній справі № 2-а-2475/2011 - скасувати.

Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Кривоозерським районним судом Миколаївської області 11 лютого 2014 року по адміністративній справі № 2-а-2475/2011.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кривоозерський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Голова Кривоозерського

районного суду А.П.Кондрачук

Постанова набрала законної сили ______ 2014 року.

Оригінал постанови зберігається в матеріалах адмінсправи № 479/698/14-а.

Керівник апарату суду Л.В.Ковальчук