Рішення № 39751978, 01.07.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р. Справа № 917/750/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто", 36038, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 1

до Комбінату комунальних підприємств м. Глобине, 39000, Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Мічуріна, 94/1

про стягнення 57271,02 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Боряк І.М.

від відповідача: Скорик С.Я.

В судовому засіданні 01.07.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва з 09 год. 10 хв. до 15 год. 00 хв.

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні 01.07.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 57271,02 грн. боргу згідно договору № 96-ЗД від 24.05.2012 року, в т.ч. 48919,79 грн. основного боргу, 3686,86 грн. пені, 489,20 грн. штрафу, 1659,79 грн. інфляційних витрат та 2515,38 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та наданому до суду відзиві на позов № 184 від 29.04.2014 року (а.с. 34) проти задоволення позову заперечує частково, вважаючи неправомірним нарахування пені, штрафу, інфляційних витрат та 3% річних.

В судовому засіданні представники сторін повідомили про часткове погашення відповідачем основного боргу на суму 29824,86 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

24.05.2012 року між Комбінатом комунальних підприємств м. Глобине (відповідач, замовник) і Публічним акціонерним товариством "Полтава-Авто" (позивач, виконавець) був укладений договір про капітальний ремонт автобусу за № 96-ЗД (а.с. 9), відповідно до якого виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами виконати капітальний ремонт автобусу ПАЗ НОМЕР_1 і здати замовнику в обумовлений договором строк, а замовник - надати виконавцю об'єкт і сплатити вартість капітального ремонту (п. 1.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору № 96-ЗД від 24.05.2012 року (далі - договір) цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року.

У відповідності до п. п. 2.1., 2.2. договору об'єкт передається виконавцеві не пізніше 10 днів з дати підписання договору. Строк надання послуги - до 2013 року (за умови фінансування).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору вартість капітального ремонту складає 48919,79 грн. за актом виконаних робіт. Оплата за договором проводиться після підписання акта виконаних робіт.

Для проведення ремонту позивачем були сформовані наряди замовлення (а.с. 10-12):

- № ЗН-0005275 від 28.05.2012 року на проведення частини ремонту на суму 13305,60 грн.;

- № ЗН-0006647 від 03.07.2012 року на проведення частини ремонту на суму 30094,93 грн.;

- № ЗН-0007760 від 03.08.2012 року на проведення частини ремонту на суму 5519,26 грн.

Згідно вищевказаних нарядів та умов договору позивачем було проведено капітальний ремонт об'єкта (автобусу ПАЗ НОМЕР_1), про що між сторонами були підписані акти виконаних робіт:

- № ЗА-0006090 на суму 13305,60 грн. (а.с. 15);

- № ЗА-0007271 на суму 30094,93 грн. (а.с. 14);

- № ЗА-0009260 на суму 5519,26 грн. (а.с. 13).

Як зазначається позивачем, вищевказані акти були складені 27.06.2012 року, 31.07.2012 року та 28.09.2012 року відповідно.

У зв'язку не невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг, позивачем на його адресу було направлено претензію № 1536 від 16.09.2013 року (а.с. 16) про погашення боргу в розмірі 48919,79 грн. Дана претензія була одержана відповідачем 18.09.2013 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 17), однак залишена без реагування.

14.11.2013 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією за № 1916 про сплату заборгованості в сумі 48919,79 грн. (а.с. 18). Претензія була одержана відповідачем 21.11.2013 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 19), але також залишена без реагування.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 48919,79 грн., а також нараховані окремо за кожним актом виконаних робіт пеню в сумі 3686,86 грн. (за період з 28.06.2012 року по 28.03.2013 року), інфляційні витрати в сумі 1659,79 грн. (за період з 28.06.2012 року по 15.04.2014 року) та 3% річних в сумі 2515,38 грн. (за період з 28.06.2012 року по 15.04.2014 року). Крім того, позивач прохає стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати наданих послуг в розмірі 489,20 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було здійснено часткове погашення основного боргу на суму 29824,86 грн., що підтверджується наданими до справи банківськими виписками по рахунку та платіжними дорученнями (а.с. 55-84, 88-93).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 29824,86 грн. основної заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стосовно іншої частини позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не визначено договором. Положення цієї глави (гл. 63) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг, а також строки його виконання визначено п. п. 1.1., 3.1., 3.2. спірного договору: приписами п. 3.2. цього договору строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг пов'язано із датою підписання акта виконаних робіт.

Заперечуючи проти частини позовних вимог, відповідач вказує на те, що акти виконаних робіт не містять дат їх оформлення, що унеможливлює визначення строку для оплати послуг.

Водночас матеріали справи містять докази звернення до відповідача з претензією про сплату боргу № 1536 від 16.09.2013 року, яка була одержана відповідачем 18.09.2013 року. Дана претензія є вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, а отже, підлягає виконанню протягом 7-денного строку від дня її пред'явлення.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин щодо надання послуг по ремонту транспортного засобу, обсяги та вартість наданих послуг, факт наявності заборгованості за надані послуги в сумі 19094,93 грн. (з урахуванням часткових оплат), факт пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги про погашення заборгованості та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19094,93 грн. заборгованості є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що в даному випадку строк оплати розпочинає перебіг з моменту спливу 7-денного строку з дня пред'явлення вимоги, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми 3% річних за період з 26.09.2013 року по 15.04.2014 року, яка склала 812,20 грн. Інфляційні витрати за результатами перевірки розрахунку підлягають стягненню в повному обсязі.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 6.2. договору в разі прострочення оплати замовник сплачує виконавцеві штраф у розмірі 1% від загальної вартості послуг.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми штрафу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом із тим, як встановлено судом, укладеним між сторонами договором не передбачено пені в якості забезпечення виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг. Водночас положеннями ч. 1 ст. 548 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року) встановлено можливість застосування неустойки за порушення зобов'язань лише у випадку, якщо відповідна умова, а також розмір неустойки визначені договором або законом (спеціальною нормою). Аналогічні за змістом роз'яснення надано Вищим господарським судом України у постанові Пленуму за № 14 від 17.12.2013 року.

Приймаючи до уваги, що ані спірним договором, ані спеціальною нормою закону нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг з капітального ремонту не передбачено, позовні вимоги в цій частині судом відхиляються.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням положень п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу").

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комбінату комунальних підприємств м. Глобине (39000, Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Мічуріна, 94/1, код ЄДРПОУ 30864136) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" (36038, м. Полтава, вул. Великотирнівська, 1, код ЄДРПОУ 03118340) - 19094,93 грн. основного боргу, 489,20 грн. штрафу, 1659,79 грн. інфляційних витрат, 812,20 грн. 3% річних та 1655,05 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 29824,86 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 07.07.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.