КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2014 р. Справа№ 910/9744/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Власова Ю.Л.
Гончарова С.А.
за участю представників:
від позивача: Красько О.В. - довіреність від 14.03.2013;
від відповідача-1: Зарубайко П.І. - довіреність №729 від 13.08.2013;
відповідач-2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного університету харчових технологій
на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2014
у справі № 910/9744/13 (головуючий суддя Босий В.П., судді: Бойко Р.В., Стасюк С.В.)
за позовом Національного університету харчових технологій
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа",
2. ОСОБА_4
про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/9744/13 за позовом Національного університету харчових технологій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" залучено до участі у справі в якості відповідача-2 - ОСОБА_4. Провадження у справі №910/9744/13 - припинено.
Зазначена ухвала мотивована тим, що позовні вимоги Національного університету харчових технологій стосуються проведення будівництва об'єкту нерухомого майна, замовником якого, як і власником самого об'єкту нерухомого майна та земельної ділянки, на якій проводяться будівельні роботи є фізична особа - ОСОБА_4 і, на думку позивача, саме проведення будівельних робіт на замовлення ОСОБА_4, порушує право користування відповідача, як власника сусідньої земельної ділянки, а тому фізична особа ОСОБА_4 залучений до участі у справі в якості відповідача-2.
В зв'язку з залученням до участі у справі №910/9744/13 фізичної особи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі - припинено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Національний університет харчових технологій звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/9744/13, а справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом безпідставно залучено до участі у справі в якості співвідповідача фізичну особу ОСОБА_4, оскільки дії, які порушують права позивача, як власника земельної ділянки, здійснюються, хоча і на замовлення відповідача-2, однак, саме відповдіачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа", а тому, відсутні підстави для припинення провадження у справі у відповідності до п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 Національному університету харчових технологій поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/9744/13, апеляційну скаргу прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №910/9744/13 призначено на 08.07.2014.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. справу №910/9744/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 справу №910/9744/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Гончаров С.А.
В судовому засіданні 08.07.2014 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив оскаржувану ним ухвалу скасувати, а справу направити до господарського суду міста Києва для розгляду.
Відповідач-1 в судовому засіданні 08.07.2014 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану позивачем ухвалу - без змін.
Відповідач-2 в судове засідання 08.07.2014 не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.
Національний університет харчових технологій звернувся до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні своїм майном, а саме, земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1, посилаючись на те, що внаслідок проведення будівельних робіт на замовлення ОСОБА_4 на сусідній земельній ділянці по АДРЕСА_1 порушується його право користування власною земельною ділянкою.
Отже, спір у справі стосується здійснення відповідачем будівництва офісно-житлового будинку та подальшої його експлуатації та обслуговування на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 76:063:0003), яка межує з земельною ділянкою позивача (кадастровий номер 76:063:0016), що знаходиться на АДРЕСА_1
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, державним актом про право власності на земельну ділянку серія КВ №129544, власником земельної ділянки, що розташована на АДРЕСА_1, є фізична особа ОСОБА_4.
Крім того, згідно договору генерального підряду на будівництво №41/1 від 22.09.2011 ОСОБА_4 є замовником будівництва офісно-житлового будинку та подальшої його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1.
Таким чином матеріалами справи підтверджується, що, як власником земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 та межує з земельною ділянкою позивача, так і власником об'єкта будівництва на такій земельній ділянці, є фізична особа - ОСОБА_4.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно з приписами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Задоволення негаторного позову можливе за сукупністю двох підстав: наявність у позивача права вимоги усунення перешкод та вчинення перешкод відповідачем.
При цьому, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
За вказаних обставин та враховуючи те, що власником об'єкта будівництва офісно-житлового будинку та подальшої його експлуатації та обслуговування на АДРЕСА_1 є фізична особа - ОСОБА_4, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залучення його до участі в справі № 910/9744/13 в якості співвідповідача, оскільки позовні вимоги стосуються проведення будівництва об'єкту нерухомого майна, замовником якого виступає саме ОСОБА_4.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" передбачено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У відповідності до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Частиною 2 ст. 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
В пунктах 4.2, 4.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.
З урахуванням викладеного та враховуючи те, що в даному випадку спір не стосується корпоративних чи приватизаційних відносин, а місцевим господарським судом з власної ініціативи правомірно було долучено до участі у справі в якості співвідповідача фізичну особу - ОСОБА_4, який не є суб'єктом підприємницької діяльності, і виступає замовником спірного будівництва об'єкту нерухомого майна, що знаходиться на АДРЕСА_1, як фізична особа - громадянин України, а не як фізична особа-підприємець, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, а тому, провадження у справі № 910/9744/13 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Національного університету харчових технологій на ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/9744/13 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 14.05.2014 у справі № 910/9744/13 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/9744/13 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Ю.Л. Власов
С.А. Гончаров
Судове рішення № 39752004, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 08.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/9744/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: