Постанова № 39751999, 09.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р. Справа№ 910/2451/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Власова Ю.Л.

Хрипуна О.О.

За участю представників:

від позивача: Лещенко Н.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: Урбанський М.В. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014

у справі № 910/2451/14 (суддя Чебикіна С.О.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт"

про стягнення 36 125,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.05.2014 у справі № 910/2451/14, повний текст якого складено 16.05.2014, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" - задоволено частково, а саме, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп" 3 107 грн. 00 коп. - основного боргу; 440 грн. 43 коп. - пені; 95 грн. 51 коп. - 3% річних та 182 грн. 70 коп. - судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання щодо оплати наданих позивачем за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 послуг, не здійснено оплату наданих позивачем послуг в розмірі 3 107,00 грн.

Крім того, в зв'язку простроченням відповідачем оплати вартості наданих позивачем послуг, місцевим господарським судом стягнуто з відповідача на користь позивача 440,00 грн. - пені; 95,51 грн. - 3% річних.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 у справі № 910/2451/14 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 28 579,70 грн. - основного боргу, 3 091,12 грн. - пені, 125,47 грн. - інфляційних витрат, 685,81 грн. - 3% річних та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 28 579,70 грн. та стягнуто лише 3 107,00 грн., оскільки позивачем подані суду докази надання ним відповідачеві послуг за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 на суму 31 686,70 грн., а в зв'язку з безпідставним зменшенням розміру заборгованості, місцевим господарським судом також безпідставно зменшено розмір пені, 3% річних.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп" по справі № 910/2451/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп" на рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 по справі №910/2451/14 прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №910/2451/14 призначено на 09.07.2014.

Розпорядженням секретаря судової колегії Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 справу №910/2451/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О. справу №910/2451/14 прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 09.07.2014.

В судовому засіданні 09.07.2014 представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив оскаржуване ним рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.07.2014 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 21.10.2012 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп" (компанія) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" (клієнт) укладено договір №27-02/ІІ, за умовами якого позивач зобов'язується на замовлення відповідача надати останньому послуги з організації ділових подорожей для осіб, а відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість наданих послуг в порядку, передбаченому договором (п. 1.1.), обсяг, період надання послуг за цим договором та їх вартість вказується сторонами у відповідних додатках до цього договору, заявках, калькуляціях, рахунках фактурах та інших документах, оформлених сторонами (п.1.5.).

За умовами договору позивач зобов'язується організувати подорожу (тур) для осіб, визначених відповідачем в порядку та на умовах визначених договором (п. 2.1.1.), передати відповідачу всі необхідні документи, які надають право на одержання послуг не пізніше, ніж за один день до дати початку подорожі або не пізніше, ніж за 2 години до початки подорожі. Обов'язок компанії по організації подорожі вважається виконаним з моменту передання відповідачу повного пакету документів, які надають право на отримання послуг, які входять до складу подорожі (п.2.1.2.).

Відповідно до п. 2.3.3. договору відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги та нести відповідальність за несвоєчасну оплату вартості послуг позивача.

Пунктом 2.5 договору сторони погодили такий порядок замовлення послуг: відповідач засобами факсимільного зв'язку або кур'єром за підписом уповноваженої особи відповідача спрямовує на адресу позивача замовлення на організацію подорожі в довільній формі. Кожна заявка відповідача повинна містити вид послуги, прізвища та імена осіб, які безпосередньо одержують послуги позивача, номери закордонних паспортів, строк їх дії, країну відвідування, строк відвідування, необхідність оформлення в`їздної візи, готель, обраний відповідачем (або декілька готелів на вибір), вимоги до харчування, транспортного обслуговування, іншу інформацію, що є необхідною для надання відповідачу якісних послуг у відповідності з його побажаннями або за запитом позивача (п.2.5.1.), позивач попередньо обговоривши деталі замовлення з відповідачем (його уповноваженими особами), попередньо проконсультувавши відповідача про всі деталі та ризики подорожі, виставляє відповідачу рахунок-фактуру на оплату. Якщо інше не зазначено в рахунку-фактурі, він повинен бути оплачений протягом 3 днів з моменту виставлення рахунку (п.2.5.2.), відповідач оплачує рахунок-фактуру відповідача, своєчасно проведена оплата є акцептом пропозиції позивача про надання послуг в обсязі та на умовах, визначених в рахунку-фактурі (п.2.5.3.).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що вартість послуг та порядок їх оплати визначаються додатками до цього договору. Послуги, що надаються позивачем за цим договором, оплачуються відповідачем згідно наступного графіку: за послуги надані з 1по 15 числа звітного місяця - оплата здійснюється 16-20 числа звітного місяця; за послуги надані з 16 по 30 (31) числа звітного місяця - оплата здійснюється 1-5 числа місяця наступного за звітним.

Позивач в позові зазначав, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, він надав відповідачу послуги з організації ділових подорожей на загальну суму 31 686,70 грн., на підтвердження чого позивачем надано:

рахунки-калькуляції: №FR30112001 від 03.12.2012 на суму 17 173,00 грн., №FR28112002 від 28.11.2012 на суму 10 984,00 грн., №PL27013004 від 28.01.2013 на суму 3 107,00 грн., №ІТ06033010 від 01.03.2013 на суму 128,40 грн., №ІТ06033011 від 01.03.2013 на суму 128,40 грн., №ІТ06033012 від 01.03.2013 на суму 128,40 грн., №RO20043001 від 20.04.2013 на суму 37,50 грн.;

акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт): №ІТ06033011 від 17.03.2013 на суму 128,40 грн., №06033010 від 17.03.2013 на суму 128,40 грн., №ІТ06033012 від 17.03.2013 на суму 128,40 грн., які підписані лише представником позивача та скріплені печаткою позивача, акт приймання-передачі наданих послуг №PL27013004 від 28.01.2013 на суму 3 107,00 грн., підписаний, без будь-яких претензій та зауважень, представниками позивача та відповідача та скріплений печатками юридичних осіб;

калькуляції: ІТ06033011 від 19.02.2013 на суму 129,00 грн., ІТ6033010 від 19.02.2013 на суму 129,00 грн., ІТ6033012 від 19.02.2013 на суму 129,00 грн., PL27013004 від 23.01.2013 на суму 3 107,00 грн.;

копії перших сторінок додатку №3 до генерального договору №G02/11 від 27.01, на яких відсутні будь-які підписи та печатки юридичних осіб, та які за твердженням позивача є договорами страхування, укладеними на виконання умов договору №27-02/ІІ від 21.10.2012;

копії електронних квитків на: ОСОБА_4 (29.09.2012); ОСОБА_5 (16.10.2012); ОСОБА_6 (16.10.2012); ОСОБА_4 (16.10.2012); ОСОБА_6 (12.10.2012); ОСОБА_4 (12.10.2012); ОСОБА_5 (12.10.2012); ОСОБА_6 (10.10.2012).

Як стверджував позивач, в обумовлені договором строки, відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 31 686,70 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що на виконання умов, укладеного між позивачем та відповідачем договору №27-02/ІІ від 21.10.2012, позивачем надано відповідачу, обумовлені договором, послуги з організації ділових подорожей.

Відповідно до підписаного представниками позивача та відповідача, без будь-яких претензій та зауважень, та скріпленого печатками юридичних осіб, акту приймання-передачі наданих послуг № PL27013004 від 28.01.2013, позивачем за період з 27.01.2013 по 28.01.2013 надано відповідачу послуги на суму 3 107,00 грн.

Доказів оплати, наданих позивачем відповідачу послуги за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012, за період з 27.01.2013 по 28.01.2013 на суму 3 107,00 грн., в обумовлені п. 3.1. договору (за послуги надані з 16 по 30 (31) числа звітного місяця - оплата 1-5 числа місяця наступного за звітним), тобто з 01.02.2012 по 05.02.2012, відповідач ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи апеляційним судом - не надав.

Подані позивачем акти приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт): №ІТ06033011 від 17.03.2013 на суму 128,40 грн., №06033010 від 17.03.2013 на суму 128,40 грн., №ІТ06033012 від 17.03.2013 на суму 128,40 грн., не є належними в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами на підтвердження надання позивачем відповідачеві послуг за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 на суму 28 579,70 грн., оскільки зазначені акти підписані лише з боку позивача, відповідачем зазначені акти - не підписані.

Відповідно до п. 5.8. договору відповідач зобов'язується після отримання повного пакету документів, які дають право на отримання туристичних послуг підписати акт про надання послуг в офісі позивача чи в місці передачі документів або у випадку виявлення недоліків надати письмову мотивовану відмову від його підписання. У випадку не підписання або відмови від підписання акту без надання письмової мотивованої відмови від його підписання, послуги вважаються наданими в повному обсязі, а акт вважається таким, що підписаний обома сторонами.

Доказів того, що позивач зазначені акти передав відповідачеві та останній відмовився від їх підписання, позивачем суду не надано, як не надано і доказів того, що відповідач отримав повний пакет документів, які дають право на отримання туристичних послуг.

Також не є належними, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами надання позивачем послуг саме відповідачеві та саме за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 на суму 28 579,70 грн., подані позивачем: копії перших сторінок додатку №3 до генерального договору №G02/11 від 27.01; копії електронних квитків на: ОСОБА_4 (29.09.2012); ОСОБА_5 (16.10.2012); ОСОБА_6 (16.10.2012); ОСОБА_4 (16.10.2012); ОСОБА_6 (12.10.2012); ОСОБА_4 (12.10.2012); ОСОБА_5 (12.10.2012); ОСОБА_6 (10.10.2012); рахунки-калькуляції: №FR30112001 від 03.12.2012, №FR28112002 від 28.11.2012, №PL27013004 від 28.01.2013, №ІТ06033010 від 01.03.2013, №ІТ06033011 від 01.03.2013, №ІТ06033012 від 01.03.2013, №RO20043001 від 20.04.2013; калькуляції: ІТ06033011 від 19.02.2013, ІТ6033010 від 19.02.2013, ІТ6033012 від 19.02.2013, PL27013004 від 23.01.2013, оскільки в зазначених документах відсутнє будь-яке посилання на укладений між позивачем та відповідачем договір №27-02/ІІ від 21.10.2012, а також відсутні посилання, на те, що зазначені в калькуляціях та договорах послуги надавались саме на замовлення позивача, як і відсутнє посилання на те, що електронні квитки були придбані також саме на замовлення відповідача.

Крім того, позивачем не надано суду належних доказів виконання, обумовленого пунктом 2.5. договору, порядку замовлення послуг, а саме: спрямування відповідачем замовлення на організацію подорожі засобами факсимільного зв'язку або кур'єром (п.2.5.1); виставлення позивачем саме відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Телерадіосвіт" рахунків-фактур на оплату (п.2.5.2.) направлення відповідачем заявки позивачу на надання зазначених в позові туристичних послуг, які у відповідності до п.2.5.1 договору є підставою для надання позивачем відповідачеві туристичних послуг.

З огляду на викладене та враховуючи те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується надання позивачем відповідачеві послуг за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 на суму 3 107,00 грн., та те, що ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження, позивачем не надано будь-яких належних доказів надання ним туристичних послуг саме відповідачеві, за заявкою останнього, на виконання умов договору №27-02/ІІ від 21.10.2012, на суму 28 579,70 грн., колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 підлягає частковому задоволенню в сумі 3 107,00 грн., вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості на суму 28 579,70 грн. - задоволенню не підлягає.

Також місцевим господарським судом, в зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 та простроченням оплати, наданих позивачем послуг на суму 3 107,00 грн. стягнуто з відповідача 440 грн. 43 коп. - пені; 95 грн. 51 коп. - 3% річних.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.14 договору сторони погодили, що в разі прострочення строку оплати послуг за цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання за договором №27-02/ІІ від 21.10.2012 - у встановлені договором строки не сплачено вартість наданих позивачем робіт, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, враховуючи те, що вимогу позивача про стягнення основного боргу задоволено частково в сумі 3 107,00 грн., погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних також підлягають частковому задоволенню, а саме: 440,00 грн. - пені; 95,51 грн. - 3% річних.

Щодо, викладеної в апеляційній скарзі, вимоги позивача, про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 125,47 грн. колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи те, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 125,47 грн. не була предметом розгляду в суді першої інстанції та з приводу цієї вимоги судом першої інстанції не приймалось будь-яке рішення, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що така вимога не може бути прийнята та розглянута в суді апеляційної інстанції.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел профешнл груп" на рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 у справі № 910/2451/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2014 у справі № 910/2451/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/2451/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Ю.Л. Власов

О.О. Хрипун